Виноградів

Автор Svitlana Gaidar

На перетині трьох країн, де навіть мобільники іноді плутаються і не знають, який роумінг запропонувати, знаходиться невеличке місто Виноградів. Належить воно до Закарпатської області України, але до сусідніх Румунії та Угорщини рукою подати. Румунія – всього 10км, Угорщина трохи далі – 20 км. Тож не дивно, що історія Виноградова - також суцільне переплетіння цих країн.

До речі, Виноградовом місто стало лише у 1946 році, а до цього називалось Севлюш, що походить з угорського szőlős (виноград). Так, виноградників тут багато – ними вкриті схили згаслого вулкана - Чорної гори, у підніжжя якого розташувалось місто. Крім різноманітних фруктів, тут є і кілька цікавих архітектурних смаколиків. Це - палац Перені і руїни замку Канків.

Замок Канків є одним із найстаріших в Україні. Перша згадка про укріплення відбувається в угорських хроніках "Gesta Hungarorum" (1196-1203). Автор – Анонім. Саме так, з великої літери, адже в усіх історичних документах він значиться під цим ім’ям. Він називав себе Bele Regis Notarius (нотаріус короля Бели), та підписувався як „P. dictus magister”. Тобто, можливо, у нашого Аноніма ім’я починалось на латинську «П». Анонім для угорців має таке ж історичне значення, як для нас Нестор Літописець, і саме завдяки йому відомі найстаріші факти з історії Угорщини. В одному із парків Будапешту є статуя Аноніма.

Але, повернемося до замку у Виноградові. Замок був хоч і не дуже великим, але могутнім укріпленням, що захищало соляний шлях, який йшов від мараморошських копален. Замок мав форму чотирикутника, з вежами на кожному куті, і п’ятою вежею – надбрамною. Згодом була побудована замкова каплиця. Достеменно не відомо, як саме виглядав замок. Зруйнували його задовго до ери фотографій, а малюнків чи гравюр тогочасного періоду теж не знайшлося. В музеї Виноградова зберігається гравюра угорця Чеке Дердя, на якій зображений можливий варіант реконструкції замку. Також є малюнок з уже зруйнованим замком і старе фото із ще збереженим костелом.

З костелом пов'язано декілька місцевих легенд. Перша - це походження назви замку. За однією із версій, ім'я укріплення пішло від назви вовняного одягу “канко”, що носили монахи. Але ця версія походження малоймовірна, бо монахи з’явились тут лише у 15 сторіччі. За іншою легендою, ім'я замку дав розбійник Канко, що деякий час володів фортецею. Ще одна версія походження назви - від угорського звучання словосполучення “кам'яні брила”.

З монахами ж пов'язані інші історії. У 1399 році король Угорщини Сигізмунд передає замок у володіння барона Перені. Але тому не дуже було цікаво жити в фортеці і він побудував собі неподалік палац, а замок віддав монахам-францисканцям. Отже, фортеця перетворилась на монастир. За легендою, тут похований святий Іван Капістран, який був мандрівним проповідником і також супроводжував військових у битвах з турками. Кажуть, що святий похований в одному з підвалів замку, а його труна висить на золотих ланцюгах. Може й так, а може і ні, адже у підвали замку дістатись зараз неможливо.

Монахи перетворили замок на оборонний монастир і добудували поряд костел. Здавалось би, нічого трапитися не повинно було, але тогочасний нащадок Перені перейшов у протестантство. У 1556 році монахів вигнали з Виноградова, навіть долучивши силу. Кажуть, що було вбито багато францисканців, а їх тіла вкинуто у замковий колодязь.

Разом зі зміною віросповідання, Перені міняє й підпорядкування: від імператора Фердинанда І переходить під знамена трансильванського князя Яноша II Заполья. Але заколот було швидко подолано, а разом із цим остаточно зруйновано Виноградівський замок.

Зараз можна піднятись на замкову гору, де зберіглися декілька фрагментів стін та фундамент з першим поверхом костелу. Звідси відкривається вид на виноградники та сучасне місто. А неподалік знаходиться палац Перені, і він непогано зберігся до наших часів.