Илья Муромец и язык
Пролог. Спочатку було слово...
Такі поняття як нація, ідеологія, державний лад, державний кордон, мова, історичні події релігійні конфесія – це інструменти управління масами внутрі суспільства і зовні.
Протеріччя в цих питаннях розколює суспільство і заважає будувати мирне майбутнє. Вони вигідна тим, хто прагне маніпулювати громадською думкою і навіть використовує для розв'язання воєн.
В Україні одним з таких інструментом стала мова.
З одного боку пропаганда Кремля говорить, за принципом Київська Русь, отже – русская земля, русская речь. Українська пропаганда каже, по принципу зараз Україна – значить українська земля, українська мова. Якщо, про перший випадок українцям понятно, що це пропаганда, то про другий замислюються ли ті, хтой дійсне прагне миру та розвитку своїй країні.
Для вирішення цього питання заглянемо в історію Київської Русі.
Згідно з легендами, Ілля Муромець був богатирем, який захищав Русь від ворогів і володів неймовірною силою. Існує припущення, що прототипом Іллі Муромця міг бути реальний чоловік, похований у Києво-Печерській лаврі під іменем Іллі Печерського. Однак конкретних історичних доказів існування Іллі Муромця як реальної історичної особистості немає. Але тим не менш. Ілля Печерський, ймовірно, жив у XII столітті, як і інші його сучасники, що проживали на території Київської Русі, говорив давньоруською мовою.
Давньоруська мова була предком сучасних східнослов'янських мов (російської, української та білоруської). Ця мова поєднувала в собі елементи церковнослов'янської, яка використовувалася в богослужіннях і письмовості, та народних діалектів, якими говорило населення.
Іншими словами, якщо брати до уваги історичні факти, то на території сучасної України сучасні російська та українська мови мають однакові права. А якщо включити логіку, то державною мовою на території сучасної України має бути суржик)).
До речі, Т.Г. Шевченко свої щоденники писав російською, а це особисте. Тобто, тою мовою, на якій він мислив. Згідно історичним фактам в оригинале Кобзаря було багато російських слів.
Тобто, Кобзар був написаний Т.Г.Шевченком на суржику.
Согласно легендам, Илья Муромец был богатырём, который защищал Русь от врагов и обладал невероятной силой. Существует предположение, что прототипом Ильи Муромца мог быть реальный человек, похороненный в Киево-Печерской лавре под именем Ильи Печерского. Однако, конкретных исторических доказательств существования Ильи Муромца как реальной исторической личности нет.
Илья Печерский, предположительно живший в XII веке, как и другие его современники проживающие на территории Киевской Руси говорил на древнерусском языке. Древнерусский язык был предком современных восточнославянских языков (русского, украинского и белорусского). Этот язык сочетал в себе элементы церковнославянского, который использовался в богослужениях и письменности, и народных диалектов, на которых говорило население.
Иными словами, если брать во внимание исторические факты, то на территории современной Украины современные русский и украинский языки имеют одинаковые права.
А если включить логику, то государственным языком на территории современной Украины должен быть суржик.
Пусть каждое национальное меньшинство борется за чистоту своего языка, учится понимать государственный язык, но запрещать разговаривать, слушать песни по радио, лишать возможности учить и любить свою родную культуру - это и есть геноцид.
Советы придавали большое значение развитию русского языка в Социалистических республиках. Это способствовало развитию коммуникации внутри огромной многонациональной страны.. Они стимулировали развитие и популизировали русский язык, Однако, прямых запретов украинского и иных языков, как это сейчас пытаются навязать обществу не было. Конечно не обошлось без перегибов, но это скорее частные случаи, которые были следствием человеческого фактора. Конечно, на национальные праздники выделялось значительно меньше денег, чем на социалистические. Однако, Любой гражданин СССР имел право носить вышиванки и говорить на том языке, на каком ему удобно, организовывать народные праздники и развивать национальную культуру.
На Донбассе в Советских школах преподавание украинского языка и литературы было обязательным. Здавали экзамены. Как я помню с детства, на всех застольях в народе спивалися украински письни. Я в садике, вместе с другими детками в маленьком русскоязычном городке Луганской области на праздниках танцевал гопака в украинских шароварах. Навіть у роки АТО україномовні українці, которые и до сих пор живут на оккупированном Донбасе не чулы пытань - "Почему не на русском?".
Если кто то считает, что Советы уничтожали украинскую идентичность, и теперь в отместку уничтожают русскую идентичность на территории Киевской Руси, то чем такие люди лучше тех же коммунистов?
Психологична сторона.
Народ, задумайтесь какие эмоции Вами движут?
Жажда мести и возмездия или стремление к единству многонациональной украинской нации через любовь к ближнему?
Політична сторона мовної справи.
Осознайте тот факт, что только наличие оружия в руках может определять статус врага и то в какую сторону оно стреляет. Остальное, это средство манипуляции массами.
Рускомовні українці так як і польсько- і угорсько- і татаро- і грекомовні такіж українці як і україномовні. По крайней мере так считалось до революции гидности!!! Так записано у Конституції.
Спочатку треба усвідомити для себе що означає поняття українська ідентичність, насамперед із гуманної точки зору, а не сточки зору історичних подій предків.
Проте треба сформулювати, що означає це поняття . Все зводиться до українських відрибутів, зокрема мови. Наразі відбувається віддзеркалення тих самих заходів, що використовувала радянська влада – популяризація російської мови. За принципом Київська Русь, отже – російська мова. Зараз назва теріторії, за яку ми воюємо має назву Україна – значить українська мова? . Це ті самі гойдалки. Под дією пропаганди гра співзвучних слів вводить в оману нації.
До речі, Т.Г. Шевченко свої щоденники це особисте писав російською, а це особисте, тою мовою, на якій він мислив.
Тому думка, що російськомовні українці підтримують дії російскої влади є так само нав'язаною. Звісно, у будь-якій родині не без виродків. Але вже всім зрозуміло, що в руках еліт мова є інструментом розбрату українців. Спочатку скасували статус російської мови як регіональної мови. Потім пішов Крим та Донбас. Спочатку рішення влади про вступ до НАТО потім вторгнення. Ніхто з політиків не займався справжнім суверенним розвитком держави і армією в тому числі. Усі досягнення майдану пішли прахом, разом з небесною сотнею.
Інеціатором відкриття ящика Пандори, скасування статусу регіональності російської мови виступив Турчинов. Він був членом партії Батьківщина, яку очолювала Тимошенко. Та, яка уклала кабальний газовий договір з Пукіним. Заробивши сотні мільйонів доларів, обікравши українців. Можна, ще багато привести прикладів двуличності українських політиків, які мали підтримку українського суспільства. Таким же чином, частина росіян підтримує свою владу, не маючи критичного погляду на її дії. Таким же чином діяли і в нациській Германії.
На сепаратиських мітингах проголошувалися також гасла, що й на майдані. Проти олігархічної системи та за підвищення добробуту народу. Більшість організаторів заворушень на Донбасі у 2014 році були організовані численними агентами, які вішали автобусами через український кордон. Підприємці та громадські діячі багато разів зверталися до керівництва країни вжити заходів. Приїжджав Яценюк, обіцяв розібратися. Навіть коли прибуло 2000 чеченців зі зброєю, військовий стан не був оголошений. Хоча ця вимога ясно прописана у Конституції України. При цьому у верховній раді тоді перебували представники майдану.
Зараз цей конфлікт представляють не тільки як військове вторгнення, але і як громадянська війна. Усі силові структури не діяли. Під час АТО спонсорувалися добровольчі батальйони, тобто діяли руками цівільних, в тому числі російскомовних.
Кому выгоден срач на языковой и национальной почве?
Влада розділяє суспільство усвідомлено, на руку Російським оккупантам та фінансовій інтервенції західних корпорацій.
Такі поняття як націоналізм, різні ідеології, державні лади, державні кордони, мови, релігійні конфесії – це інструменти управління масами.
У людей всіх країн одні цінності:
- професійна та творча реалізація.
- впевненість у завтрашньому дні
Усі біди через пропаганду, якою користуються жадібні авантюристи при владах всіх країн.
Тому національною ідеєю повинен бути – космополітизм, спрямований на боротьбу з системою, яка діє на користь міжнародних корпорацій , які прагнуть поневолення і знищення простих людей.
Наше завдання об'єднувати людей альтруїстів, діючих на благо сімейних цінностей.
А хаяти нинішнє покоління рускомовних українцев за имперскі погляди рускомовних росіян, а точніше їх владовласних предків – це утопія.
Наприклад, повернення Криму з нав'язуванням української мови відсвічує діями НКВД на західній Україні. У лавах НКВД, до речі, були українці, як і в ТЦК, як і у більшості керівництва країною. Але на протязі всього післявоєнного часу, на західній Україні дітям вкладали у серця ненависть саме до кацапів, а не до грузинів Сталіна та Берії. Адже їхнє керівництво країною проводило геноцид російського народу також. У Поволжі теж був голодомор. Скільки руських солда з плену фащистів потрапило до концлагерів!. Скільки знищено руської інтелегенції!
Кому вигідно змішувати дії влади до дій нації? Для Маріупольців і влада Кремля і влада на Банкової одна банда. Тому й розмовляють на тій мові на якій розмовляють з дитинства.
Не в жодному разі не вигороджую оккупантів, які прийшли на нашу землю зі зброєю та тих, хто підтримує політику кремля. Я хочу довести, що тільки в єдності ми здатні здолати як зовнішнього, так і внутрішнього ворога. Тому я наводжу історичні приклади, які повині сприяти висновкам, та навчиться бачити картину цілком. Войни були завжди, і серед українцями теж:
1. Період хмельниччини: війна йшла між українцем аристократом Вишнецьким та його прибічниками та низовим казацким військом.
2. Період післяхмельниччини - це руїна, три України шалено шматькували один одну
3. Період початку 20 століття: найвідоміший кат українців, чекіст Юрий Коцюбинський, син найшановнішого письменника Михайла Коцюбинського
Ні яких Бендерівців та кацапів не повино бути.
У лавах оккупантів зубожілі росіяни, які потягнулися за довгим рублем, відморозки суспільства, зеки, чеченські Дудаєвські бойовики, і ті, хто на службі у Кремля. А зараз і корейці.
Якщо б тільки тих, хто приходить зі зброєю, називали б окупантами. Тих, хто працює на благо процвітання суспільства, називали б - мирянами. Тих, хто провокує війни та обкрадає мирян, називали б злочинцями. А тих, хто дозволяє діяти злочинцями - терпілами.
Може тоді миряни не драли б один одному горлянки і не велися б на провокації злочинців. У них були б спільні вороги та спільні цілі.
До речі, в РФ теж був майдан. Якщо б Україна з западними партньорами тратили б свої мільярди на підтримку руху Немцова та його прихійльників (а їх були мільйони), а не на русофобію, можливо все булоб інакше. Він казав, що ні які санкції не допоможуть, що ми зараз і маємо. Що подолати владу Пукіна зможе лише руський народ. Зараз ми стоємо на порозі ядерної війни.
Війна керуєма. Нам не дали лендлиз, дають ровно стільки застарелого оружия, загоняючи нас в борг.
Тому тількі єдність українців приведе нас до миру.
І звичайно оголошення стану війни, з витікаючими наслідками для українського олігархату. Досить міняти бруківку та облагороджувати парки, всі кошти на військові потреби та підтримку постраждалих людей.
Національною ідеєю України безблоковий статус, справжній суверінітет, на прикладі Швейцарії.
Регіони повинні мати право самим вирішувати статус регіональної мови та прищеплювати ЛЮБОВ до української державної мови.
Нам необхідно виборювати не євроінтеграцію, а справжній безблоковий суверинитет.