"Травма народження" Лейн і як це можна інтерпретувати за Біблією
Інформація взята з джерела.
Обробка від Мемуары глупого человека.
Переклад українською – Romance Club UA.
У деяких теоретичних моделях розвитку існує думка, що відсутність плачу при народженні може бути повʼязана з так званою "травмою народження", хоча ця концепція не загальноприйнята в медичній практиці.
Згідно з теорією, запропонованою професором Рональдом Лоуеном і іншими прихильниками "психології народження", народження може сприйматися як травматичний досвід для дитини, що може мати довгострокові наслідки для психічного здоровʼя. У деяких випадках такі спогади (наприклад, якщо процес народження був болючим, довготривалим або вимагав втручання) можуть зберігатися в підсвідомості та потім проявлятися у вигляді психологічних проблем у майбутньому.
Однак важливо розуміти, що теорія про "травму народження" – спірна. Сучасна медицина та психологія не підтримують її в повному обсязі, оскільки докази прямого звʼязку між "травмою народження" та психічними проблемами в майбутньому досить обмежені. Проте сам факт того, що народження – це стресовий процес як для дитини, так і для матері, не оскаржується. Лікарі завжди намагаються мінімізувати будь-які ризики та стресові фактори й для немовлят, і для матерів під час пологів.
Інтерпретація теорії про травму народження в контексті Біблії – цікавий і нестандартний підхід, оскільки сама ідея "травми народження" не зустрічається у священних текстах. Проте можна спробувати провести паралелі чи знайти символічні образи, які можуть бути відображені через призму цієї теорії.
Можливі паралелі
У Біблії часто згадуються страждання та біль, пов'язані з процесом народження. Наприклад, у Книзі Буття, після гріхопадіння Адама та Єви, Бог говорить жінці:
"Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою" (Буття 3:16).
Це може символізувати не тільки фізичний біль при пологах, але й глибші психологічні та духовні наслідки, які людина відчуває в результаті падіння. З погляду теорії "травми народження" страждання, котрі відчули матір і немовля, можуть сприйматися ніби метафора життя, яке в цьому світі наповнене болем і стресом як частина людського існування після гріхопадіння.
Біблія часто використовує образи народження, очищення та нового початку. Наприклад, у Новому Завіті йде мова про "нове народження", коли Ісус говорить Никодиму: "...Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства" (Іоанна 3:3). Цей новий процес народження можна інтерпретувати як духовне очищення й подолання старих, болючих аспектів життя. З погляду теорії "травми народження", можна було б припустити, що духовне відродження відбувається у вигляді подолання "первинної травми" – того болю та страху, які повʼязані з фізичним і емоційним переходом від материнського лона до світу.
У низці біблійних історій люди стикаються з глибокими особистими кризами й переживаннями, які можна інтерпретувати певною мірою як "вторинне народження". Наприклад, історію Йова, котрий переживає великі страждання, втрату та відродження, можна розглянути через призму процесу виходу з особистої "травми" й набуття нового розуміння життя. Точно так само, як і в теорії "травми народження", Йов крізь страждання приходить до глибших віри та розуміння.
Мати та народження грають важливу роль у біблійних розповідях, і деколи вони повʼязані з великими духовними значеннями. Наприклад, народження Ісуса Дівою Марією – центральна подія християнської віри, яку можна розглядати як "чисте" народження, на відміну від звичайних страждань, повʼязаних із цим. Це народження можна інтерпретувати як приклад очищення й нового початку, яке, можливо, контрастує з травматичним досвідом народження, описаним в "теорії".
У ширшому контексті Біблія часто згадує про те, як фізичні страждання та випробування можуть впливати на душу людини. Це можна вважати метафорою того, як біль, пережитий під час народження, усвідомлюється в контексті духовного зростання та подолання.
Хоча теорію про "травму народження" не можна напряму повʼязати з біблійними текстами, але можна знайти символічні й метафоричні паралелі між процесом народження, стражданням, духовним очищенням і відродженням. Біблія також порушує питання страждання й подолання труднощів, а це певною мірою може бути повʼязано з ідеєю про те, що переживання, асоційовані з народженням, можуть впливати на подальше життя людини.
Крім того, теологія й психологія – це різні області, і більшість біблійних символів можна витлумачувати з різних ракурсів, включно й через призму психоаналізу або теорій, подібних до теорії про "травму народження".
Але якщо уникнути "травми народження" неможливо?
"Завдання матері – компенсація цієї травми завдяки своїй турботі та любові до немовляти. Мати для новонародженого – увесь його світ. Якщо мати своєю любов'ю "доведе" дитині, що світ прекрасний – вона виросте щасливою людиною, яка не боїться жити.
Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти… (Буття 3:16)
Не варто недооцінювати значення "травми народження". Проте коли дитину передають матері, коли вона лагідно кладе її біля себе та вкладає в його губи сосок своїх грудей, а груди повні молока – дитина починає жадібно смоктати, заспокоюючись і повертаючись до безтурботного блаженства внутрішньоутробного стану.
Це повернення в Рай. Тимчасове.
Рано чи пізно мати залишить малюка, який знову зголодніє, обмочиться або випорожниться, йому стане холодно або спекотно – і він прокинеться з пронизливим криком у результаті нестерпної для нього фрустрації. Ті хвилини, які знадобляться матері, щоб задовольнити потреби свого немовляти та заспокоїти його, здаватимуться для нього вічністю. Імовірно, неясні спогади про ці хвилини породили легенду про Пекло з одвічними муками.
Мати творить щастя для своєї дитини.
Періоди задоволення будуть змінюватися періодами невдоволення – так малюк буде осягати екзистенційну сутність буття.
Травму народження, імовірно, неможливо було б пережити, якби дитина народжувалася зі сформованою психікою. Травматичні переживання переслідували б її все життя, як це буває у випадку ПТСР.
Але психічне народження дитини значно відстає від його фізичного народження (Марґарет Малер). Якщо ми не будемо проєціювати на малюка наші дорослі почуття й думки, то ми побачимо маленьку безпорадну істоту, яка може диференціювати тільки два стани. Для цих станів немає назви, тому що дитина повинна ще навчитися давати імена. Але їх можна умовно назвати відчуттями Раю та Пекла.
Психіка дитини формується навколо "острівців" райського щастя, яке приносить мати в результаті задоволення її потреб (Вейкко Тегке). І щоразу частина сформованої психіки руйнується, коли фрустрація виявляється занадто довгою (М. В. Ромашкевич).
Розвиток психіки немовляти працює за принципом: два кроки вперед, один крок назад."
Отже, можна припустити, що однією з причин хронічного депресивного стану Лейн, її точних спогадів про своє народження та нескінченних флешбеків у своє дитинство могла стати "травма народження". Також вона могла бути й причиною помсти загону: згадаймо триґер, спровокований сильними спогадами з підсвідомості про дитинство під дією наркотику. Можливо, її матері не вдалося впоратися зі своєю задачею, і Лейн не змогла уникнути цієї травми. Через це вона відчуває душевний біль довжиною в усе життя.