Відповіді Йім, сценаристів історії "Крізь Бурю та Полум'я", на запитання гравців від 28.01.2025

Переклад українською – Romance Club UA.

Примітка перекладачів: Йім – небінарна персона, у перекладі враховано цей факт при використанні особових займенників. Приємного читання!

1. Як Ви почуваєтеся після фіналу Вашої першої історії? З якими жанрами хотіли б працювати в новій історії?

Таке цікаве питання про фінал. Для мене це, безумовно, було неоднозначною подією. Не знаю, наскільки широко відомо, але минулої весни я дізналися, що маю генетичну мутацію, яка може спричинити проблеми із серцем у відносно молодому віці, включно з раптовою смертю. Я досі чекаю якоїсь ясності з цього приводу, але поки загалом усе виглядає добре. Тож через події, що відбувалися в той час, я відчували великий тиск: необхідно було створити щось таке, яке підходило б для історії та давало їй завершення. Але я також знали, що незалежно від наших дій не почуватимуся повністю задоволеними. А потім, звісно, натрапляли на непередбачувані невдачі й ускладнення. Зрештою, я знаю, що зробили все, на що були здатні за тих обставин; вважаю, що змогли створити те, що відповідає персонажам і історії, навіть якщо результат далеко не ідеальний. А ще не впали замертво під час написання – тож загалом почуваюся досить добре)

Жанри, з якими мені особисто найбільше подобається працювати: фентезі, наукова фантастика, а також історії з надприродними елементами, навіть якщо вони мають сучасний або урбаністичний антураж. Мені здається, такі сетинґи дають велику гнучкість і творчість у створенні епічних наративів і драматичних сюжетних елементів. Побудова світу – один із моїх найулюбленіших аспектів письма поряд із розробкою персонажів. Утім, у будь-якому жанрі я завжди можу знайти те, що мені подобається та мене захоплює.

2. Поділіться, що надихнуло Вас на першу історію? Чи є у Вас улюблений персонаж із-поміж усіх створених Вами?

Моя перша історія була написана тоді, коли я жили на яхті розміром із "Мрійника", і натхнення було переважно таке: "Що зробить плавання під вітрилами актуальним і важливим у сьогоднішньому світі?". Очевидно, що зараз у нас є кращі способи переміщення та спілкування, тож я почали думати про те, що могло б статися, аби переміщення речей вітрилом і роль моряка стали важливими. Так одна думка потягнула за собою іншу – і з'явився світ для КБТП. На той час, коли мене попросили його написати, я вже не жили на човні.

Чесно кажучи, не знаю, чи зможу вибрати улюбленого персонажа. Усі вони для мене по-різному особливі. Найглибшу емпатію відчуваю до Чанда, Санні й Ар-Джея, особливо через їхню вразливість і неоднозначність.

3. Яка Ваша улюблена рутина перед початком роботи? Що Вам додає сил писати?

Моя улюблена рутина: писати зранку, не відволікаючись, але так буває дуже рідко :D Ідеальний день починається напередодні ввечері – з читання перед сном без жодних занепокоєнь. Я прокидаюся вранці, заварюю чашку кави, сиджу та тихо насолоджуюся нею. Потім малюю карту Таро на день, переглядаю мої нотатки й попередні сцени, і пишу кілька годин без перерв, слухаючи інструментальну музику. Зазвичай, правда, так не виходить😂 Найчастіше, коли я чищу зуби перед сном, – у голові починається безлад із мільйонів турбот. Потім я лежу в ліжку, дивуючись, чому не сплю та прокидаюся посеред ночі. А вранці тривожно перевіряю, чи немає повідомлень і листів, і, ще не встигнувши оговтатися, дивуюся, куди ж подівся ранок, і чому жодне слово досі не написане.

Енергію писати я черпаю здебільшого з двох джерел: персонажі й читачі. Якщо я можу з'єднатися зі своїми героями та з етапом їхньої емоційної подорожі, то майже завжди здатні розібратися в подальших подіях, якщо навіть вони здаються складними. А коли мені важко "зрозуміти" персонажів, тоді звертаюся до того, навіщо я пишу історію насамперед – для людей, яким вона подобається.

4. Вітаю! Підкажіть, чи скоро буде випущена Ваша нова історія? Чи поки Ви хочете дати собі час і випустити її пізніше?

Привіт! На жаль, я не можу говорити про графік. Усе швидко змінюється, – і це не те, що я можу контролювати, тому краще не ділитися жодними подробицями, щоб ніхто не здивувався та не розчарувався. Проте можу сказати, що я вже брали невелику перерву, а зараз працюю над новою історією)

5. Цікаво, з якої країни наші іноземні сценаристи?

Я зі Сполучених Штатів Америки: народилися в Каліфорнії, а більшу частину життя провели в різних куточках Вашинґтона)

6. Я щиро люблю Вашу історію, і мені шкода, що на неї не було виділено 3 сезони. Чекаю від Вас нового матеріалу! Хочу знати, яке Ваше справжнє ім'я та який у Вас знак зодіаку?

Дякую, мені теж було сумно, що історія не отримала третього сезону! Тодд і Ар-Джей особливо постраждали через це.

Щодо мого імені: мені зараз незручно ним ділитися через теперішній стан політики, але сподіваюся, що пізніше це зміниться. А поки що, будь ласка, називайте мене просто Йім або Рей. Мій сонячний зодіак – Лев, асцендент – Козоріг.

7. Чи варто від Вас очікувати нову історію? Чи є у Вас ідеї щодо нової історії?

Я презентували багатсько ідей для нашої наступної історії, і минув певний час, перш ніж мені дали зелене світло. Чим більше я над нею працюю, тим більше хвилююся. Вона буде зовсім іншою, але, сподіваюся, сподобається вам так само)

8. Скажіть, будь ласка, які у Вас плани на майбутнє?

Зараз я не можу повністю поділитися своїми планами, оскільки деякі з них є делікатними, але точно можу поділитися кількома туманними деталями. Я планую написати принаймні ще одну історію для YSI – сподіваюся, звичайно, що їх буде більше. Крім того, я працюю над тим, щоб забезпечити собі повноцінне життя, у якому зможу продовжувати творчу роботу в осяжному майбутньому. Надіюся, за кілька місяців розповім більше.

9. Дуже хотілося б дізнатися більше про Нета. Які його вік і зріст? Ми бачимо, що в нього погані стосунки з Елтаніном. Чи це тільки тому, що Елтанін під час атаки втік на "Аквілу"? А як щодо стосунків із Лірою? Хто з них старший? Чому решта рафтерів не люблять Нета і навіть його команда за нього не заступилася? Невже в рафтерів усе так погано зі взаємодопомогою? Судячи зі слів, він принаймні приносив їм користь, бо ніколи не повертається без здобичі, але, попри це, на нього всі плюнули аж двічі. Можете розповісти ще якісь факти про нього?

Крім того, Фібі в розмові про Палладію згадувала, що було б чудово бути незалежною від тих, хто її виробляє. Скільки платять за Палладію жителі Хоумпорта й інші? У чому полягає їхня певна залежність?

Нету 24 роки, його зріст – 5'11"/180 см.

Щодо його стосунків з Елтаніном: вони були напружені тривалий час. У них, як уже згадувалося, був спільний батько, але Нет довго тримав образу на зведеного брата через своєрідні заздрощі. Нет вважав, що якби він опинився на місці Елтаніна (був старшим, сильнішим, з дещо кращими можливостями), або навіть якби Елтанін узагалі не з'явився на світ, то він давно вже об'єднав би рафт. Що ж до Ліри, то їй 25, і певна напруга між ними була, але Ліра здебільшого уникала прямих конфронтацій із ним ще до того, як захворіла. Причина, чому більшість інших рафтерів не цікавляться Нетом, полягає в тому, що він – опортуніст. На його думку: ти вартий вижити, якщо маєш навички, а якщо втрачаєш їх, то вже нічого не важиш. Тож він дуже продуктивний, але водночас дуже безжалісний, і інші рафтери бачили це на власні очі. Тож вони, зрештою, ставляться до нього, так само як він ставився б до них. Він намагається зберегти життя своїй команді, коли вони поранені, але не тому, що турбується про них як про людей. Загалом, якщо хтось споживав би пропаганду, до якої мали доступ рафтери, і засвоював її з раннього дитинства, не приділяючи особливого значення критичному мисленню, не розширюючи світогляд, а також не отримуючи любові й співчуття з боку родини (що дуже небагатьом із рафтерів пощастило мати), то в результаті мав би світогляд, подібний до світогляду Нета. Щодо цікавих фактів, то він, безумовно, бачив у океані багато чого: змалечку ходив під вітрилами, і, по суті, зростав із Вортексом поруч. Зазначу, що він найбільше часу з усіх рафтерів приділяв вивченню пістолетів, і фактично знає, як їх розбирати, збирати, чистити – хоч і не має достатньої практики для того, щоби бути особливо вправним стрільцем.

Щодо "Палладії", то її безплатно надають мешканцям поза межею. Люди зсередини використовують її як важіль впливу й для регулювання населення ззовні, але для самої історії КБТП вона не дуже важлива, тож її значення не пояснюється глибинно. До того ж більшість людей, що живуть ззовні, не надто замислюються про неї – це лише їхні реалії. Людям зсередини важливий той факт, що частина людей залежить від них, тому вони надають медичну підтримку, аби ті вижили. Це дуже потворна система експлуатації за своєю суттю.

10. Цікаво, чи не хотіли б Ви попрацювати разом з іншими авторами? Написати історію з кимось, узявши нетрадиційний сетинґ для Клубу Романтики?

Я ніколи не колаборувалися з іншими авторами, але це дуже цікаве запитання. Здається, що буду надто впертими, але впевнені, що багато чому навчилися б. Було б цікаво. Сподіваюся, що колись мені випаде нагода зробити якусь спільну роботу)

11. Чи плануєте продовжувати працювати над історіями в майбутньому? Якщо так, то чи є якісь сетинґи, над якими хотілося б попрацювати?

Є дуже багато сетинґів, які мене цікавлять. Чесно кажучи, я б із задоволенням працювали з ними всіма. Мене дивує те, що протягом останнього року я зацікавилися історичними сетинґами більше, ніж будь-коли раніше. Обсяг досліджень лякає, але в мене є кілька цікавих ідей, які, надіюся, колись вдасться розвинути.

12. Дякую за фінальну преміумсцену Чанда – вона вийшла сміливою та додала різноманітності Клубу Романтики.

Будь ласка! Я хотіли включити три різні версії, але існують обмеження на розмір глав, тож помістилася б лише одна. Я знали, що це має бути саме ця, бо вона найцікавіша)

13. Дуже дякую за цю історію та вірю, що наступні будуть чудовими. Окрема подяка за головну героїню – Лорі – вона така людяна, з абсолютно зрозумілими проблемами, які було так приємно вирішувати.

Дякую! Гадаю, однією з моїх найулюбленіших частин написання Лорі було те, що вона виросла в суспільстві, де самосприйняття та толерантність до різних стосунків значно ширше розповсюджені, тож було весело описувати чимало речей, замислюючись над якими сьогодні люди витрачають багато часу, і більш-менш ставитися до них, як до другорядних думок.

14. Дуже рада такій можливості передати повідомлення ❤️ "Крізь Бурю та Полумʼя" назавжди в сердечку. Мені дуже сподобалися описи за гілками: стільки рефлексії, ніжних і прекрасних слів у бік фаворитів, без вульгарності й похоті. Буду час від часу повертатися в історію, щоб ще раз отримати порцію ніжності ❤️

О, це неймовірно мило, дякую!

Я в захваті, що вам сподобалося, як описані стосунки. Знаю, що в усіх дуже різні смаки, і догодити всім ніколи не вдасться. Чесно кажучи, думаю, що одна з найважливіших речей, яку я зрозуміли, пишучи цю історію, – це те, наскільки різноманітними є способи, як люди переживають кохання.

15. Привіт! Хочу подякувати за Вашу першу історію "Крізь Бурю та Полумʼя", яка мені дуже сподобалася! Завдяки пухкій статурі Лорі я почала трохи краще сприймати своє тіло та вже не так сильно себе ненавиджу, хе-хе-хе.

Мені так приємно це чути! Дякую, що поділилися. Я багато боролися з проблемами сприйняття тіла впродовж усього життя, як і купа наших друзів. Я були такі щасливі, коли нам дозволили включити кілька типів фігури для головної героїні. Мені дуже хотілося, щоб гравці могли бачити когось, з ким вони могли б пов'язати себе в ролі Лорі (перепрошую в усіх хлопців, які грають – ми ще не настільки продвинулися!).

16. Привіт! Дякую Вам за Вашу творчість! "Крізь Бурю та Полум'я" – одна з тих історій, де занурюєшся все глибше в басейн, відчуваючи тепло, спокій і світло, гойдаючись на хвилях безвітря та давно похованої драми. Ви остаточно й безповоротно запали в душу своєю репрезентацією, політикою, глибиною, важким минулим і визнанням помилок. Після першого, та й після всіх наступних прочитань, у душі оселилося відчуття шоку та гордості. Було неймовірно приємно усвідомлювати, що людина за екраном висловлює такі правильні думки, зачіпає політичні реалії, осмислено висловлює емоції ЛГБТ+ спільноти. Безкомпромісний і точний удар у серце.

Чи можете порекомендувати книжки, які так чи інакше висвітлюють історію та культуру ЛГБТ+?
Чи плануєте написати історію з трансгендерним протагоністом чи героєм?
Як просувається робота? Як Ви себе почуваєте?

Дякую!

Привіт! Дякую, що поділилися таким особистим досвідом. Щодо ваших запитань:

1) Я, чесно кажучи, не дуже багато читали історії ЛГБТ+. "Middlesex" – художній твір, але базується на багатьох історичних подіях, він був дуже поворотним для мене. Нещодавно прочитали "GenderFailure" – набагато легший твір про двох канадців і їхній досвід. Обидві книги мені дуже сподобалися з різних причин. Однозначно рекомендую почитати про історію бунтів Стоунволла в Нью-Йорку, якщо ще не читали, – конкретну книжку порекомендувати не можу, бо здебільшого читали про це в статтях. "Queer – AGraphicStory" – хороша історія поверхневого рівня, а ще мені дуже сподобалися "MyLesbianExperiencewithLoneliness" й інша манґа Наґати Кабі, що ґрунтується на реальному життєвому досвіді.

2) Я б із задоволенням написали історію з трансгендерним протагоністом, але, чесно кажучи, сумніваюся, що це трапиться найближчим часом, якщо писатиму для великої авдиторії, як у Клубі Романтики. Наразі я зацікавлені в пошуку шляхів інклюзивності, щоб якомога більше людей могли насолоджуватися моїми історіями, не почуваючись відчуженими, незалежно від їхньої ідентифікації, статі, анатомії тощо. Я, безумовно, хотіли б, щоб колись мені вдалося написати подібну історію, а поки, сподіваюся, у цьому році знайду достатньо вільного часу, щоб написати кілька нішевих короткометражних новел, які не обов'язково будуть візуальними.

3) Робота йде досить добре. Початок був дещо важким, але на цьому тижні я відчуваю, що перебуваю в хорошому стані. Загалом, відчуттів багато. Це, безумовно, дивний, а часом і страшний час бути людиною на цій планеті, незалежно від того, де ти живеш. Але я дуже вдячні своїм друзям, колегам і таким можливостям поспілкуватися з іншими, як ця.