"Озброюємося терміналом Starlink": механіка обліку на підприємстві
Донедавна термінали Starlink закуповували переважно для потреб ЗСУ та критичної інфраструктури. Утім згодом це обладнання почав масово придбавати й бізнес. Тож пропонуємо розглянути особливості обліку подібних девайсів.
Як і будь-який інший об'єкт обліку, термінал супутникового інтернету Starlink* потребує мінімального вивчення його складових.
* Докладніше про Starlink можна довідатись із офіційного сайта Держспецзв'язку (див. https://bit.ly/3POKoOi).
Загалом до стандартної комплектації обладнання входять: термінал для прийому сигналу із супутника (супутникова антена), кабелі (кабель для приєднання роутера до антени, кабель живлення), вайфай-роутер, ну й, звісно, додатково встановлюють відповідний застосунок на телефон для авторизації та керування системою.
А втім, якщо коротко, то сам термінал складається з двох основних елементів: супутникової антени на стійці й роутера.
Крім того, візьміть до уваги, що користування супутниковим інтернетом передбачає абонплату.
Водночас, цілком можливо, що підприємству, аби зручно змонтувати таке обладнання в приміщеннях та офісах, доведеться зазнати додаткових витрат на встановлення та проведення кабелю, конекторів й іншого мережевого обладнання, виведення окремих розеток для живлення термінала, придбання подовжувачів для генераторів, що живитимуть систему під час віялових відключень світла, тощо.
У будь-якому разі всі ці об'єкти потребують відповідного відображення у бухобліку. З нього й розпочнемо.
Для підприємств, які вже знайомі з мережевим обладнанням, облік термінала Starlink не буде важким.
Нагадаємо: подібне обладнання, як правило, вписується у визначення об'єкта основних засобів.
Об'єкт основних засобів – це (п. 4 НП(С)БО 7):
• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
• відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
• інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством.
При цьому самі ОЗ – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Власне, якщо говорити про термінали Starlink, то строк їхньої експлуатації здебільшого залежить від періоду, за який сплачують користувацьку абонплату. Тобто без авторизації у відповідному застосунку та наявної оплати за користування це обладнання просто не надаватиме заявлених послуг у вигляді доступу до супутникового інтернету.
Водночас варто пам'ятати, що строк корисного використання – величина суб'єктивна, адже базується на очікуваному періоді часу, протягом якого ті чи інші ОЗ використовуватимуться підприємством.
Крім того, під час визначення строку корисного використання (експлуатації) враховують (п. 24 НП(С)БО 7):
• очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта й інші фактори.
Таким чином, якщо підприємство має намір платити абонплату щонайменше впродовж року за користування терміналом або ж іншим способом отримати доступ до користувацьких можливостей термінала (наприклад, компанія-виробник безкоштовно надала доступ до супутників або ж абонплату було проплачено іншим суб'єктом), то такий девайс потрібно зарахувати до складу ОЗ.
У протилежному випадку, за формальними ознаками, якщо очікуваний строк не дотягує до одного року, такий актив можна обліковувати у запасах.
Отже, якщо ж супутниковий термінал буде зараховано до складу ОЗ, то надалі його обліковують за правилами, установленими для такої групи активів, а саме:
• зараховують на баланс за первісною вартістю, яка згідно з п. 8 НП(С)БО 7 включає витрати на придбання, транспортування, установлення, монтаж, налагодження та інші операції з доведення об'єкта до придатного для використання стану;
• обліковують на субрахунку 104 "Машини та обладнання";
• амортизують відповідно до обраного обліковою політикою методу тощо.
Також важливо взяти до уваги, що окремо обліковувати складові системи (скажімо, окремо антену та роутер) не варто, адже, як ми вже згадували, ОЗ власне є закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям. До того ж окремі його частини не передбачають використання їх інакше, ніж у сукупності одне з одним. Тому всю систему – термінал, роутер і кабелі до нього – доцільно обліковувати як один об'єкт.
Як ми вже зазначали, обов'язковим атрибутом під час використання термінала Starlink є абонплата.
У бухобліку такі витрати потрапляють до витрат звітного періоду, тобто в дебет рахунків 92, 93, 94 (залежно від напрямів використання термінала).
Завважте також, що абонплату за користування терміналом доведеться проводити у доларах США. При цьому, за інформацією із сайта компанії-виробника (див. https://www.starlink.com), на електронну пошту, вказану під час реєстрації в обліковому записі, надходитимуть листи з рахунками-фактурами, які потрібно буде сплатити.
Платіжні відомості, такі як баланс, виписки, історію платежів та інформацію про автоматичні платежі, можна знайти у вкладці "Платежі" в обліковому записі.
Пам'ятайте: заборгованість перед нерезидентом за придбані послуги є монетарною, і до моменту здійснення оплати нерезиденту за нею нараховують курсові різниці на дату балансу та на дату операції (здійснення оплати).
Про особливості обліку розрахунків із нерезидентом читайте в публікації "Курсові різниці в разі продажу та купівлі послуг у ЗЕД".
Монтаж та підведення електромережі для Starlink
Зважаючи на певну специфіку роботи термінала Starlink (за приписами її потрібно розміщувати на відкритих ділянках) цілком можливо, що підприємству доведеться монтувати додаткові кріплення, розетки та встановлювати відповідне обладнання для живлення термінала на доступних підприємству відкритих ділянках місцевості (відкрита ділянка біля будівлі офісу, дах будівлі тощо).
Нагадаємо: вартість пасивного обладнання та витрати на його монтаж у разі спорудження кабелеводів, розеток, вимикачів тощо можуть бути визнані поліпшенням приміщення, у якому їх установлено.
Утім такі види робіт, зважаючи на їхню вартість, можуть бути визнані поточними витратами підприємства.
У будь-якому разі рішення про характер й ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовано їх на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізацію, модифікацію, добудову, реконструкцію) об'єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюють їх для підтримання об'єкта в придатному для використання стані й одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, приймає керівник підприємства з огляду на результати аналізу ситуації та суттєвості таких витрат (п. 29 Методрекомендацій № 561).
У частині податку на прибуток правила обліку залежать від того, чи застосовує підприємство податкові різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ. Пощастило тут хіба що малодохідникам, які під час визначення об'єкта оподаткування орієнтуються лише на правила бухобліку.
Інші ж платники (високодохідники та малодохідники, які не відмовилися від коригувальних різниць) повинні враховувати податкові коригування й обмеження, передбачені ст. 138 ПКУ.
Так, за приписами ст. 138 ПКУ платнику податку на прибуток потрібно врахувати, якщо термінал Starlink визнано об'єктом ОЗ (зі строком використання понад 1 рік і вартістю не менше ніж 20000,00 грн), то в податковому обліку доведеться амортизувати його як об'єкт групи 4 із розрахунку щонайменше 2 років експлуатації.
Усі інші супутні витрати потраплять у фінрезультат до оподаткування виключно за правилами бухобліку.
Нагадаємо: на сьогодні системи для забезпечення супутникового доступу до Інтернету (код згідно з УКТ ЗЕД 8517 62 00 00, 8517 69 90 00, 8517 70 00 90) належать до переліку товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ та сплати ввізного мита (див. табл. "Інше" Переліку № 224). До цієї категорії можна віднести й термінали Starlink.
Крім того, "вхідний" ПДВ, сплачений у складі вартості придбаних товарів, робіт і послуг, пов'язаних із монтуванням та встановленням обладнання для заживлення термінала, за загальним правилом потрапить до податкового кредиту.
Звісно, за умови, якщо при цьому було оформлено й зареєстровано в ЄРПН податкову накладну (п. п. 198.1-198.3 ПКУ).
Насамкінець наведемо числовий приклад.
Підприємство (платник ПДВ) установило термінал Starlink й оплатило абонплату за користування супутниковим інтернетом. Термінал було придбано в постачальника з України.
Вартість термінала Starlink – 45000,00 грн.
Абонплата за користування терміналом – 60,00 $. Курс долара США на дату проведення операції – 36,56 грн/$. На інвалютному рахунку вже була необхідна сума. Курсової різниці не виникло, оскільки курс НБУ на поточну дату перерахунку (оцінки) і на дату попередньої оцінки монетарної статті в інвалюті не змінився.
Вартість робіт із встановлення додаткових розеток на даху офісного приміщення для підключення термінала – 1200,00 грн (у т. ч. ПДВ – 200,00 грн).
Відобразимо зазначені операції в таблиці.
Оприбутковано термінал Starlink
Проведено розрахунки з постачальником
Термінал уведено в експлуатацію
Відображено витрати на встановлення додаткових розеток
Відображено податковий кредит із ПДВ
Проведено розрахунки з підрядниками
Визнано витрати у вигляді абонплати (60,00 $ х 36,56 грн/$ = 2193,60 грн)
Знято абонплату за користування терміналом *
* Докладніше про придбання валюти й перерахунок курсових різниць читайте в публікації "Курсові різниці в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності".
______________________________________________________________
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. НП(С)БО 7 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.
3. Методрекомендації № 561 – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.
4. Перелік № 224 – Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджений постановою Кабміну від 20.03.2020 р. № 224.