Обличчя Перемоги. Головний сержант аеромобільного взводу 46-ї оаембр Роман Ромей

За свій взвод "Трак" стоїть горою

Коли Роман вивозив родину з півночі Чернігівщини, позаду нього вже гриміла канонада російського наступу. Убезпечивши близьких, Роман зі спокійною душею повертався назад, але його край уже було окуповано. Тож довелося зупинитися в Житомирі й там звернутися до військкомату. А яким може бути подальший шлях чоловіка зі столиці українського десанту? Лише в ДШВ. Так колишній командир танкового екіпажу часів АТО, про що нагадує позивний – "Трак" – перекваліфікувався на десантника, ставши згодом головним сержантом аеромобільного взводу.

Він буквально на пузі проповз зайняті 46 оаембр плацдарми на тоді ще окупованому березі Інгульця. Спробував на смак гіркоту землі й смертельну солодкуватість порохового гару. "Серце гріла одна мрія: зачерпнути води з Дніпра й від душі вмитися на звільненій від ворога території, — пригадує Роман Ромей. – І ця мрія здійснилася поблизу Каховки!".

У цивільному житі він пройшов шлях від провідника потягів "Київ – Севастополь" і "Київ – Бердянськ" до начальника останнього. Звідси логічно випливають і його наступні мрії: звільнити Бердянськ і вмитися в Азовському морі, а також – після звільнення Криму й Севастополя повторити згадану водну процедуру в одній із Севастопольських бухт.

Враховуючи здійснення першого бажання, наступні виглядають цілком реальними. Особливо з такими хлопцями, які служать поруч із Романом. Про них він найкращої думки. "Взвод – супер. Я в будь-яких ситуаціях стою за своїх хлопців. А вони завжди підтримують мене", — з гордістю констатує "Трак" за підсумками боїв на Херсонщині, в Бахмуті й Соледарі. Нині він лікується після поранення, але неодмінно повернеться до них.

За матеріалами офіційної сторінки 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗС України у Facebook