Палац Бержинських-Терещенків

Автор Svitlana Gaidar

Найвизначнішою архітектурною пам’яткою міста Андрушівки, що у Житомирській області, є палац Бержинських-Терещенків.

Раніше Андрушівка була селищем, котре належало родині польських магнатів Бержинських до 1869 року, а містом стала вже у 1975. За час панування Бержинських тут побудували палац і цукровий завод.

Двоповерховий палац оточує великий парк зі ставком. До палацового комплексу належить, окрім головної будівлі, господарчий корпус, де раніше було розташовано стайні й комори, та оранжерея.

У другій половині ХІХ ст. палац в Андрушівці викупила родина Терещенків, зацікавившись місцевим цукровим виробництвом. Він же перебудував споруду у стилі французького неоренесансу. Артемій Терещенко мав у предках представників козацької старшини, однак займався не військовими справами, а комерцією, і, маючи чудові підприємницькі здібності, започаткував рід відомих на всю Україну магнатів-цукрозаводчиків. На початку свого кар’єрного шляху Артемій займався торгівлею, потім почав скуповувати маєтки та невеликі підприємства, модернізував їх і запускав у роботу з більшим обігом та рівнем прибутку. Окрім того, проводив активне будівництво нових підприємств. Зрештою це перетворилося на своєрідний концерн – «Товариство цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків», - який після смерті Артемія перейшов у спадок до його синів – Миколи, Федора та Семена.

Підприємство проіснувало до 1919 року, після чого потрапило під хвилю націоналізації і перейшло до рук радянської влади. Палац в Андрушівці теж було націоналізовано.

У червні 1920 року тут було розміщено штаб Першої кінної армії, і на мітингу перед селянами виступав Семен Будьонний. Тоді ж будьонівці розграбували палац, а при відступі збиралися підірвати споруду, однак андрушівці вмовили їх дозволити розмістити в ній школу, яка функціонує тут і дотепер.

1975 року палац було частково реконструйовано: добудували другий поверх над оранжереєю, що поєднував палац і господарський корпус. Зі старих часів непогано збереглися мармурові сходи й ліплені позолочені стелі в окремих приміщеннях, проте маєток потребує подальшої серйозної реставрації.