February 17, 2023

Масове покращення національних бухстандартів: що нового

Редакція документа:

16 лютий 2023

Роздрукувати

Розмір тексту

Документ:
Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну від 12.01.2023 р. № 18, та наказ Мінфіну "Про внесення змін до Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку" від 02.02.2023 р. № 57

Кому читати:
підприємствам незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за МСФЗ)

Що сталося:
Мінфін уніс чергові правки до низки НП(С)БО

Коментовані Зміни № 18*, загалом, націлені на приведення у відповідність НП(С)БО до вимог, що були запроваджені Законом № 2435.**

* Наказ № 57 уніс коректурні правки до новоспечених Змін № 18, тож у правилах бухобліку нічого не змінює.

** Докладніше про ці новації читайте в публікації "Первинка, фінзвітність, групи підприємств: новації Закону № 2435 та Закону № 2436".

Отже, що маємо зараз? Спробуємо зорієнтуватись.

По-перше, актуалізували підходи до перегляду ліквідаційної вартості, а також особливостей нарахування амортизації нематеріальних активів. Покажемо у вигляді порівняльної таблиці.

Було

Стало

Підстава

Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року також оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів

Строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації нематеріального активу переглядаються на кінець звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання також на кінець кожного звітного року оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак підприємством установлюється строк корисного використання таких нематеріальних активів

абз. 1 п. 31 НП(С)БО 8

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації, строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін

абз. 2 п. 31 НП(С)БО 8

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.

Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і накопиченої амортизації нематеріальних активів

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.

Суму нарахованої амортизації підприємства відображають збільшенням суми накопиченої амортизації нематеріальних активів і витрат підприємства, крім випадків, коли сума цих витрат включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу

абз. 1 п. 29 НП(С)БО 8

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення об'єкта нематеріального активу у господарський оборот

Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою уведення об'єкта нематеріального активу у господарський оборот

абз. 2 п. 29 НП(С)БО 8

Крім того, з об'єктів нематеріальних активів, а саме торговельних марок, прибрали згадку про знаки для товарів і послуг (оновлений абз. 4 п. 5 НП(С)БО 8).

По-друге, завдяки Змінам № 18 Мінфін урегулював деякі підходи до бухобліку та звітності особливої групи підприємств, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (простіше кажучи, платників ЄП третьої групи).

Таку категорію облікових пільговиків позбавили можливості користуватись нормами виключно НП(С)БО 25, а також формами фінзвітності для мікропідприємств (відповідну згадку про них прибрали з п. 2 розд. І НП(С)БО 25 та п. 2 розд ІІ НП(С)БО 1).

Крім того, прибрали норми, що дозволяли таким підприємствам:

• систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, у регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису (вилучили п. п. 8 та 9 розд. І НП(С)БО 25);

• визнавати всі фінансові витрати витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями) (оновлений п. 4 НП(С)БО 31).

Таким чином, юрособи – єдиноподатники 3 групи відтепер, як й інші підприємства, керуватимуться правилами бухобліку та складатимуть фінзвітність відповідно до своєї "вагової категорії".*

* Докладніше про алгоритм визначення категорії підприємства читайте в публікації ""Зважуємо" підприємство: процедура, строки та специфіка зміни групи".

По-третє, суттєвих змін зазнало "консолідоване" НП(С)БО 2. Зокрема, уточнено, що норми цього стандарту застосовують лише підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім материнських підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ (оновлений п. 2 розд. І НП(С)БО 2).

Також Зміни № 18 передбачають унесення до цього стандарту нових положень щодо поділу груп підприємств на малі, середні або великі. Нагадаємо: ці правки анонсовано ще Законом № 2435. Докладніше про це читайте в публікації "Первинка, фінзвітність, групи підприємств: новації Закону № 2435 та Закону № 2436".

Крім того, з'явилось уточнення і щодо облікової політики групи. Нагадаємо, що консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин.

Утім якщо у складі групи є підприємство, яке застосовує облікову політику, відмінну від прийнятої в консолідованій фінансовій звітності для подібних операцій та подій за схожих обставин, то під час складання консолідованої фінансової звітності у його фінансовій звітності відтепер слід робити відповідне коригування (оновлений п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 2).

По-четверте, із бухстандартів (а саме з пп. 4.3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 7 НП(С)БО 17, п. 4 НП(С)БО 19, п. 3.2 НП(С)БО 23, п. 10 НП(С)БО 24) прибрали згадку про "холдингові" підприємства.

Насамкінець зауважимо, що коментовані Зміни № 18 у разі необхідності потребуватимуть перегляду відповідних облікових політик. Оскільки, як ми знаємо, зміна вимог Мінфіну в частині ведення бухобліку та складання фінзвітності є однією з підстав для такого перегляду (п. 9 НП(С)БО 6).

Докладніше про це читайте в публікації "Облікова політика підприємства: вносимо зміни в умовах війни".

Також на цю тему корисними будуть такі публікації:

"Бухоблік орендних операцій актуалізували: нова редакція НП(С)БО 14";

"Бухоблік запасів по-новому: з 01.01.2023 запрацюють зміни до НП(С)БО 9";

"Бухгалтерські методрекомендації знову причепурили: що цього разу?".