Кременець

Автор Svitlana Gaidar

Пропонуємо сьогодні завітати на Тернопільщину, а саме - в місто Кременець. Воно досить маленьке і затишне, але розваги тут можна знайти на будь-який смак) Наприклад, археологів зацікавить стоянка пізнього палеоліту, розташована на схилі гори Куличівка (комплекс Кременецьких гір). Для любителів сакральної архітектури тут є величний колегіум, монастир та декілька дерев’яних церков. Якщо вас цікавлять природні об’єкти, завітайте до Кременецького ботанічного саду. Для затятих спортсменів тут є спеціальний комплекс, де займаються олімпійським видом спорту - стрибками з трампліну.

Але перше, що ви побачите, під’їжджаючи до міста - це гора Бона (або Замкова гора).

І на ній, як ведеться, розташована місцева фортеця. Перша згадка про неї датується 1226 роком. Гора величенька - 397 метрів над рівнем моря. Тож аби піднятись до замку доведеться трохи напружитись. Та повірте - замок та краєвиди, що відкриваються з висоти, на сто відсотків варті ваших зусиль. Звідси, як на долоні, видно все місто з мініатюрними будиночками, монастирським комплексом за зеленню навколишніх лісів.

Не дарма ще в ті часи, коли Кременець належав Речі Посполитій, в багатьох путівниках місцевий краєвид називали найкращим у всій країні. До того ж, окрім сучасних туристів, колись на гору Бона підіймалися і монарші особи: король Речі Посполитої - Станіслав Август, та останній цар Російської імперії – Микола ІІ.

Може виникнути питання – чому гора має назву Бона? В XVI сторіччі Кременець належав Сигізмунду І. Його дружиною була Бона Сфорца, якій він і подарував цей замок у 1536 році. До речі, пам’ятаєте Катерину Сфорца із серіалу Борджіа? Так ось, Бона була її племінницею і мала доволі схожий характер. Вона фактично правила державою ще за життя свого чоловіка, і робила все, щоб продовжувати правити вже за часів свого сина Сигізмунда ІІ Августа.

У 1543 року Сигізмунд-Август одружився з Єлизаветою Австрійською з династії Габсбургів. До Габсбургів досить неоднозначно ставились при польському дворі, а їхнього впливу королева Бона дуже не хотіла. Через два роки після весілля, 19-річна Єлизавета померла від епілепсії. Ходили чутки, що без отрути не обійшлося.

Не довго прожила і наступна дружина Сигізмунда. Ще, будучи одруженим з Єлизаветою, він закохався у Барбару Радзивілл і, всупереч усім вмовлянням, врешті-решт, таємно одружився на красуні. Згодом він домігся того, що шлюб признали законним і оголосили Барбару королевою. Та пройшов рік, Барбара захворіла і померла. І знову заговорили про отруєння.

Третій шлюб був суто діловим – король потребував спадкоємця. Але Катерина Австрійська (молодша сестра Єлизавети) виявилася бездітною і вимушена була виїхати з Польщі до Австрії, де і залишалася до кінця життя.

Після всіх цих подій стосунки між Боною та Сигізмундом остаточно погіршились, і королева-матір відбула в Італію. Почувала вона там себе досить добре, адже привезла з собою стільки грошей, що навіть казали, що іспанський король час від часу позичав у неї кошти😅

А що ж сталося з Кремінцем? Під час штурму військами Максима Кривоноса у 1648 році, замок був зруйнований.

Але до тепер збереглися величні мури, одинока башта, з якої відкривається вид на гори, вкриті лісами, та безліч кривавих історій, що місцеві гіди полюбляють розказувати туристам.