Розсилка Клубу Романтики
May 9, 2025
Відповіді Моллі й Анжеліки, редакторок новел, і Дмитра, сценариста історії "Te Amo. Том 1: Затока Надії", з розсилки Клубу Романтики від 26.04.2025
Переклад українською – Romance Club UA.
Відповіді від Моллі (заступниця керівниці англомовної редакторської команди) й Анжеліки (керівниця російськомовної редакторської команди)
1. Чому ви вирішили стати редакторкою?
Анжеліка: Можна сказати, я йшла до цього все життя. На жодній із попередніх робіт мені не вдавалося повністю реалізувати свій творчий потенціал, а любов до Клубу Романтики та мови зробили свою справу :)
Моллі: Я завжди добре помічала друкарські помилки й граматичні неточності, тому робота редакторки здавалася мені чимось природним. У дитинстві я багато читала й писала для себе. Тож із ранніх років я звикла формулювати думки "правильно" та грамотно. А ще я фотографувала всілякі знаки й таблички з помилками. Схоже, бути редакторкою для мене – це доля!
2. Як знайти компроміс між збереженням авторського стилю та ясністю, структурованістю й стилістикою?
Анжеліка: Важливо залишатися на зв'язку з автором, відчувати текст, орієнтуватися на сетинг, іноді поступатися в правках, навіть якщо не згодна. Це непросто та в певному сенсі схоже на магію, тому взаєморозуміння між редактором і сценаристом – невіддільна частина гарного результату.
Моллі: Коли починаєш відчувати стиль автора, редагування вже не здається таким складним. Але ми працюємо в команді, і будь-які зміни в структурі речень чи в тексті мають бути схвалені сценаристом. Я пропоную правки, тоді автор або погоджується, або просить залишити оригінал. У цьому процесі я використовую творчі навички, наприклад, коли потрібно підібрати заміну для слова чи фрази. Мені подобається працювати сам на сам з авторами.
3. Що вам найбільше подобається в процесі редагування?
Анжеліка: Момент, коли я ставлю в таблиці позначку, що глава здана:) А якщо серйозно – сам процес дуже захопливий: кожен спринт приносить щось нове, потрібно вивчати багато інформації, і це сприяє всебічному розвитку.
Моллі: Обожнюю читати розгалуження! Як гравчиня я, як і всі, обираю шляхи та фаворитів, але як редакторка маю змогу побачити всі варіанти розвитку подій, які інакше могла б пропустити. Це дозволяє глибше відчути історію, а складні розгалуження завжди викликають захоплення!
4. Чи була якась робоча ситуація, вирішенням якої ви особливо пишаєтеся?
Анжеліка: Люблю знаходити в історіях приховані посилання на меми, пісні, фільми, серіали, ігри або книги. Іноді з дозволу сценариста змінюю фразу так, щоб вона стала мемною, і радію, коли фандом це підхоплює.
Моллі: Якось мені довелося попросити сценариста описати покроково інтимну сцену, бо дії персонажів виглядали не дуже правдоподібно. Зрештою, навіть пікантні сцени мають бути логічними! Я була дуже задоволена, наскільки продуктивною та професійною вийшла наша розмова. У підсумку ми зробили сцену такою, яка б сподобалася гравцям.
5. Які підводні камені є в редакторській роботі?
Анжеліка: Завжди потрібно бути дуже уважною та максимально зосередженою, мати гарну пам’ять, вміти швидко перемикатися між проєктами. Через нас проходить величезна кількість інформації. Кожен редактор вичитує приблизно 12-15 глав за спринт. Одна глава – це в середньому 45 сторінок. У такому потоці легко щось упустити. Але нам на допомогу приходить фандом! Дякуємо, що помічаєте й повідомляєте. На щастя, на відміну від колег, які працюють над книгами, ми можемо повернутися й виправити недоліки вже у випущених главах. Більшість часу ми проводимо за комп'ютером, тож важливо стежити за здоров'ям і давати собі відпочити. У будь-якій роботі є труднощі, навіть якщо спочатку вона здається легкою. Цінуйте свою працю!
Моллі: Перекладені історії бувають непростими – особливо коли трапляються прислів'я та сталі фразеологізми. А ще мені складно дається фінал історії, бо до того моменту вже з'являється багато розгалужень і змінних. Потрібно бути дуже уважною, щоб перевірити послідовність дій і зберегти логіку. Часто доводиться перечитувати окремі рядки, але все це робиться заради кращого ігрового досвіду. І я щаслива це робити!
Відповіді від Дмитра
Про помилки, які ми здійснюємо, про спокуту, прощення, кохання, несправедливість і щасливі випадковості. Кожного ця історія зачепить чимось своїм.
2. Чи відрізняється Ваш підхід до написання сучасної драми від попередньої історії в жанрі наукової фантастики/пригод?
Так, науково-фантастична термінологія зведена тут до абсолютного мінімуму🙂 Тепер немає боїв на арені – вони перенеслися в більш звичні нам декорації. Битви стали тихішими й менш помітними, бо герої борються з обставинами, власними страхами та слабкостями. Іноді – навіть перемагають.
3. У чому відмінність роботи над антологією від написання звичного формату історій?
З кожною написаною главою відчуття наближення фіналу стає дедалі сильнішим.
4. Як Ви придумали назву "Te Amo"?
Її вигадав Владислав – керівник проєкту. Ми довго шукали відповідну назву, а потім він запропонував лаконічне й універсальне "Te amo", що з іспанської означає "Я тебе люблю".
5. Що Вам найбільше подобається прописувати під час розробки нової історії?
У дитинстві я дуже любив складати пазли, тож, мабуть, можу порівняти цей процес із роботою над новелою. Спочатку з'являється ідея. Потім вона розвивається, набуває концепту, а далі – сюжет і персонажі, у кожного з яких своя історія. Паралельно починаєш розуміти, де відбуватимуться події, починаєш дослідження. Які культурні особливості в тому ж Новому Орлеані? Хто такі креоли? А яка в них кухня, звичаї, архітектура? Але до виходу новели в цьому пазлі завжди бракуватиме однієї деталі – реакції гравців. Тож я дуже чекаю на ваш фідбек.
6. Скільки любовних ліній заплановано?
Чотири. Знайомство з кожною з них не змусить себе чекати. Художники виконали колосальну роботу, і результат мені ду-у-у-же подобається ;)
7. Чи буде можливість обрати шлях балансу?
Можливість, звісно, є, але краще визначитися. Набагато краще. Безальтернативно краще🙂
8. Томи будуть пов'язані між собою, чи кожен можна проходити окремо?
"Te Amo" – це не пов’язані між собою історії, які об'єднані лише жанром, тож проходити їх можна буде незалежно одна від одної.
9. Чи можете дати напутнє слово гравцям, які проходитимуть Вашу новелу?
У цій історії закладено один дуже великий, але неочевидний секрет, який зможуть помітити тільки найуважніші ;)
10. Дмитро також поділився одним із джерел натхнення:
Оскільки спочатку я думав обрати місцем дії французький берег Північного моря, то почав слухати багато французької музики. Шукав щось спокійне, але обов’язково з французьким вайбом. І знайшов Патріка Вотсона – виконавця з Квебеку. Його музика стала для мене натхненням. Першу главу я написав, слухаючи "Je te laisserai des mots" і "Ode to Vivian" по кілька днів поспіль.