Домедична: травми різних ділянок тіла
розділ 4: https://drive.google.com/drive/folders/1E62VP3yfMJZIz4oQR2v5ZGKbe8hMZMmP
Повний огляд постраждалого складається з
наступних етапів: швидка оцінка, первинний огляд, вторинний
огляд.
Травма голови та обличчя
Ознаки травми голови:
рани, синці в області голови та обличчя, сонливість, сплутаність або втрата свідомості, сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї, поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг, втрата рухових функцій кінцівок, деформація в області голови, судоми, утруднене дихання, порушення зору, нудота, блювання, стійкий головний біль, втрата рівноваги, виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха.
При наданні допомоги слід звернути на підтримання прохідності дихальних шляхів та зупинку кровотечі з ран голови. Не слід пробувати тампонувати рану та накладати компресійну пов’язку – при наявності перелому Ви
можете вдавити кістку, що призведе до погіршення стану; на
рану голови слід накласти просту пов’язку, використовуючи
відомий Вам метод. Постраждалий буде намагатись зайняти вимушене положення напівсидячи, нахилившись вперед (при положенні
на спині кров та згустки можуть потрапляти до верхніх
дихальних шляхів). Не слід йому цього забороняти.
Пам’ятайте, травми голови поєднуються з травмою в шийному відділі хребта, тому при наданні допомоги, рухи в ділянці шийного відділу хребта
постраждалого слід звести до мінімуму.
Ознаки травми очей:
Наявність ран, погіршення зору, світлобоязнь, сльозотеча.
При травмах ока не слід намагатись тампонувати рану, накладати бинтову пов’язку чи марлеві серветки безпосередньо на око. Це може призвести до
погіршення стану аж до постійної втрати зору. Травмоване око слід захистити «щитком», який може бути стандартним або імпровізованим (пластиковий стакан тощо). Після накладання щитка на травмоване око слід його зафіксувати та накласти бинтову пов’язку.
Пам’ятайте, що бинтова пов’язка повинна накладатись на два ока одночасно – рух очей є синхронним та одночасним. При русі здорового ока буде рухатись і травмоване, це може призвести до його додаткового пошкодження.
Послідовність накладання пов’язки при травмах ока наступна:
- Накладіть на пошкоджене око захисний щиток.
- Зафіксуйте щиток бинтовою пов’язкою.
- Накладіть пов’язку також на здорове око.
2. Травми грудної
Ознаки відкритої травми:
Наявність рани, утруднене дихання, кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою), звук всмоктування повітря під час кожного вдиху,
можливе кровохаркання.
При відкритих пошкодженнях грудної клітки рекомендоване спостереження та надання вимушеного положення. Можна накласти оклюзійну пов’язку. Після накладання пов’язки слід уважно спостерігати за загальним станом
постраждалого, при його різкому погіршенні пов’язку необхідно зняти.
Не слід накладати тугих пов’язок на грудну клітку та тампонувати рани.
Ознаки закритої травми грудної клітки:
синці, відчуття крепітації при пальпації грудної клітки, утруднене дихання,
можливе кровохаркання, часте дихання (більше 20 за хвилину),
бліда, холодна або волога на дотик шкіра, нудота, блювання,
відчуття спраги, порушення свідомості.
На догоспітальному етапі допомога повинна бути сконцентрована на підтриманні адекватного дихання. Для цього постраждалому слід надати напівсидяче положення або інше вимушене положення в якому постраждалий зможе адекватно дихати.
Ознаки проникаючої травми живота:
наявність рани, біль в рані та в черевній порожнині, нудота, блювання, слабкість,
відчуття тиску, «розпирання» в животі, наявність сторонніх
предметів у рані (ніж, арматура та ін.), наявність в рані кишки
чи сальника (евентерація) (див. мал.).
Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою
кровотечею:
посиніння шкіри (утворення синця) на місці
травми, відчуття хвилювання або неспокою, часте дихання,
бліда, холодна або волога на дотик шкіра, нудота, блювання,
відчуття спраги, втрата свідомості.
При закритій травмі живота постраждалому слід надати
зручного положення та спостерігати за його станом до приїзду
бригади ЕМД.
При відкритій травмі живота на рану слід накласти
чисту, стерильну пов’язку та зафіксувати її за допомогою
лейкопластиру. Не слід накладати компресійних пов’язок,
тампонувати рану та пробувати вправляти вміст рани в черевну
порожнину.
Гіпотермія
Гіпотермія - це патологічний стан організму, при якому
температура тіла падає нижче необхідної для підтримки
нормального обміну речовин і функцій організму. Розвиток
гіпотермії у постраждалих є небезпечним, оскільки це
може призвести до відновлення чи посилення кровотечі,
також гіпотермія сприяє розвитку системних змін, що відомі
як поліорганна недостатність. Вважається, що гіпотермія
розвивається у постраждалих навіть у випадку високої
температури довкілля.
З метою попередження розвитку гіпотермії, постраждалого
треба вкрити ковдрою чи спеціальним термопокривалом.
Важливо щоб постраждалий не лежав на холодній мокрій
поверхні.
Дії при евентарації:
- Руку постраждалого, яка ближче до вас, розташуйте
перпендикулярно до тулуба.
До приїзду бригади ЕМД, з метою забезпечення прохідності
дихальних шляхів у постраждалого без свідомості, можна
надати СтабіЛьНОгО ПОЛОжЕННЯ. - Зігніть дальню від вас ногу постраждалого у колінному
суглобі під прямим кутом. - дальню від вас руку зігніть у ліктьовому суглобі та заведіть
тильний бік долоні під протилежну щоку постраждалого. - притискуючи долоню постраждалого до щоки (фіксація
голови та шиї), іншою рукою, за зігнуте коліно, поверніть
постраждалого на бік, обличчям до себе. - у позиції на боці розмістіть зігнуту в коліні ногу
постраждалого під прямим кутом до тулуба.
Слідкуйте за прохідністю дихальних шляхів постраждалого до
приїзду бригади ЕМД.