Групові ефекти
або чому сині і зелені ніколи не порозуміються.
Щоб зрозуміти і пояснити, який вплив має на ваші думки та поведінку присутність інших людей, варто розглянути кілька основних групових ефектів (насправді ж їх значно більше, деталі за посиланням).
Групові ефекти - це механізми функціонування групи, вони забезпечують інтеграцію індивідуальних дій у спільній груповій діяльності і спілкуванні.
Потрібно врахувати, що ці ефекти починають працювати навіть в найменших групах, таких як сім'я, університетська група, робочий колектив, і, звичайно ж, ігрова тусовка.
Ефект приналежності до групи
Англійські психологи Тежфел і Тернер в кінці 70-х років вивчали процес усвідомлення індивідом належності до групи, позначивши його терміном «групова ідентифікація». Вони створили теорію соціальної ідентичності, основні положення якої полягають в наступному: людина, ототожнюючи себе з якоюсь групою, прагне оцінити її позитивно, піднімаючи таким чином статус групи і власну самооцінку.
Поведінковий компонент цього ефекту, наприклад, проявляється тоді, коли людина починає реагувати на інших людей з позицій тієї групи, до якої вона належить, а не з позицій окремої особистості, з того моменту, коли відмінності між своєю і іншими групами стають помітними і значимими для неї.
Згадайте, наприклад, ті почуття, які ви відчуваєте, коли ваша фракція перемагає в будь-якому івенті, і коли ви самі перемагаєте разом з ними.
Ефект соціальної фасилітації
Ефект пов'язаний з посиленням домінантних реакцій у присутності інших. Експеримент, завдяки якому він був відкритий, полягав у вивченні результатів впливу змагання на зміну швидкості велосипедиста в порівнянні з результатами, отриманими в одиночній гонці. Встановлено, що велогонщики показують кращий час, коли змагаються один з одним, а не з секундоміром, тобто присутність інших спонукає людей до більш енергійних дій.
Ефект присутності інших може як посилювати, так і знижувати мотивацію людини. Наприклад, присутність інших знижує ефективність діяльності людини при вирішенні складних завдань, так як соціальне збудження, несвідома реакція на присутність інших людей, ускладнює розумові операції і призводить до неправильного вирішення задачі.
Увага людини переключається з вирішення завдання на оточуючих людей. При вирішенні ж простих задач реакція є вродженою чи добре засвоєною.
Тут можна згадати те, що навряд чи ви надовго б затрималися в грі, якби не спілкування і взаємодія з іншими гравцями, інформування про їхні досягнення та порівнювання своїх успіхів з чужими. Просте набивання цифр в статі втрачає сенс, якщо ви граєте самі по собі. Як приклад можна взяти феномен TheGrid.
Ефект моди (наслідування)
Наслідування - один з основних механізмів групової інтеграції. У процесі групової взаємодії члени групи виробляють загальні еталони, стереотипи поведінки, дотримання яких підкреслює і зміцнює їх членство в групі.
На зовнішньому плані це може проявитися у виді уніформи, яка показує оточуючим, до якої саме соціальної групи належить та чи інша людина. Люди більш схильні наслідувати приклад схожої на них людини, ніж несхожої.
Ефект наслідування лежить в основі будь-якого навчання і сприяє адаптації людей один до одного, узгодженості їх дій, підготовленості до вирішення групового завдання.
Згадайте лише про фракційні футболки і сваг. А ще більш доречно буде згадати, як гравці копіюють стиль гри у тих, хто їх навчає. І стиль чітерства, на жаль, теж.
Ефект групового фаворитизму
Це тенденція будь-яким чином сприяти членам своєї групи, на противагу членам іншої группи. Еффект групового фаворитизму базується на ефекті «ми і вони» й розмежовує людей, котрі за якимось критерієм сприймаються як «свої», і тих, які за цим же критерієм сприймаються як «чужі».
Є деякі закономірності дії механізму групового фаворитизму:
- ефект групового фаворитизму сильніше проявляється в тих випадках, коли групи знаходяться в ситуації конкуренції одна з одною.
- члени групи схильні пояснювати можливий успіх своєї групи внутрішньогруповими чинниками, а її можливу невдачу - факторами зовнішнього порядку. Якщо група досягає успіху, то вона приписує цей результат самій собі, але якщо групу осягає невдача, то її учасники шукають винних поза групою, намагаючись перекласти провину на іншу групу.
Згадується відомий міф "всі зелені - чітери і негідники". Ми прекрасно знаємо, що по обидва боки є як чесні, так і нечесні гравці, котрі так чи інакше порушували ToS, особливо якщо "дуже хотіли «перемогти".
Ефект «ми і вони»
Це почуття приналежності до певної групи людей (ефект «ми») і, відповідно, відчуття відстороненості від інших, розмежування з іншими групами (ефект «вони»).
Ефект приналежності до групи включає два інші ефекти: ефект причетності і ефект емоційної підтримки. Перший виражається в тому, що член групи відчуває себе причетним до проблем, справ, успіхів і невдач тієї групи, до якої він реально належить або суб'єктивно зараховує себе. На основі ефекту причетності формується почуття відповідальності за результати діяльності групи.
Ефект емоційної підтримки проявляється в тому, що член групи очікує емоційної підтримки, співчуття, співпереживання, допомоги з боку інших членів групи. Він передбачає також не тільки емоційну, але і реальну підтримку діями інших членів групи.
Якщо така підтримка члену групи не надається, то у нього руйнується почуття «ми» - приналежність до групи, причетність її справ - і виникає відчуття «вони», іншими словами, член групи, який не отримав емоційної підтримки, здатний сприймати свою групу як групу чужинців, які не поділяють його інтереси і турботи.
Тут можна згадати всі ті прекрасні історії, чому той чи інший гравець вирішив фліпнутися або покинути фракцію. Сюди ж відносяться також срачі і образи, після яких гравець загрожує видалити гру тощо. Виходить, що багато хто продовжує грати саме завдяки цьому чарівному відчуттю «ми» і цілком можуть покинути гру, якщо не знаходитиме серед гравців своєї фракції підтримки або взаєморозуміння.
Ідея, автор - Mirim, підготовка та стилістична обробка - Mechanicuss.
True UA Resistance News-україномовний канал резистивних новин. Підписуйтесь і будьте в курсі подій.