Землеробство потребує точності...
Щороку в Україні збільшується кількість господарств, які володіють сучасним обладнанням та технікою, котра зазвичай придатна для роботи з елементами точного землеробства. Як правило, така техніка або знаряддя коштує не дешево. Особливо це відчувається в Україні, де до будь-якого девайсу із приставкою «агро» додається в ціні ще один нуль або ціна множиться на два. Питання ціноутворення в агросекторі - це питання цілого підручника, тому сьогодні її оминемо. Натомість торкнемося питання ефективного використання придбаних «точних» сівалок, «точних» моніторів, «точних» приймачів, «точних» автопілотів, купуючи які господарство розраховує на певну віддачу від інвестованих коштів. Залежно від рівня підготовки фермера, парку техніки та очікуваного ефекту кожен врешті-решт знаходить свій комплект або набір додаткового обладнання.
Такий набір дозволяє господарствам здійснювати висів насіння та добрив (іноді одночасно можна працювати з навіть трьома видами продуктів) диференційовано. Як правило, якщо в господарстві такий набір техніки і можливості присутні, то вони не використовують через брак поінформованості про можливості обладнання. Таких господарства дуже багато. Переважно в Україні постачальники або сервісні компанії недопрацьовують з клієнтом в цьому напрямку. Це пояснюється браком кваліфікованих та професійних кадрів, біганиною від одного клієнта до іншого з метою продати все і всім. Бажання швидкої наживи скеровує сервісні компанії в «мічення території» замість ефективної роботи від «А» до «Я». Дана обставина суттєво впливає як на розвиток прогресивних і позитивних тенденцій в агросекторі, так і на попит на сервіси та техніку для роботи з елементами точного землеробства. Продавець і покупець в такій ситуації просто продають та купують без далекоглядних планів на їх використання в майбутньому, без чіткого агрономічного обґрунтування та продовження «історії» взаємодії. І ми тоді маємо набір техніки вартістю в декілька десятків або навіть сотень доларів, який працює так, як працювала старенька «сезешка» всі ці останні 20 чи то навіть 30 років. Прикро… Фермер не задоволений. Розчаровується в сучасних підходах до землеробства, зневірюється і повертається до того, як працював раніше. Його інвестиції не виправдали себе тільки через те, що ні з його сторони, ні із сторони дилера не було достатньо чи то зацікавленості в проекті, чи то не було достатньо кваліфікованої інформаційної підтримки, що більш ймовірно.
У випадку, коли господарство наважується на роботу із точним посівом та внесенням добрив, маючи в своєму розпорядженні сівалку, автопілот, сигнал – повний робочий набір – ситуація краща, ніж в першому випадку, проте також є свої «підводні каміння». У прагненні якомога швидше окупити інвестовані кошти в дороге «агрообладнання» фермер хоче сіяти відповідно до карт-завдань. Це логічно, правильно, своєчасно, ефективно. Проте тільки тоді, коли ти дійсно переконаний, що від того буде ефект. Мати в своєму розпорядженні детальний аналіз грунту навіть за 5га сіткою не завжди достатньо. Точніше, навіть, ніколи не достатньо. Аналіз грунту - це дійсно дуже важлива складова точності в сільському господарстві, проте її замало для посіву. Для роботи з внесенням добрив – як правило, достатньо. І навіть при внесенні добрив є свої нюанси. А говорячи про посів – тим більше. Посів по картам-завдання – це суцільний нюанс. Повернемось до посіву та основних деталей, які врешті-решт і визначать ваш успіх в інвестиціях в точне землеробство.
На врожай впливатимуть наступні фактори:
- Забезпеченість елементами живлення від азоту до цинку – і в кожного елементу свій вплив на врожайність;
- Структура грунту - вміст в ньому піску, мулу та глини;
- Вміст органічної речовини чи гумусу – залежно від того, що ви визначали – до речі – це різні речі));
- Рельєф вашого поля – існує високий кореляційний зв'язок між рельєфом та врожайністю;
- Кількість вологи на момент посіву та розподіл опадів впродовж сезону;
- Кількість та якість позакореневих підживлень та захисту;
- Культура - попередник.
Цих факторів буде достатньо, щоб перейти до головного питання… ДИФЕРЕНЦІАЦІЮ ВНЕСЕННЯ НАСІННЯ І ФОРМУВАННЯ КАРТИ-ЗАВДАННЯ РОБИТИ ІЗ ПРИВЯЗКОЮ ДО ЯКОГО З ВИЩЕ ПЕРЕЛІЧЕНИХ ФАКТОРІВ ЧИ ПОКАЗНИКІВ? ЯКИЙ ФАКТОР БУДЕ ГОЛОВНИМ ПРИ ФОРМУВАННІ ЗОН РОЗПОДІЛУ НАСІННЯ?? ЗВІДКИ ЗНАТИ В ЯКУ ЗОНУ ВИСІЯТИ 70000 НАСІНИН, А В ЯКУ - 60000, В ЯКУ - 50000?
Всі хочуть отримати карти завдання і відсіятись «по новому», по «точному»!! Сьогодні більшість карт-завдань робляться або по органічній речовині, або по фосфору з калієм, або по вегетації «багаторічній». Тобто ми навмання (виходячи звичайно із певних агрономічних знань та/або досвіду) приймаємо рішення про те, від чого буде залежати продуктивність нашого поля і конкретних ділянок. Ну ось ми так думаємо – робимо файли – і віддаємо рішення на флешці клієнту. Клієнт задоволений, ми погрались в Бога і в прогноз врожайності. Звідки ми знаємо, що врожайність буде залежати від органічної речовини чи фосфору? Звідки ми можемо знати як працює поле спираючись тільки на теоретичні дані? Ми знову вгадуємо і хочемо видати фермеру бажане за дійсне. Такий підхід до складання карт-посіву нікого не задовольнив в плані отриманих результатів та врожайності.
Фермер заплатить за карти 1 долар за гектар - хтось його отримає – результату не буде. Бо не вгадали із дійсним лімітуючим фактором, який обмежує або впливає на врожайність. І так може повторюватись із року в рік, тому що зонування для розподілу насіння базувалось на даних, які тільки в нашій уяві могло бути тим фактором, що впливає на врожайність. А карти-завдання це як раз і є про врожайність, і ефективність.
То як тоді робити ці карти-завдання, щоб всі були задоволені і вони не тільки «читались» технікою, але і приносили користь в результаті і ваша історія взаємодії із господарством була успішною і довготривалою?
Оскільки зонування як основа для правильного розподілу ресурсів в межах поля повинна базуватись на його особливостях, то необхідно розуміти як поле працює, щоб потім дати йому те, що необхідно. Це абсолютно протилежний підхід від того, який практикують сьогодні більшість господарств, намагаючись якомога швидше «зайти в точне землеробство» - купити монітор, поставити автопілот, купити сівалку - і вперед. Даний підхід вимагає більше часу і терпіння, навичок та іноді додаткових інвестицій. Проте тільки так ви зможете побачити, що на вашому полі дійсно впливає на врожайність, які фактори, які елементи, наскільки і т.д. І тільки на основі таких даних будувати зони для подальшої роботи. Такі зони повинні в першу чергу базуватись на карті врожайності вашого поля. І повірте, модель врожайності - її розподіл на різних полях буде залежати від різних факторів, бо не має двох однакових полів, і працювати всі поля навіть із однаковою нормою внесених добрив будуть по різному.
Отримана карта врожайності є основою, бажано отримати такі дані за декілька років на однаковій культурі – зробити багаторічний аналіз зон врожайності. Співставити ці дані із картами забезпеченості елементами, визначити РЕАЛЬНІ лімітуючі фактори, проранжувати їх і вже тільки після того (також варто використати карти рельєфу додатково та / або карти індексів вегетації) робити висновки про неоднорідність зон продуктивності. Так от тільки після того ви отримаєте робочі зони неоднорідності поля, яку ляжуть в основу побудови карт-завдань для посіву. Все це - довготривалий і клопіткий процес, який вимагає довірливого ставлення партнерів - постачальника і фермера - та постійну роботу над помилками з року в рік.
Підготувати карти завдання по вегетації – не хитра штука. Чи можна бути впевненим, що вегетативний індекс дійсно відображає картину врожайності по вашому полю?? Так швидше, дешевше, зрозуміліше для фермера і для всіх, хто хоче опанувати точне землеробство і заробляти на цьому. Проте логіку і агрономію ніхто не відміняв…
Отже, саме з таким підходом і зважаючи на вище викладене прийшлось відмовити багатьом господарствам у розробці карт-завдань саме на посів цього сезону, оскільки ми пояснили їм всі особливості даного питання. Проте наша компанія "Спектр-Агро" нічого не втратила, а навпаки – наші спеціалісти здобули кредит довіри і поклали початок якісно новій співпраці. Ми домовляємось на встановлення обладнання для картування врожайності, подальший (пожнивний) аналіз грунту, обміри полів, роботу із картами рельєфу та аналізу зон вегетаційної продуктивності. І тільки після аналізу цього масиву даних ми дозволимо собі запропонувати рішення, за яке нам перед фермером буде не соромно. Тільки за такого підходу ми досягаємо безпомилкового просування в точне землеробство із постійною роботою над виправленням рівня ефективності в сільському господарстві.