Інтерв’ю з Джеком, сценаристом історії "Гра в ТЕГ", від 08.09.2024
Інформація взята з джерела.
Переклад українською – Romance Club UA.
1. Вітаю! Сердечно дякую Вам за те, що погодилися відповісти на декілька моїх запитань! Як Ваш настрій? З чого починається Ваш робочий день?
У мене все добре. Розумова рівновага – важлива частина постійного творчого процесу, тому я намагаюся щодня дбати про те, щоб підтримувати гарний фізичний і емоційний стан. Я намагаюся бути офлайн якомога частіше цього року, що виходить... Ніби як добре. Я рано встаю, зазвичай на світанку. Мій день починається з того, що я відповідаю своїм колегам, щоб вони могли спокійно почати працювати наступного дня (різниця в часі між Європою й Австралією – це просто божевілля!). Після ранкових справ я до вечора працюю над запланованим на цей день.
2. Розкажіть, чи складно було прощатися зі своєю історією? Які Ви емоції відчули, дописуючи останню сцену фіналу?
Це завжди дивне поєднання полегшення та смутку, коли історія закінчується. Частина тебе щаслива, що все закінчено, і можна переходити до наступної, а інша частина відчуває, що є ще багато чого сказати! Мене дуже влаштовують фінальні сцени. Це було ідеальним завершенням історії Віри та її емоційної арки.
3. А чи були в історії моменти, які довелося "вирізати"?
Таких моментів досить багато. Наприклад, у першому сезоні була третя команда, проти якої змагалися Віра та Деніел. Однак це зробило каст занадто переповненим, і, зрештою, довелося їх вирізати. Під час розробки в мене було багато думок про інших членів сім'ї Емілі, настирливих папараці, Амелію та Нікі – але все-таки це довелося прибрати.
4. Чи траплялося таке, що персонажі "жили своїм життям?"? Наприклад, якийсь момент не планувався спочатку, але через характер персонажа його додали або змінили.
Я знаю, що робить персонажа тим, ким він є: коли я починаю, то дозволяю цьому насінню рости в тому напрямку, який йому подобається, і це розкриває такі речі про персонажів, на які ви ніколи б не сподівалися. Наприклад, великим сюрпризом виявилося те, що арка Деніела – радше про перформативну маскулінність, ніж про реальну самовпевненість.
5. Коли Ви тільки починали історію, уже заздалегідь знали який буде фінал? Чи завершення історії вийшло таким із плином усього, що відбувається в житті головної героїні? Розкажіть, яким Ви бачили фінал від самого початку!
Мені було відомо, що це буде ескалація – від нерозуміння до раптової слави й популярності – і я знав, що більша частина фінального сезону буде про те, що зазвичай відбувається після "хепі-енду". Ви знаменита, багата – добре, що тепер? Життя не зупиняється. Ви на цьому шляху, і люди йдуть прямо за вами – як це видно, наприклад, з Амелії і того, як її характер формується під впливом ваших вчинків.
6. Який із героїв "Гра в ТЕГ" Вам ближчий за духом? Або може найбільше схожий на Вас за характером.
Найбільше – Сара. Автентичність вираження в житті та мистецтві – це те, про що я завжди пристрасно дбав. Те, як вона думає та говорить – це мій спосіб думати й говорити. І, звісно, Віра. Подолання труднощів із гумором і дрібкою нездорового уникнення завжди було способом, яким я користуюся теж, ха-ха.
7. Які пори року/улюблені треки/кольори/фільми в основних фаворитів (Арі, Сара, Емілі, Карл, Деніел)?
Знаєте, я ніколи не замислювався про це! Гайда поміркуємо...
Емілі – любить осінь, безсумнівно. Їй подобаються "гірко-солодкі" фільми – насправді в одній зі сцен ми бачимо як вона та Віра дивляться фільм під назвою "Японська історія", який зі мною протягом багатьох років.
Деніел – любить літо та є великим шанувальником Run the Jewels, Clipping та інших воістину пристрасних, ліричних виконавців у стилі хіп-хопу.
Арі – не турбується про пори року, але він любить пастельно-рожевий колір і є виразно претензійним типом (як я), який любить фільм "Моя вечеря з Андре".
Сара – зимова дівчина, вона любить чорний колір; і в неї надто багато думок про різне мистецтво, щоб згадати якесь одне.
Карл – великий прихильник місцевого мистецтва. Він любить хороші ігрові шоу, як "Taskmaster".
8. Якби кожен із фаворитів потрапив до інших історій Клубу Романтики, то які історії це були б?
Віра: "Я Полюю на Тебе". Там усі інші такі ж божевільні, як вона, вони б стали ідеальною бандою.
Емілі: "Легенда Верби". Вона була б зачарована такою багатою й детальною культурою.
Деніел: "Арканум". Драма й небезпека були б такими привабливими для нього.
Арі: "По Тонкій Кризі". Нехай він розкопує справи тих мафіозних хлопчаків і майже загине, розслідуючи якусь велику сенсацію.
Сара: "Підкорюючи Версаль". Ця історія – мрія художника, і речі там... Бездоганні.
Карл: "Едемів Сад". Він хотів би побачити, як він орієнтуватиметься в такій інтенсивній індустрії.
9. Розкажіть, які були мотиви в Нікі, коли він нападав на Віру? Ним рухала ненависть до неї чи він хотів відчути себе максимально схожим на Едріана?
Нікі й Амелія – це два приклади того, як легко можна вплинути на наступне покоління. Одна з головних тем, що розвиваються впродовж усієї історії, – "що відбувається після". Ми бачимо це безпосередньо в тому, як Амелія приймає погляди Віри, бажаючи бути схожою на неї, але потім спотворює це за допомогою свого, недосвідченого, але унікального сприйняття – так само як і Нікі робить це з Едріаном. Він загублений молодий чоловік без хороших рольових моделей для наслідування. Натомість він знаходить того, хто говорить йому те, що він хоче почути – що він не винен, що його забобони були виправдані та що в нього є всі сили, щоб отримати життя, яке він хоче. Сама Віра була всього лише другорядною особою. Нікі присвятив себе справі Едріана, не знаючи його особисто, і чинив так, як, він думав, вчинив би Едріан. Його ненависть була не до Віри, а до "неконкретної жінки", яку він міг би звинувачувати за все, і в такий спосіб стати більше схожим на свій ідеал.
10. Чому Арі все-таки не наважився зробити пропозицію руки й серця Вірі у фіналі? Подумав, що зараз не час для цього? Фанатам цього фаворита дуже цікаво, чи одружилися таки Арі та Віра?
Арі дуже прискіпливий чоловік, якому подобається, коли все йде за планом. Його погляди на шлюб не є суворо традиційними – він хоче одружитися, але час, проведений з коханою, для нього значущий незалежно від цього. Для такого перфекціоніста, як він, момент має бути ідеальним. Він абсолютно має намір одружитися з нею, але ця пропозиція має відбутися в ідеальний момент у досконалий спосіб, щоб вона отримала найбільший подарунок, який він може дати: пам'ять, яка триває вічно.
11. У якому стилі найбільше любить малювати Сара? Які художники її надихають?
Сара захоплюється всією творчістю, але найбільший інтерес у неї викликають акварельні портрети. Їй здається, що ці фарби можуть набагато виразніше відобразити саму суть об'єкта. Вона, природно, надихається всіма великими майстрами. Одним із сучасних джерел натхнення можуть бути роботи Аґнес Сесіль. У мене самого є деякі з її гравюр.
12. Чому проєкт фільму Леннокса про історію Віри й Едріана все-таки закрився? Адже найчастіше схожі історії набувають розголосу навіть через багато часу.
Зрештою, їхня історія просто виявилася недостатньо цікавою. У наше століття соціальних мереж і дедалі швидших трендів подібні історії швидко з'являються та зникають, і так само швидко забуваються. Це одна з них. Життя триває.
13. Розкажіть про долю Едріана. Чим він займався після того, як вийшов із в'язниці та чи вийшов узагалі?
В Едріана було достатньо грошей, щоб завжди бути в порядку. Насправді частково через це його так важко було "перемогти", він міг просто сховатися від очей громадськості та продовжувати заробляти гроші.
Моя концепція полягає в тому, що після короткого спалаху його популярності, коли він був відомий як містер Тег, він теж занурюється в безвість. У фіналі його образа на Віру вщухає раз і назавжди, і відтоді його особисті демони повільно мучать його до кінця життя.
14. Я думаю, багатьох цікавить це запитання: чи розглядали Ви коли-небудь Едріана як любовну лінію для героїні?
Ніколи. Насправді я зробив його настільки негожим, наскільки міг, навмисно, тому що не хотів, щоб це розглядали як роман із "сексуальним лиходієм" або "колишнім, який спокутував минуле". Повернення до Едріана було б "поганим кінцем" для Віри з усіх боків.
15. Який найбільш пам'ятний відгук від своїх читачів Ви отримали?
Ті, які справді запали мені в душу, найбільше пов'язані з Емілі, Рікі та місис Трен. Проживаючи в Австралії, я завжди був оточений азійською культурою, і для мене було важливо зафіксувати нюанси іммігрантів першого покоління та їхніх дітей. Дивлячись, як люди були щасливі, спостерігаючи за розвитком характеру Емілі, і як Рікі і місіс Трен виявилися для них дуже справжніми і живими, я теж був дуже щасливий.
16. Поділіться, які з історій "Клубу Романтики", що виходять, Вам подобаються наразі?
Мені дуже подобається "Бездушна" за те, наскільки безглуздою та божевільною вона може бути, і "Ловча Часу" за неймовірно цікавий світ і його дуже тонке зображення релігії та віри. Не засуджуйте мене – я сильно відстаю від усіх інших (у плані проходження історій)!
17. Зовні Віра вийшла саме такою, якою Ви хотіли її бачити, чи вона довго зазнавала змін?
Я завжди хотів, щоб у неї був більш спортивний стиль, який у підсумку пом'якшився та став більш "дівчачим" у міру розвитку історії. Її дизайн і особистість в основному такі, як я хотів, хоча її одяг і волосся завжди мали відображати її становище. У міру того, як вона стає більш відомою, вона одягається більш "зоряно", і в неї з'являються складніші вбрання. Інші персонажі теж змінювали свій одяг/стиль, щоб відобразити розвиток свого характеру – зокрема, Деніел.
18. З якими сценаристами "Клубу Романтики" Ви спілкуєтеся? Можливо, знайомі особисто.
Я дуже поганий у підтримці зв'язку з людьми. Я захоплююся всіма ними, але різниця в часі та мовний бар'єр не дозволяють мені спілкуватися з колегами так часто, як хотілося б. Іноді я надсилаю повідомлення про те, як мені сподобалося їхнє останнє оновлення.
19. І головне запитання, Ви плануєте ще писати історії для "Клубу Романтики"? Який жанр Ви б хотіли взяти чи вже є задумка?
Так! Мені б хотілося зробити так багато всього. Було б дуже весело трохи зануритися у фентезі. На жаль, більшість речей, про які мені подобається писати, занадто вузькоспеціалізовані для любовних історій.
20. Що б Ви хотіли сказати/побажати нашим дорогим читачам?
Дякую вам велике за те, що читали мою історію! "Гра в ТЕГ" стала для мене великим досвідом, і, як і в будь-якому проєкті, є багато способів побачити, як ви могли б зробити його кращим, уже після завершення. Я багато чому навчився та глибоко вдячний за цей досвід, і я сподіваюся побачити вас усіх у наступній своїй історії.
Версія англійською
1. Hello! Thank you very much for agreeing to answer on some of my questions! How is your mood?
My mood is pretty good. Mental balance is an important part of consistent creation, so I make sure to take care each day to keep a good physical and emotional state. I’m trying to be as offline as possible this year, which is going… kind of okay.
I’m an early bird, usually up at sunrise. My day starts by responding to my colleagues so they can start work the next day – the time difference between Europe and Australia is crazy! After handling real-life stuff in the morning, I settle down after lunch and work until evening on whatever’s on the docket for that day.
2. Tell us if it was difficult to say goodbye to your story? What emotions did you feel when you finished writing the last final scene?
It’s always a strange mixture of relief and sadness to end a story. Part of you is so glad to be done and move on to the next thing, and another part feels like there’s so much more to say!
I’m very satisfied with the final scenes. It felt like a perfect capping-off to Vera’s story, and a completion to her emotional arc.
3. Were there any moments in the story that had to be "cut out"?
So many moments. A big one was that, in the first season, there was going to be a third team that Vera and Daniel were competing against. It made the cast too crowded, though, and eventually had to be cut. I had plenty more of Emily’s family, of invasive paparazzi, of Amelia and Nicky – but in the end, it all had to go.
4. Did it happen that the characters "lived their lives?" For example, some point was not originally planned, but due to the character's nature, it was added or changed in the game.
Always. I know the seed of what makes a character who they are when I begin, and letting that seed grow in whichever direction it likes reveals things about those characters that you would never have expected. Daniel’s arc being more about performative masculinity versus actual self-assuredness came as a big surprise.
5. When you first started the Tag, did you already know in advance what the ending would be? Or did the end of the story turn out this way with the course of everything that happens in the life of the main character? Tell us how you saw the ending initially!
I knew it would be an escalation – from obscurity to sudden fame to established fame – and I knew that a good portion of the final season would deal with what happens after that story would usually end. You’re famous, you’re rich – okay, what now? Life doesn’t just stop. You’re on a path and people are coming right up behind you – exemplified most in Amelia and how she is shaped by your actions.
6. Which of the heroes of the "TAG Game" is closer to you in spirit? Or most similar to you in character.
Sara contains the most of me. Authenticity of expression in life and in art is something I’ve always cared passionately about, often to a fault. The way she thinks and speaks is the way I think and speak.
Beyond that, definitely Vera. Pushing through with humour and just a little unhealthy avoidance has always been the way I’ve coped too, haha!
7. What are the favorite seasons /favorite track/color/movie of the main favorites (Ari, Sara, Emily, Karl, Daniel)?
You know, I’ve never considered these things! Let’s think about it.
Emily is an autumn girl, through and through. She loves bittersweet movies – in fact, one of her scenes has them watching a movie called “Japanese Story” which has stayed with me for years.
Daniel loves summer and is a big fan of Run the Jewels, Clipping, and other really passionate, lyrical hip-hop.
Ari doesn’t worry much about seasons, but he loves a good dusty pink and is definitely the pretentious type (like me) who loves the movie My Dinner with Andre.
Sara is a winter girlie, loves the color black, and has too many opinions about art to mention.
Karl is a big proponent of local art scenes. He loves a good gameshow like Taskmaster.
8. If each of the favorites got into other novels of the Romance Club, what stories would they be?
Vera: Chasing You. Everyone else is just as unhinged as her, they’d make a perfect gang.
Emily: Legend of the Willow. She’d be fascinated to experience such a rich and detailed culture.
Daniel: Arcanum. The drama and the danger would be so appealing to him.
Ari: On Thin Ice. Let him investigate those mafia boys and nearly get killed chasing that big scoop!
Sara: Vying for Versailles. An artist’s dream, and those clothes? Immaculate.
Karl: Garden of Eden. He’d love to see how he’d fare in a high-intensity industry like that.
9. Tell us, what were Nicky's motives when he attacked Vera? Was he motivated by hatred for her or did he want to feel as much like Adrian as possible?
Nicky and Amelia both represent how easily the next generation can be influenced. A big theme, which grew as the story continued, was “what happens afterward”. We see it directly in how Amelia adopts Vera’s views, wanting to be like her, but then distorts that through her own inexperienced lens – so too does Nicky do this with Adrian.
He’s a lost young man with a lot of bitterness and no good role models to emulate. In place of a good one, he found one telling him what he wanted to hear – that he wasn’t at fault, that his prejudices were justified, and that he had all the power to gain the life he wanted.
Vera herself was just a proxy. Nicky pledged himself to Adrian’s cause without Adrian needing to even know he existed, and was carrying out what he thought Adrian would do in Adrian’s place. His hatred was not for Vera, but for a non-specific “woman” which he could blame for everything, and thus become more like his idol.
10. Why did Ari still not dare to propose marriage to Vera in the finale? Did you think that now is not the time for this? Fans of this favorite are very interested in whether Ari and Vera got married after all?
Ari is a very meticulous man, who likes things to be just so. His views on marriage aren’t strictly traditional – he wants to get married, but a lifetime spent with the one he loves is equal in his mind.
To a perfectionist like him, the moment has to be perfect. He absolutely intends to marry her, but that proposal has to happen at the perfect moment in the perfect way, so that she has the greatest gift he can give: a memory that lasts forever.
11. In what style does Sara like to draw the most? Which artists inspire her?
Sara dabbles, but her greatest interest lies in watercolor portraits. It feels as if those paints can express the soul of the subject a lot more expressively.
She is inspired by all the great masters, naturally. One modern inspiration would be the work of Agnes Cecile. I own some of her prints myself.
12. Why did Lennox's film project about the story of Vera and Adrian still close? After all, often similar stories are made public even after a long time.
In the end, the story just wasn’t interesting enough. In our age of social media and ever-faster trends, stories come and go quickly, and are just as quickly forgotten. This is one of them.
13. Tell us about Adrian's fate. What did he do after he got out of prison and did he get out at all?
Adrian had enough money to always be okay. Indeed, part of what makes him so difficult to ‘defeat’ is that, no matter how cancelled he got, he could just dip from the public eye and keep making money.
My concept is that, after his brief flash of popularity when he was revealed as Mr. Tag, he too sinks into obscurity. His grudge against Vera is, once and for all, put to rest in the finale, and from there his personal demons slowly chew him up for the rest of his life.
14. I think many people are interested in this question, have you ever considered Adrian as a love line for the heroine?
Never. In fact, I made him as reprehensible as I could specifically because I did not want it to be seen as the ‘sexy villain’ or ‘redeemed ex’ romance. Getting back with Adrian would be a ‘bad end’ for Vera in every respect.
15. What is the most memorable feedback you have received from your readers?
The ones that really stuck with me related most to Emily, Ricky and Mrs. Tran. Living in Australia, I’ve always been surrounded by Asian cultures, and capturing the nuances of first-generation immigrants and their children was important to me. Seeing how happy people were with Emily’s character growth, how Ricky and Mrs. Tran felt so real, made me very happy too.
16. Share which of the coming out stories of the Romance Club do you like at the moment?
I’m really enjoying Soulless for how ridiculous and unhinged it can get, and Time Catcher for the incredibly intriguing world and its very nuanced depiction of religion and faith. Don’t judge me – I’m way behind on all the others!
17. Did Vera turn out to be exactly what you wanted it to be, or was it undergoing changes for a long time? Share other options for drawing the main character if there are any!
I always wanted her to have a more sporty look, which ended up softening and becoming more ‘girly’ as the story progressed. Her design and personality are basically what I wanted, though, and her clothing and hair were always meant to reflect her situation.
As she grows more famous, she dresses more ‘celebrity’ and has more elaborate outfits. Other characters too changed their clothes to reflect their character growth – Daniel in particular.
18. Which writers of the Romance Club do you communicate with? Perhaps they know each other personally.
I’m so bad at keeping in contact with people. I have great admiration for all of them but the time difference and language barrier means I don’t get to speak with them as often as I’d like. Occasionally I’ll send a message saying how much I enjoyed their latest update, though.
19. And the main question is, do you plan to write more stories for the Romance Club? What genre would you like to take, do you already have an idea?
I do! There’s so many things I’d like to do. Dipping into fantasy for a bit would be a lot of fun. Alas, most of the things I like writing about are a little too niche for romance stories…
20. What would you like to say /wish to our dear readers?
Thank you so much for reading! TAG was a big learning experience for me, and like any project, there’s so many ways you can see how you could have done it better once it’s completed. I’ve learned a lot and am deeply grateful for the experience, and I hope to see you all in the next story.