Маєток фон Мекк

Автор Svitlana Gaidar

Копилів – невеличке село в Макарівському районі Київської області з населенням близько 1,5 тисячі чоловік. Місцевість досить затишна: маленькі будиночки, оточені садами, всюди відчувається неквапливість сільського життя. У самому центрі знаходиться маєток фон Мекк. Щоб до нього дістатися, потрібно від київської автостради попрямувати вглиб по головній вулиці аж до місцевої школи. Школа розташована на території колишнього парку. Ця місцина справляє досить дивне враження. З одного боку – велика школа, яскравий дитячий майданчик, всюди гамірно і вирує життя. А в кількох метрах від неї – покинута садиба, яка так і проситься стати знімальним майданчиком для якогось хоррору.

Але це не завжди було так. Близько 140 років тому Копилів перейшов у власність барона Миколи Карловича фон Мекк. Барон побудував садибу і розбив навколо неї та на берегу місцевої річки гарний парк. Садиба була хоч і не дуже велика, але затишна: два поверхи, мансарда, тераса, прикраси у вигляді веж. І все це із дерева, що й стало причиною руйнації будинку під час пожежі 1898 року. Потім садибу відбудували знову.

Маєток часто ставав місцем зібрання митців. Наприклад, тут можна було чути музику Чайковського і поспілкуватися з самим композитором, адже його племінниця – Анна – була дружиною барона фон Мекк, і, відповідно, власницею маєтку.

А сам Петро Ілліч багато років товаришував з матір’ю барона Надією фон Мекк. Він присвятив їй свою відому Четверту симфонію, а історія їх листування займає декілька томів.

Микола фон Мекк також захоплювався музикою, грав на скрипці. У Копилові часто гостювали й інші музиканти, художники. Серед них був і Михайло Врубель, який товаришував з бароном. Той часто купував його картини, щоб підтримати друга, а після смерті художника платив пенсію його вдові, оперній співачці Надії Іванівні Забілі-Врубель.

Також барон товаришував з художником Кустодієвим, авторству якого належать портрети членів родини фон Мекк.

Окрім мистецтва барон цікавився автомобілями і конями. В Копилові з’явились стайні і кінний завод, а першу автомобільну дорогу в селі побудував саме фон Мекк. Він і сам був завзятим автомобілістом, брав участь у автоперегонах.

Після Жовтневої революції барон фон Мекк не поїхав закордон, а залишився і намагався принести користь для країни, адже був видатним фахівцем з транспорту. Він продовжував справу своєї родини і займався розвитком залізничного сполучення, написав кілька наукових книг із залізничної тематики. Але аристократичного походження йому пробачити так і не змогли. Барона кілька разів заарештовували, і врешті-решт, у 1929 році присудили до розстрілу.

Копилівський маєток після націоналізації пройшов той же шлях, що і більшість замків та садиб – став власністю державних установ (школа, лікарня, штаб під час війни), а потім перетворився на руїну.

Сам будинок ще в тому стані, що його можна відновити. Колись навіть був розроблений план створення музичного комплексу, співочого поля та театру під відкритим небом, але, на жаль, далі проекту нічого не просунулося😔