Пост 07.11.2025

Ще вчора Катерина Танащук представляла університет на наукових конференціях, отримувала державні відзнаки, а сьогодні її ім’я лунає у залах суду.
Проректорку з наукової роботи Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку (ДУІТЗ) підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від вступників до аспірантури.

28 жовтня Чернівецький суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у сумі 908 400 грн.

«Наука» за прайсом

Слідчі кажуть: Танащук перетворила аспірантуру на бізнес-платформу.

Користуючись посадою проректора, вона налагодила схему продажу вступу, іспитів і навіть “спокійного навчання”.

Через месенджери координувала посередників, узгоджувала “тарифи” та передавала матеріали майбутніх іспитів.

Спочатку 500 $, потім 3–4 тис. $ за вступ і 500–1000 $ за рік навчання.

20 000 $ «за старання»

За версією слідства, 4 жовтня 2024-го проректорка отримала 20 000 $ готівкою в ТЦ «Магелан» у Києві.

Загалом у схемі пройшло понад 1,2 млн грн, у тому числі через стипендіальні картки аспірантів.

Звання не рятує

Танащук має почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (нагороджена указом Президента у 2025 році).

Та тепер їй інкримінують ч. 4 ст. 368 ККУ — одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб.
Санкція статті — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Так від «заслуженого працівника освіти» — один крок до «заслуженого клієнта суду».

З наукового п’єдесталу — до списку підозрюваних

Суд оцінив тяжкість злочину, статус проректорки, зв’язки в університеті й ризики впливу на свідків. Рішення — тримання під вартою з альтернативою застави. Після внесення коштів вона зможе залишити СІЗО, але зобов’язана не залишати місто, прибувати за викликом і не контактувати зі свідками

Цинізм без меж

У час, коли тисячі українців віддають життя за країну, а університети виживають на мінімальному бюджеті, проректорка Танащук будувала власну “наукову піраміду” з доларовим фундаментом.

Вона продавала те, що мало бути священним — знання, довіру та честь державної освіти.Її ім’я сьогодні стало нарицательним символом корупції в академічному середовищі, синонімом фрази «використати війну як прикриття для власного збагачення». І якщо раніше титул “Заслужений працівник освіти” звучав як гордість, то тепер слово “Танащук” викликає лише одне — гірке відчуття сорому за тих, хто перетворив українську науку на бізнес без совісті.