Графік відпусток: хотбліц
Повноцінний відпочинок – один із ключових складників продуктивної роботи. Звісно, для кожного цей баланс має суто індивідуальні пропорції. Однак, допоки у трудових відносинах такий індивідуалізм ще не реалізовано повною мірою, сторони шукають компроміс у законодавчих межах. Та навіть у такому разі, зокрема, у питаннях надання відпусток є чимало нюансів.
Візьмімо, наприклад, графік відпусток. Хоча нормативному регулюванню цього питання не одне десятиріччя, але щороку все ж постає необхідність пригадати найголовніше. Тож сьогоднішній наш бліц присвячуємо саме найгарячішим питанням щодо формування графіка відпусток (далі скорочуватимемо – ГВ).
Чи обов'язково планувати відпустки
Виходячи з положень ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону про відпустки формалізація черговості надання відпусток працівникам є саме обов'язком, а не правом роботодавця.
Причому обов'язок цей стосується всіх без винятку роботодавців – незалежно від масштабів чи специфіки діяльності. Відповідно, недотримання вимог до складання ГВ вважатимуть порушенням трудового законодавства.
Чіткого дедлайну для затвердження ГВ нормативно не встановлено.
Регламентованої форми для ГВ немає, тож його складають у довільній формі. Під час її розроблення можна користуватися Збірником № 7.
Безумовно, навіть "стандартну" щорічну відпустку одного працівника не завжди можна точно спланувати з урахуванням усіх нюансів можливості її використання, не говорячи вже про весь трудовий колектив. Тим паче, коли мова йде про різноманіття всіх видів доступних відпусток.
Тож до ГВ традиційно вносять лише основні та додаткові щорічні відпустки. До речі, нагадаємо, що тільки ці відпустки підлягають поділу на частини та грошовій компенсації (також див. постанову ВС від 31.10.2022 р. у справі № 241/2229/20).
Однак, якщо для підприємства це доцільно, то довільність форми ГВ дає змогу вносити інформацію і про решту відпусток.
Зважаючи на обов'язок роботодавця вести кадровий облік належним чином, унесення змін до ГВ не тільки можливе, а може бути необхідним. Адже лише так інформацію у ГВ можна тримати в актуальному стані.
А ось, власне, як саме та з якою періодичністю це робити – кожен роботодавець вже вирішує самостійно.
Під час планування відпусток у період війни потрібно враховувати їх 24-денне обмеження. Водночас роботодавець може надавати працівнику відпустку й більшої тривалості, якщо це відповідає особливостям організації праці й умовам господарської діяльності. Разом із тим надання відпустки більше ніж 24 календарні дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов'язком роботодавця (див. роз'яснення Мінекономіки від 23.03.2022 р.).
Що ж до звільнення від безпосереднього складання ГВ у воєнний час, то ним можуть скористатися лише роботодавці в межах спрощення за ст. 495 КЗпП або ж на території активних бойових дій за ст. 7 Закону № 2136 (див. публікацію "Спрощене регулювання трудових відносин: кого стосуються чергові зміни в КЗпП").
Крім того, що, як і будь-який документ, ГВ складаємо "для порядку", він також є основою для розрахунків резерву на оплату відпусток.
"Відпустки без збереження заробітної плати: підстави та особливості надання у 2023 році";
"Відпустки в умовах воєнного стану: особливості надання".
1. КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
2. Закон № 2136 – Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 р. № 2136-IX.
3. Закон про відпустки – Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
4. Збірник № 7 – Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів, схвалений Протоколом засідання Нормативно-методичної комісії Укрдержархіву від 22.11.2015 р. № 7.
