19.05

Наповнена по вінця, і лише в якнайкращому сенсі. І пишу українською, бо саме вона зараз здатна відобразити, те що відчуваю.

Налита травневим вечором, свіжим вітром, і, мабуть, випитим в обід айс-лате. Нарешті відчуваю внутрішній стержень. Відчуваю, що люблю себе цілковито, що життя моє в моїх руках. Відчуваю, що немає жагучої потреби у визнанні інших, що не задихатимуся за відсутності чужої любові. Бо любові цієї, всередині і зовні — у надлишку.

Хочеться бігти за вітром, сміятися поряд з малознайомими, але уявно рідними людьми, хочеться прикинутися кимось іншим, щоб зрозуміти, що то була справжня я. Хочеться приємно дивуватися вивертам життя й новим пригодам.