Все, що потрібно знати про стратегія позакореневого підживлення пшениці.
Впродовж століть візитівкою наших ланів є пшениця. Але скільки б століть її не вирощували, сучасні аграрії щороку продовжують шукати відповідь на питання: як, чим і коли підживити пшеницю і отримати максимальний врожай? У нашій статті ми спробуємо поділитися власним досвідом у тонкощах позакореневого підживлення пшениці.
Умови живлення значною мірою визначають можливість рослин реалізувати свою генетичну програму. Живлення рослин є одним із факторів, який підлягає контролю. Цей процес регулюється шляхом диференціації форм, доз, строків внесення добрив з урахуванням умов вирощування, біологічних та фізіологічних особливостей рослин і коефіцієнтів використання поживних речовин культурою. Змінюючи умови живлення, можна цілеспрямовано впливати на формування величини врожаю та його якості. Споживання мінеральних речовин і акумуляція їх у рослинах — це активний фізіологічний процес, тісно пов’язаний із життєдіяльністю кореневої системи та надземних органів рослин. Корені споживають зональні елементи тільки з розчинів, де вони перебувають у дисоційованому стані у вигляді іонів. Проте внесення мінеральних добрив у ґрунт не вирішує повністю проблему забезпечення рослин необхідними елементами живлення. За несприятливих гідротермічних умов, навіть за оптимальної кількості в ґрунті доступних сполук макро- та мікроелементів засвоєння їх кореневою системою є недостатнім, що сповільнює темпи росту і розвитку рослин. Нестача поживних речовин, особливо загострюється у період формування генеративних органів. Високі врожаї озимої пшениці прямо залежать від збалансованого внесення елементів живлення. Основним чинником стабільного та рентабельного зерновиробництва є впровадження інноваційних сортів озимої пшениці з технологіями вирощування, що відповідають потребам сорту. Вимоги до елементів живлення змінюються не тільки відповідно до сортових особливостей, а й залежно від фаз росту та розвитку.
Рослини засвоюють біля ста хімічних елементів і сполук, функціональні значення їх суто специфічні, вони не можуть бути замінені, кожний виконує свою фізіологічну роль у складі ферментів, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних речовин. Тому мікроелементи вкрай необхідні для нормального росту рослин та повного завершення циклу свого розвитку. Найважливішими мікроелементами для пшениці є залізо, марганець, мідь, цинк, молібден та ін.
Мікроелемент, який споживається пшеницею в найбільшій кількості, виноситься від 0,6 до 9,0 кг/ га. Залізо відіграє важливу роль в окисно-відновних реакціях як компонент ферментів, забезпечує синтез хлорофілу, без заліза хлорофіл не синтезується. Нестача заліза призводить до зменшення інтенсивності фотосинтезу, на молодих рослинах видно хлороз. Має велике значення для проходження процесів дихання, характеризується фунгіцидними властивостями. Висока вологість ґрунту - перешкоджає засвоєнню заліза.
Впливає на продовження процесів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів та азотного обміну. Входить до ферментних систем, які регулюють обмінні окисно-відновні процеси в рослинах. Регулює утворення ростових гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування хлорофілу. Марганець поліпшує використання рослинами азоту як нітратної, так і амонійної форми. Сприяє синтезу та підвищенню вмісту цукрів у листках озимої пшениці. Засвоєння марганцю найінтенсивніше проходить від фази кущення до колосіння. Забезпечити формування високоврожайного типу рослин необхідно вже на початку вегетації, тому марганець рекомендується вносити у фазі 2-3 листків та навесні до фази прапорцевого листка.
Внесення високих норм мінеральних добрив за інтенсивної технології вирощування озимої пшениці призводить до нестачі марганцю. Перешкоджають його засвоєнню низька вологість повітря, низька температура ґрунту, похмура погода. Нестача марганцю спостерігається на ґрунтах із нейтральною або лужною реакцією.
Мідь входить до складу ферментів, активізує вуглеводний і білковий обмін. Позитивно впливає на фотосинтез та синтез білка. Велике значення має мідь у формуванні генеративних органів. Вона впливає на розвиток і будову клітин рослин, підвищує стійкість до грибкових та бактеріальних хвороб, збільшує стійкість до вилягання, посухо-та жаростійкість, зимостійкість рослин. Мідь сприяє кращому засвоєнню азоту. Найбільша кількість міді засвоюється рослиною від фази кущення до колосіння. За нестачі цього елемента гальмується ріст генеративних органів, зменшується інтенсивність фотосинтезу. Дефіцит міді зумовлюється високими нормами мінеральних добрив, вапнуванням ґрунтів, високими температурами ґрунту та повітря. Пшениця озима дуже чутлива до нестачі міді, особливо у разі підвищення норм внесення азотних добрив до 90- 120 кг/га і більше.
Молібден бере участь у синтезі амінокислот і білків, регулює процес трансформації азоту в рослині, активізує проходження окисно-відновних процесів у рослинах, бере участь у вуглеводному обміні та в обміні фосфорних сполук, синтезі вітамінів. Молібден інтенсифікує процес фотосинтезу, впливає на утворення і стабільність хлорофілу. Підвищує стійкість рослин до холоду, нестачі вологи, сприяє засвоєнню азоту і фосфору, поліпшує живлення рослин кальцієм, покращує засвоєння заліза. Підвищує вміст білка в продукції. Особливо ефективним є застосування молібдену на кислих ґрунтах.
Відіграє важливу роль у синтезі вуглеводів, їх перетворенні і перенесенні, а також в окисно-відновних процесах, білковому і нуклеїновому обмінах, синтезі стимуляторів росту, зумовлює активність ферментів, нагромаджені у рослинах вітамінів. Підвищує посухо- і солестійкість, сприяє синтезу хлорофілу та асиміляції СО2. Впливає на формування квіток та процес запилення, розвиток точки росту, ріст та розвиток кореневої системи, особливо молодих коренів, формування насіння. Майже не рухається із нижньої частини рослини до точки росту, тобто не реутелізується. Борне голодування супроводжується порушенням вуглеводного і білкового обміну. Нестача бору посилюється за надмірного внесення азотних, калійних добрив і вапна.
Бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що відбуваються у рослині, зокрема у фотосинтезі, синтезі амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів тощо, а також в окисно-відновних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору, сірки. Він сприяє нагромадженню фітогормонів потрібних для росту міжвузлів. В іонній формі цинк впливає на в’язкість цитоплазми. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов цей мікроелемент підвищує вміст білка, стійкість до ураження хворобами, жаро- посухо- та морозостійкість рослин. Недостатня засвоюваність цинку спостерігається при високих нормах азоту, фосфору і вапна, низьких температурах ґрунту.
На сьогодні основною проблемою залишається доступність елементів живлення у ґрунті. За результатами наукових дослідження встановлено, що в Західному Поліссі вміст цинку коливається від 0,28 мг/кг до 7,35 мг/кг, що відповідає низькій та високій забезпеченості рослин цим елементом. За вмістом марганцю ґрунти цього регіону віднесено до групи з високим рівнем забезпеченості, міді й кобальту -до групи з середнім вмістом. Ґрунти Центрального Полісся достатньо забезпечені кобальтом, міддю та марганцем, але забезпеченість цинком здебільшого низька - < 1 мг/кг ґрунту. У ґрунтах Лісостепу (Західному, Правобережному й Лівобережному) вміст кобальту коливається від 0,07 мг/кг ґрунту до 0,67, що відповідає низькому та високому рівням забезпечення рослин цим елементом. Вміст міді в окремих ґрунтах Лівобережного Лісостепу дорівнює 0,06–0,07 мг/кг, що не відповідає градації навіть за низької забезпеченості. У чорноземах типових й лучно-чорноземних загалом, вміст міді коливається в межах 0,10–0,55 мг/кг ґрунту. Забезпеченість абсолютної більшості ґрунтів Лісостепу рухомою формою марганцю висока, а цинком - низька. Ґрунти Донбасу й Степу добре забезпечені рухомими формами кобальту, міді й марганцю, а вміст цинку в більшості ґрунтів відповідає низькому рівню забезпеченості. Вміст кобальту, міді та марганцю в ґрунтах Закарпаття досягає позначки високого забезпечення, а цинку — низького. Вміст рухомої форми бору в ґрунтах України коливається від мінімальної «слідової» кількості в дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Полісся до 3,37 мг/кг ґрунту - у чорноземах солонцюватих. Таким чином, ґрунти Полісся слід віднести до ґрунтів із вираженим дефіцитом бору, дерново-підзолисті - до групи із середнім вмістом бору. Ґрунти Лісостепу з - вмістом бору 0,18– 2,30 мг/кг віднесено до групи з високим умістом цього елемента. Ці дані свідчать про дефіцит рухомої форми цинку в більшості обстежених ґрунтів, бору - в супіщаних і піщаних ґрунтах Полісся. Вміст інших мікроелементів у абсолютній більшості ґрунтів відповідає середньому та високому рівню забезпеченості. Проте кількість мікроелементів у ґрунті постійно зменшується, шляхом їх засвоєння та винесенням вирощеною продукцією. Із зменшенням внесення органіки в ґрунт, ми майже припинили їх природне поповнення. Наприклад, навіть при наявності у достатній кількості у ґрунті зазначених вище елементів живлення їх доступність може зменшується через низку чинників. Так наприклад високі температури ґрунту та посушливі умови спричиняють порушення поглинання калію, кальцію, міді та бору, а низькі - блокують засвоюваність азоту, фосфору, сірки, заліза, марганцю та цинку. Високий уміст Са та Mg заважає мобілізації кореневою системою калію, надлишок іонів Fe та Mn блокують надходження Р, Сu та Mo. Поглинання Fe, Mn, Сu та Mo ускладнює високий вміст органічної речовини в грунті. У таких випадках оптимізувати роботу рослинного організму й запобігти прояву стресових явищ можна за допомогою фоліарного підживлення.
У фазу кущення рекомендується вносити комплексне добриво із підвищеним вмістом фосфору MAXPLANT 09-42-09 у нормі 1,5 -2,0 кг/га у поєднанні із антистресантом АскоРіст – 1,0 л/га та добривом Спектрум Універсал – 1,0 л/га, в такому робочому розчині забезпечуємо рослини всіма переліченими елементами включно з NPK. Крім того, препарат Спектрум АскоРіст містить екстракт морських водоростей Ascophyllum nodosum, який допоможе рослинам засвоїти поживні речовини та подолати стрес від гербіцидної обробки.
За період виходу у трубку рослина формує кінцеву кількість продуктивних стебел та потребує підвищеної кількості поживних речовин для синтезу і накопичення цукрів. Рекомендуємо провести позакореневе підживлення комплексним добривом Спектрум Мікс-С – 2,0-2,5 кг/га або MAXPLANT 18-18-18 у нормі 2,0 кг/га. Якщо рослини в стресовому стані, або передбачається посуха – слід поєднати добриво із препаратом Naturvital Plus - 0,4 л/га або AminoHumic - 0,5 л/га. Таке технологічне рішення дозволить рослинам безболісно перенести стресові умови, завдяки дії гуматів, внесені амінокислоти будуть додатковим джерелом енергії а калій відповідатиме за регуляцію транспірації.
Інтенсивне поглинання азоту рослинами озимої пшениці відбувається у фазі прапорцевого листка. Тому потрібно включити у підживлення добриво з високим вмістом азоту, а також допоміжні мікроелементи для кращого їх засвоєння, - це сірка, яка потрібна у співвідношенні 1/8 до загального виносу азоту і цинк. В такому випадку застосовуємо бакову суміш добрив Спектрум ГрейнМікс - 2,0 л/га+ MAXPLANT Amino SulphoZn у нормі 1,0-л/га.
На завершальних стадіях формування урожаю зерна, у фазах колосіння-цвітіння, закладається кількість зерен у колосі та проходить процес формування зерна. Тому для повної реалізації потенціалу, та кращої реутилізації поживних речовин у господарську частину урожаю в цей період необхідно забезпечити рослини такими мікроелементами як марганець, мідь, цинк і молібден. Крім того, в середині літа, рослини часто потерпають від посухи, а підживлення калієм, цинком і марганцем, знижують втрату вологи тканинами культури, забезпечують товщину стінок стебла, що підвищує посухо- і жаростійкість, а також запобігає ламкості стебел (стійкість до вилягання), зменшує пошкодження хворобами. Тому рекомендуємо провести профілактичне підживлення антистресантами, де можемо застосувати AminoHumic 0,4-0,5 л/га, у поєднанні з мікродобривами Спектрум Універсал – 1,0 л/га + Спектрум В+Мо – 0,6 л/га. Завдяки такому технологічному прийому фермери отримують високу врожайність та висококласне здорове зерно.
Підживлення добривами на основі гумінових речовин активують обміні біохімічні процеси, що відбуваються у рослинному організмі на клітинному рівні, підвищують стійкість рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища. Інтенсифікуються процеси дихання та фотосинтезу, водночас посилюється всмоктування вологи та кореневе живлення, оскільки внаслідок цього збільшується проникність мембран кореневих волосків. Разом з тим продуктивніше проходить запліднення і утворення генеративних органів, покращуються захисні функції рослин (гумінові речовини проявляють фунгіцидні властивості, запобігають проникненню патогенних спор грибків у клітині структури рослин, тим самим стимулюють імунітет культур).
Стратегія компанії "Спектр-Агро" - партнерство засноване на довірі та виконанні своїх зобов´язань. Адже ми розуміємо, що Ваш успіх – це наша гордість, а шлях до успіху лежить через високоякісний сервіс та консультації, інноваційні технології і широкий асортимент товарів, які відповідають сучасним вимогам агровиробництва.