Подорож
Всім привіт.
Сьогодні я хочу вам розповісти, як я провів свою подорож у місті Київ.
Я запланував цю подорож, на один тиждень.
І я розповім усе поетопно, як це зробив.Я розповім як я відвідав Лису Гору,
Замок барона Штейнгеля, Батьківщина-мати, Майдан Незалежності,
Маріїнський палац.
Місце проживання на якийсь час.
Я шукав готель десь недорого.І все ж таки, через 2 години знайшов.
Називається готель Верховина.Готель розташований у Києві, за 7 хвилин їзди
від станції метро «Житомирська».До послуг гостей ресторан з терасою,
безкоштовний Wi-Fi, а також номери з кондиціонером і телевізором з плоским
екраном.І мені він дуже сподобався. Тож туди й поїхав.Приїхавши туди і
розміститися, зайняло у мене 1 день.
День другий, подорож на Лису Гору.
Лиса Гора була далекою від мого готелю. Тому мені довелося взяти і поїхати на таксі. Коли я приїхав і побачив цю гору, то я був шокований тим, яка вона красива. Мені стало дуже цікаво, як там буде у самому центрі лісу. Ось я й у лісі. Дивлюся просто краса, багато пташок, дерева красиві, і сонечко світить. Згідно з легендами, відьми та інші казкові істоти регулярно збиралися на «лисих горах», де влаштовували шабаші. Достовірних відомостей про походження культу лисих гір немає. У списках дослідників налічуються десятки передбачуваних «лисих гір» в Україні та Польщі. Найбільш відомою з них є Лиса гора у Києві. «Відьма відома, я думаю, кожному, хоч вона і водиться, власне, в Україні, а Лиса гора під Києвом служить зборищем усіх відьом, які тут ночами відправляють свій шабаш.
Я захотів поїсти. І взяв із собою перекушування. Якраз на свіжому повітрі, і на Лисій горі. Коли я поїв, то я вирішив просто полежати і послухати спів птахів. І так я слухав їх дві години, і в той же час відпочивав. Після всього цього я вирішив повернутися до себе в готель, бо вже темніло. А мені треба було ще, і в готель їхати годинку. Приїхавши в готель, я ліг і спав. Бо втомився в дорозі. Ось так у мене закінчився, мій другий день.
Третій день, подорож до Замку Барона Штейнгеля.
Починаючи мій третій день, я встав, пішов умився, і почистив зуби. Після цього я одягнувся, і пішов до найближчого ресторану. Щоб добре, та смачно поїсти. Я поїв і пішов у подорож. А саме у Замок Барона Штейнгеля. Коли я їхав, то вже здали побачив цей замок. Замок був дуже великий, і дуже красивий. Зайшовши всередину, я відчув запах старих речей, яким вже по 200 або навіть 300 років. Багато було сходів, і кожна з них була дуже унікальна. Ще в цьому замку було дуже багато старих картин. І на цих картинах були зруйновані, старі королі. Досі немає єдиної думки про те, хто був власником особняку. Довгий час існувала легенда про те, що замок належав фабрикантові, який виготовляє тютюнові вироби під назвою «Сальве». Згодом він подарував цей будинок своїй подрузі.
Деякі вчені вважають, що господарем замку був Максим Штейнгель, власник винних заводів та крамниць, який у цьому будинку ніколи й не жив. А суть така: по сусідству, під час будівництва будинку, мешкав барон Штейнгель, і будівництво нового особняка приписали саме йому.
За свою историю дом сменил много владельцев. В одно время там располагалась на первом этаже кондитерская, позже обосновался кинозал. Верхние этажи сдавались в аренду жильцам. При советской власти в доме располагались коммунальные квартиры. В начале 2000-х годов жильцов выселили, а особняк перешел в частную собственность.
Замок почти не изменился со времени его постройки, и поныне находится в хорошем состоянии. Большинство комнат украшает лепнина на потолках, сохранилось много изразцовых каминов. Замок барона Штейнгеля считается одним из самых красивых памятников архитектуры Киева. Я зробив багато фотографій. І повернувся до готелю. І вже там поїв. Мені дуже сподобався цей замок. і після нього я приїхав додому і вирішив трохи відпочити, бо втомився. І так закінчився мій третій день.
День третій, подорож до Батьківщини мати.
Я як завжди прокинувся рано-вранці, зробив всі свої зобов'язання. Потім знову пішов у ресторан, щоб поїсти. Але вже в той же рас я пішов у інший ресторан. Після цього я поїхав до центру Києва, для того, щоб закупитися небагато, і подивитися якийсь центр Києва. Коли я приїхав до центру Києва, то в мене очі просто розбіглися. Бо було багато всього дуже цікавого. Людей було дуже багато. Я зайшов в один магазин і там була дуже довга черга, я не зотел чекати так довго, тому що це було б до вечора. А мені треба було зробити, багато чого. Тому просто пішов до іншого магазину.
Нарешті То я поїхав до Батьківщини мати. Ця статуя висотою аж 60 метрів. Я колись до неї підійшов, відчув себе мурахою. Мені вона дуже сподобалася. Батьківщина-Мати монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Я дуже довго був біля цієї статуї. Потім я вирішив піти в центр. Коли я прийшов, то там було якесь свято. Та й я вирішив погуляти там. Знайшов собі багато друзів, навіть знайомих. Після цієї тусовки я поїхав додому. Я дуже втомився тому, що весь цей час був у русі. На мені були годинники які рахують кроки, так ось я зробив 45000 кроків. Ось так у мене закочився мій третій день у Києві.
Четвертий день подорож на Майдан Незалежності.
День як завжди почався з ранкових процедур, але мені такий дивний сон снився, що вночі їли заснув. Але я з новими силами встав і пішов їсти. Після того, як я поїв, мені запросила ідея піти до Майдану Незалежності. Я зібрав речі і поїхав туди. Мені обійшлося в 750 грн. До X століття місцевість у районі нинішнього Майдану називалася Переважищем або Козячим болотом і являла собою болото. Під час правління князя Ярослава Мудрого міські укріплення були суттєво розширені і поперек майбутньої площі пролягли вали, стіни та рови міста Ярослава. Там, де тепер починається Софіївська вулиця, розташовувалися Лядські ворота, які вели до верхнього міста. Під час облоги Києва 1240 року саме тут, у розташованому в низині місці, монголи прорвали укріплення міста Ярослава та увірвалися до Києва. Я коли прибув то я одразу побачив яка там краса. Мені дуже сподобалося. Я там багато де побував, і там дуже цікаво. Раджу і вам піти туди. Там я провів увесь свій день, був у різних магазинах. Потім повернувся додому і знову ліг спати. Ось так я швидко провів свій день.
П'ятий день відпочинок від усього.
Я вирішив відпочити від усього. Тому що я всі ці дні десь був. І мої ноги дуже втомились. Я вирішив привернути до себе гостей, або моїх друзів. Зрештою до мене прийшли гості, сусіди. Там теж жила молода пара, вони зустрічалися 8 місяців і жили разом. Хлопця звуть Ваня, а дівчину звуть Софі. Є що вони тоді приїхали до Києва, для екскурсії, але їм тут дуже сподобалося ось вони і залишилися тут. Так ми з ними проводили цілий день, постійно спілкувалися, один одному розповідали кумедні історії. Потім ми разом пішли в ресторан, але в мене грошей не так та й багато було, тому я їм сказав, що я не можу, мені треба зберегти гроші ще на дорогу назад. Але вони мені сказали, що не парсья, ми заплотим якщо треба буде.
Вони теж раніше не мали багато грошей, бо витрачали все в цьому місті. Але потім тут розташувалися та продовжили своє життя. Ми з ними пішли до китайського ресторану, їли суші. Мені дуже сподобалися суші, їх люблю. Коли ми поїли, то нам довелося оплачувати рахунок, але так як я прийшов сюди просто в гості, то мені сказали ви можете не плотити, от я ось так на халяву поїв, і неплотив, зате було дуже смачно. Після цього ми вирішили піти разом та трохи прогулятися, у результаті ми прогулялися та пішли кожний до себе додому. Ось так ось у мене четвертий день закінчився, дуже весело і цікаво.
Шостий день подорож до Маріїнського палацу.
Я прокинувся рано-вранці, бо ми з друзями домовилися, що сьогодні поїдемо в дуже цікаве місце, я незнав куди, і це для мене було секретом. Ми сіли в машину і поїхали. Коли ми прибули що там був великий палац. Ми зайшли до середини та там так красиво було що очі просто розпадалися на запчастини. У результаті ми подивилися весь палац, там багато стародавніх картин, багато старих речей, які залишили з тих часів. Ми там гуляли дуже довго, ер мені недр було ще десь побувати, бо це мій останній стрічок у Києві. Ось я вирішив зробити невеликі подарунки моїм новим друзям. Я купив їм єонфети і квіти. Після чого вони мене подарували і теж подаруй свої подарунки.Я їм сказав що мені вдома чекає моя родина. Тож мені завтра треба буде їздити. Вони звичайно трохи розбадьорилися бо ми нещодавно познайомилися. Але з цим ми змірялися. І так я всю ніч провів у цих друзів будинку. ми дивилися багато фільмів і веселилися. Після всього цього я пішов і збері речі, бо мені треба було з ранку їхати. Ми всі погуляли і погли спати, але я не спав, а дивився на нічний вигляд з вікон, і це було чудово. І потім пішов спати, На добраніч.