Підгорецький замок
Автор Svitlana Gaidar
Відкриває рубрику величний палац у Підгірцях Бродівського району Львівської області. Його ще називають королівським, бо у палаці неодноразово приймали монарших осіб – польських королів Владислава IV та Яна ІІІ Собеського.
Сам палац побудовано в 1635-1640 роках за проєктом архітекторів Гійома ле Вассера де Боплана та Андреа дель Аква на замовлення Станіслава Конєцпольського. Пан Станіслав придбав землі у родини Підгорецьких у 1633 році. До цього тут було розташовано оборонні укріплення, на місці яких і звели новий палац. Використовувався він і як фортеця, і як місце для життя та відпочинку, не дарма надпис на мармуровій табличці над входом проголошував: “Вінець військових клопотів - перемога, перемога - тріумф, тріумф - відпочинок”. А відпочити там було де: навколо простелявся розкішний терасовий парк з алеями, фонтанами та мармуровими скульптурами.
У 1682 році замок відходить у власність Яна ІІІ Собеського, який, до речі, народився у сусідньому селищі Олеську. Пізніше Підгорецький палац належав також родинам Жевуських та Сангушків. У радянські часи тут був санаторій, після чого довгий час палац стояв закритим. Зараз поступово ведуться відновлювальні роботи, і в середині 2018 року для відвідувачів було відкрито декілька залів.
Навпроти парадного входу у палац знаходиться костел святого Йосипа, збудований у 1752-1766 роках Вацлавом Жевуським, тогочасним володарем палацу. За розмірами будівля не дуже велика - всередині приблизно 12 метрів у діаметрі - але оздоблена в найкращих традиціях італійського бароко. Спочатку костел планували як усипальню для роду Жевуських і багато років використовували як замкову каплицю, потім у ньому проводили парафіяльні служби. Зараз костел працює і належить до української греко-католицької церкви.
На головному фасаді розташовано 8 скульптур (зараз 7, бо одну пошкодили під час Другої Світової): Архангела Рафаїла, святого Ігнатія Лойоли (втрачена), святого Петра, невідомої святої, святого Йосифа, святої Анни з дитям, а також святих Вацлава і Онуфрія. Усередині під куполом - 8 медальйонів із зображеннями патріархів Старого Заповіту. Раніше в костелі також висів портрет Вацлава Жевуського. На стінах можна побачити таблиці-епітафії Олександра Любомирського та Розалії Хоткевич-Любомирської.
До речі, доля Розалії Любомирської склалася непросто. Вона народилась в Чорнобилі (який тоді належав Ходкевичам), у 1768 році, вийшла заміж за Олександра Любомирського. Їхній шлюб, очевидно, не був заснований на любові: Олександр і Розалія багато жили окремо та мали своїх коханців. Розалія вважалася однією з найкрасивіших жінок того часу. Ходили чутки про її зв’язок з Юзефом Понятовським (племінником польського короля) та графом Тадеушем Мостовським. З останнім Розалія перебувала у Франції у часи революції, де її звинуватили у роялізмі і стратили на гільйотині разом із Марією Антуанеттою.
Окрім костелу, на території палацового комплексу розташовано ще одну цікаву споруду. Це Гетальманський заїзд - найстаріший в Україні готель-корчма (побудований у 1740 році). На першому поверсі відпочивали слуги та гості-мандрівники, а під дахом була корчма. На фасаді - старовинний сонячний годинник, який раніше показував середньоєвропейський час. Вважається, що це робота Павла Добростанського - відомого годинникаря, який жив тут за часів Вацлава Жевуського.