Фінансова звітність підприємств: підбиваємо підсумки 2022 року
Календарний рік добіг кінця, тож час підбивати підсумки, зокрема фінансові. Цього року, на жаль, в умовах війни. Для підготовки до звітного "марафону" пропонуємо скористатись орієнтирами, що наведені в цій статті.
Перш ніж перейти до питань звітності, рекомендуємо перевірити, чи всіх необхідних підготовчих заходів для складання фінзвітності було вжито. А допоможе в цьому публікація "Бухгалтерські підсумки на підприємстві: закриваємо 2022 рік".
Порядок складання та строки подання
Для початку нагадаємо: фінзвітність зобов'язані складати й подавати (ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік):
• усі юрособи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності;
• представництва іноземних госпсуб'єктів*.
* До слова: у цьому матеріалі ми не розглядатимемо особливості подання фінзвітності представництвами іноземних госпсуб'єктів, а також бюджетними установами.
За допомогою табл. 1 проілюструємо, хто та в які строки звітує перед ДПС і Держстатом.
Категорія суб'єктів господарювання*
Комплект фінансової звітності**
Платники податку на прибуток, крім:
• непідприємницьких товариств;
• представництв іноземних суб'єктів господарювання
Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1);
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2);
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форма № 3) або Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма № 3-н);
Звіт про власний капітал (форма № 4);
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);
Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма № 6) (за потреби)
Державній податковій службі у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток***
(пп. 49.18.6 ПКУ, абз. 13 п. 2 та абз. 2 п. 5 Порядку № 419), тобто не пізніше ніж 01.03.2023
Платники податку на прибуток – малі підприємства та представництва іноземних суб'єктів господарювання
Фінансова звітність малого підприємства (форма № 1-м, № 2-м)
Платники податку на прибуток – мікропідприємства та непідприємницькі товариства
Фінансова звітність мікропідприємства (форма № 1-мс, № 2-мс)
Малі підприємства та представництва іноземних суб'єктів господарювання
Фінансова звітність малого підприємства (форма № 1-м, № 2-м)
Державній службі статистики не пізніше ніж 28.02.2023 (абзаци 14 та 15 п. 2 Порядку № 419)****
Мікропідприємства та непідприємницькі товариства
Фінансова звітність мікропідприємства (форма № 1-мс, № 2-мс)
Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1);
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2);
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форма № 3) або Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма № 3-н);
Звіт про власний капітал (форма № 4);
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);
Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" (форма № 6) (за потреби)
* Розібратися з тонкощами визначення категорії підприємства допоможе стаття "Зважуємо" підприємство: процедура, строки та специфіка зміни групи".
** Тут говоримо лише про звичні форми фінзвітності, тобто без їх консолідованих версій, а також без урахування звітів: про платежі на користь держави та про управління (про них читайте далі). Те саме стосується МСФЗ-зобов'язаних.
*** Неприбутківці (у т. ч. бюджетні установи) замість декларації з податку на прибуток подають до ДПС Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
**** З 01.01.2023 фінансова звітність респондентами – юридичними особами, відокремленими підрозділами юридичних осіб, розташованими на території України, відокремленими підрозділами юридичних осіб України, розташованими за кордоном, фізичними особами – підприємцями подається виробникам офіційної статистики виключно в електронній формі (п. 4 ст. 10 Закону № 2524).
Перелік потенційних користувачів фінзвітності на цьому, звісно, не завершується, адже відповідно до ст. 14 Закону про бухоблік та п. 2 Порядку № 419 підприємства обов'язково подають її:
• органам, до сфери управління яких вони належать;
• трудовим колективам на їх вимогу;
• власникам (засновникам) згідно з установчими документами.
Пам'ятайте: підприємства також зобов'язані подавати копії своїх фінзвітів навіть для абсолютно сторонніх осіб, певна річ, за окремим запитом останніх у порядку, передбаченому Законом № 2939.
...Підприємства зобов'язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб <...>.
(ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік)
Нестандартний звітний період передбачено для першого подання фінзвітності новоствореного підприємства. Він, як відомо, може становити менш як 12 місяців, проте не має перевищувати 15 місяців (ст. 13 Закону про бухоблік).
Юрособи, які встигли зареєструватися в період із 1 жовтня до 31 грудня 2022 року, можуть не складати фінзвітності за цей період. У такому разі вперше "новачкам" доведеться звітувати за період із дати реєстрації до 31 грудня 2023 року.
Утім таким юрособам – платникам податку на прибуток усе одно доведеться подати фінзвітність до органів ДПСУ за період починаючи з дати, на яку припадає початок обліку новоутвореного суб'єкта господарювання як платника податку, і закінчуючи останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, у якому відбулося взяття на облік. Підтверджує цю тезу й Мінфін (див. лист від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).
Якщо говорити про платників податку на прибуток, які зобов'язані оприлюднювати* фінзвітність, то вони не пізніше ніж 1 березня 2023 року повинні подати до органу ДПСУ тільки Звіт про фінансовий стан (Баланс) і Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
* Перелік підприємств, які зобов'язані оприлюднювати фінзвітність, наведено у відповідному розділі цієї статті.
При цьому повний та проаудитований комплект фінзвітності такі платники подають до ДПСУ не пізніше ніж 12 червня 2023 року (абз. 2 і 4 п. 46.2 та п. 49.20 ПКУ).
Тут слід урахувати: читаючи роз'яснення податківців (див. роз'яснення з категорії 102.20.01 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), а також ІПК ДПСУ від 02.07.2021 р. № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06), з'ясовується, що разом із фінзвітністю до ДПСУ треба подати й аудиторський висновок.
Утім, якщо уважно ознайомитися з вимогою п. 46.2 ПКУ, такого обов'язку не виникає.
Нагадаємо: разом із фінзвітністю за 2022 рік великі та середні підприємства* зобов'язані подати ще й Звіт про управління. Причому якщо підприємство готує консолідовану фінзвітність, то має подавати й консолідований Звіт про управління.
* Середні підприємства мають право не відображати в такому Звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, абз. 8 п. 2 Порядку № 419).
Форми Звіту про управління жодним нормативно-правовим актом не передбачено. Проте є Методрекомендації № 982, у яких наведено орієнтовні складники такого Звіту.
У підприємств видобувної галузі та заготівлі дерева свій клопіт: тим із них, які становлять суспільний інтерес, доведеться складати ще й Звіт про платежі на користь держави.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, що настає після звітного періоду, та забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше трьох років із дня розкриття.
Отримувачі платежів* розкривають звіти про отримані платежі не пізніше 1 травня року, що настає після звітного періоду, та забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше трьох років із дня розкриття (п. 1 ст. 12 Закону № 2545).
* Отримувач платежів – орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, що отримує платежі, а також будь-яке державне або комунальне підприємство, установа, організація або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарське товариство, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді (ст. 1 Закону № 2545).
Подавати згадані вище звіти податківцям не потрібно, оскільки вони не належать до фінансової звітності.
Нагадаємо, що сьогодні складати фінзвітність за МСФЗ зобов'язані (ч. 2 ст. 121 Закону про бухоблік і п. 2 Порядку № 419):
1) підприємства, що становлять суспільний інтерес, а саме:
• недержавні пенсійні фонди (крім тих, які належать до мікро- і малих);
• емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущено до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;
2) публічні акціонерні товариства;
3) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях*;
* До таких підприємств належать суб'єкти господарювання, які провадять види діяльності, зазначені в розділах 05 – 08 секції В "Добувна промисловість і розроблення кар'єрів" КВЕД-2010 (див. лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18).
4) материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес*;
5) материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств*;
* Додатково про дати переходу на МСФЗ для таких груп читайте в публікації "Коли та як холдингам переходити на МСФЗ: мінфінівські орієнтири".
6) підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:
• надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД-2010);
• недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010);
• допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД-2010), крім допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010).
Пам'ятайте: законодавство закріплює право самостійно приймати рішення щодо необхідності складання фінзвітності в режимі МСФЗ для тих підприємств, яким не обов'язково застосовувати ці стандарти.
Підприємства, які добровільно перейшли на застосування МСФЗ, таке рішення повинні закріпити в розпорядчому документі про облікову політику.
Нагадаємо: Закон про бухоблік зобов'язує МСФЗовців подавати фінзвітність в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, яка оприлюднена державною мовою на офіційному вебсайті Мінфіну (п. 6 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419).
Підприємства, що звітують за МСФЗ, подають фінзвітність до Центру збору фінзвітності у строки, передбачені для оприлюднення такої звітності (див. табл. 3).
Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції складають та подають консолідовану фінзвітність групи відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 1 ст. 12 Закону про бухоблік).
Для цілей Закону про бухоблік групи поділяють на малі, середні або великі. Для зручності класифікацію таких груп наведемо в табличному форматі (див. табл. 2).
Критерії для показників річної консолідованої фінансової звітності на дату її складання *
балансова вартість активів (включно)
чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (включно)
середня кількість працівників (включно)
* Для визначення тієї чи іншої групи достатньо відповідати щонайменше двом із трьох критеріїв.
Для визначення відповідності критеріям, установленим у євро, застосовують офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.
При цьому, якщо на дату складання річної консолідованої фінансової звітності група, показники річної консолідованої фінансової звітності якої протягом 2 років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному) не відповідають критеріям групи, до якої вона належить, така група відноситься до відповідної групи, критеріям якої відповідають показники річної консолідованої фінансової звітності за результатами звітного періоду.
Підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінансову звітність не пізніше за строки, передбачені для оприлюднення річної консолідованої фінзвітності (п. 11 Порядку № 419):
• до центру збору фінансової звітності (операційне управління центром здійснює НКЦПФР);
Податківцям консолідовану фінзвітність не подають.
Підприємства, які контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідовану фінансову звітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
• балансова вартість активів – до 4 млн євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро;
• середня кількість працівників – до 50 осіб.
Крім того, відповідно до п. 6 розд. I НП(С)БО 2 материнське підприємство не подає консолідовану фінзвітність за наявності всіх таких умов:
• якщо воно є дочірнім підприємством іншого підприємства (повністю або частково належить іншому підприємству);
• власники неконтрольованої частки поінформовані про це й не заперечують;
• якщо воно не є емітентом цінних паперів;
• якщо його материнське підприємство складає консолідовану фінансову звітність, що є загальнодоступною.
Нагадаємо, що консолідовану фінзвітність складають за формами, що містить НП(С)БО 1, а саме:
1) Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма № 1-к);
2) Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2-к);
3) Консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форма № 3-к) або Консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма № 3-кн);
4) Консолідований звіт про власний капітал (форма № 4-к).
Підприємства, які використовують під час консолідації правила МСФЗ, примітки до фінзвітності наводять у довільній формі.
Фінзвітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовують під час консолідації, складають за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.
Інакше кажучи, якщо дочірнє підприємство провадить свою діяльність на території, де фінансовий рік відрізняється від строків, установлених для материнського підприємства, воно має подати додаткову звітність, складену в строки, визначені материнським підприємством.
Консолідовану фінзвітність складають зі звітності групи підприємств із використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин.
Якщо під час складання консолідованої фінзвітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляють у примітках до такої звітності.
Завдяки Закону № 2435 переформатовано порядок оприлюднення фінзвітності. Для зручності наведемо змінений порядок у вигляді таблиці (див. табл. 3).
Категорія суб'єктів господарювання*
Підприємства, що становлять суспільний інтерес** (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів)
не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом
Оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі)
абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік
Публічні акціонерні товариства
Суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку
Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів
не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом
Оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі)
абз. 2 – 7 ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік
Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств
Оприлюднюють річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі)
Малі підприємства, що є суб'єктами господарювання державного сектору економіки
Оприлюднюють річну фінансову звітність разом із відповідним аудиторським звітом (якщо обов'язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі)
Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб'єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до МСФЗ)
Оприлюднюють річну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом із аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі)
Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінансову
Оприлюднюють на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління
* З'ясувати тонкощі визначення категорії підприємства допоможе стаття "Зважуємо" підприємство: процедура, строки та специфіка зміни групи".
** До підприємств, що становлять суспільний інтерес, належать (ст. 1 Закону про бухоблік):
• емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;
• інші фінансові установи (крім інших фінустанов і недержавних пенсійних фондів, що належать до мікро- та малих підприємств).
Зауважте, що малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) підпадають під звільнення від обов'язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління (абз. 5 п. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).
Оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на вебсайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, щонайменше 6 років, якщо більший строк не встановлено законом (п. 7 ст. 14 Закону про бухоблік).
Спецправила для тих, у кого можливості відзвітувати немає
У зв'язку з уведенням воєнного стану в Україні юридичні особи подають фінансові звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи (пп. 1 п. 1 Закону № 2115).
Не підлягає застосуванню адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених пп. 1 п. 1 Закону № 2115 (пп. 2 п. 1 Закону № 2115).
Вторить Закону № 2115 і Порядок № 419: підприємства, які не подали в період дії воєнного стану або стану війни проміжну, річну фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність у строки, визначені Порядком № 419, мають подати цю звітність протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання (п. 2 Порядку № 419).
Водночас податкові правила подання такої звітності під час війни зафіксовано в пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Для зручності відобразимо їх у вигляді таблиці (див. табл. 4).
Умови, у яких перебуває підприємство
Строки подання фінзвітності як додатка ФЗ до декларації з податку на прибуток за підсумками 2022 року
Можливості відзвітувати немає та не з'явиться щонайменше до закінчення воєнного стану
Упродовж 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану
Можливості відзвітувати спочатку не було, а згодом з'явилася
Упродовж 60 к. дн. із першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості
У строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток
До того ж підприємствам потрібно врахувати, що неспроможність виконати свій податковий обов'язок, зокрема й щодо подання звітності в установлені строки, потрібно буде підтвердити. Для таких цілей Мінфін затвердив окремий Порядок № 225.
Докладніше про цей порядок читайте в публікації "Подай звіт про те, що не можеш його подати, або Про Порядок підтвердження (не)можливості виконання податкового обов'язку".
Звісно, війна вплинула і на результати діяльності підприємства. Відображення такого впливу з'явиться і у фінзвітності. Одразу попередимо, що універсального переліку заходів, які підприємства повинні вжити у зв'язку з такою подією, немає. А тому ухвалювати рішення в таких умовах доведеться самостійно.
Утім не зайвим буде зупинитись на найбільш ризикових аспектах, що так чи інакше впливають на підготовку фінзвітності.
По-перше, рекомендуємо переконатися, чи всі первинні документи й регістри бухобліку (на підставі яких сформовано фінзвітність) є в наявності та доступні.
Докладніше про новації та вимоги до первинки, можливості щодо її відновлення (у разі втрати) тощо читайте в таких публікаціях:
"Первинка, фінзвітність, групи підприємств: новації Закону № 2435 та Закону № 2436";
"Первинка спізнилась через воєнні дії: закриваємо питання самоактом";
"Доступу до майна немає, первинка втрачена, бухоблік не ведемо: що робити?";
"Первинку втрачено під час бойових дій: що робити далі".
По-друге, варто виконати тестування активів на предмет їх знецінення. Корисними на цю тему буде публікація "Активи на території активних бойових дій: що показувати в обліку".
По-третє, потрібно переглянути актуальність й оцінку величини резерву сумнівних боргів, а також забезпечень.
Із тонкощами створення та коригування резервів і забезпечень можна ознайомитися в публікації "Створення резервів у воєнний час: резерв сумнівних боргів".
По-четверте, варто ініціювати процедуру списання пошкодженого, утраченого чи знищеного майна як такого, що вже не відповідає критеріям визнання його активом. Корисною на цю тематику буде публікація "Як списати знищене (зіпсоване) війною майно: рекомендації від Мінфіну".
По-п'яте, залишаються актуальними поради фахівців АПУ щодо впливу війни на фінзвітність. Зокрема, у листі від 18.03.2022 р. вони зазначили, що, крім впливу на безперервність діяльності компанії мають переглянути всі сфери бухгалтерського обліку, які перебувають під впливом невизначеності суджень та оцінок, а саме:
• оцінки справедливої вартості;
• зменшення корисності активів;
• оцінку очікуваних кредитних збитків;
• вплив на контрактні угоди й обтяжливі контракти тощо.
Цілком можливо, що за таких умов доведеться переглядати й облікову політику підприємства. Додатково про це читайте в публікації "Облікова політика підприємства: вносимо зміни в умовах війни".
Крім того, під час складання фінзвітності компанії повинні розглянути вплив війни на безперервність діяльності та за можливості провести аналіз чутливості кількох можливих сценаріїв, щоб установити, чи існує суттєва невизначеність щодо здатності компанії продовжувати діяльність на безперервній основі. Це може потребувати додаткового розкриття інформації у фінансовій звітності.
За деяких обставин може виникнути потреба розглянути доцільність складання звітності на основі принципу безперервності діяльності.
Для цього компанія повинна розглянути всю доступну інформацію про вплив цих подій на майбутню діяльність принаймні протягом 12 місяців із дати звітності або після дати підписання фінансової звітності. Але бажаний більший термін. Цю оцінку безперервності діяльності слід постійно оновлювати до дати затвердження фінансової звітності.
Додатково на цю тему читайте такі публікації:
"Особливості застосування облікових оцінок за МСФЗ в умовах воєнного стану: звітний аспект";
"Особливості застосування облікових оцінок за МСФЗ в умовах воєнного стану: дотримання припущення про безперервність діяльності".
На фінзвітну тематику читайте ще такі публікації:
"У порядку подання фінзвітності з'явились актуальні правки";
"Були малими – стали середніми: коли переходити в нову категорію підприємств".
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. Закон про бухоблік – Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.
3. Закон № 2939 – Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI.
4. Закон № 2435 – Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19.07.2022 р. № 2435-IX.
5. Закон № 2524 – Закон України "Про офіційну статистику" від 16.08.2022 р. № 2524-IX.
6. Закон № 2545 – Закон України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" від 18.09.2018 р. № 2545-VIII.
7. Порядок № 419 – Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
8. Порядок № 225 – Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 р. № 225.
9. НП(С)БО 1 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73.
10. НП(С)БО 2 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Консолідована фінансова звітність", затверджене наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 628.
11. НП(С)БО 25 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність", затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39.
Декларація з податку на прибуток за 2022 рік: додаток ДІЯ
СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, СОЦІАЛЬНІ ПІЛЬГИ
Лікарняні суміснику – тепер лише ексклюзив
Як Закон № 2801 змінює правила використання е-підпису
На вебпорталі ПФУ можна виправити некоректні та неактуальні дані: покроковий алгоритм для застрахованих осіб
На шляху до членства в ЄС парламентарі працюють над удосконаленням КЗпП