Генеалогія
November 26, 2020

Фокус-напис

Пошук у рукописних ✍️ і не індексованих документах займає дуже багато часу ⌛. Для того, щоб його скоротити пропонуємо скористатись методикою пошуку 🔍 за так званим "фокус-написом".

Специфіка такого пошуку залежить від типу документа.


Метрична книга. У метричних книгах ранніх зразків (в осн. до 1838 р.) є багато шаблонного тексту, який хоча і має користь, але, зазвичай, не потрібен для постійного прочитання. Однак, така шаблонність дозволяє краще розуміти де знаходяться імена та прізвища учасників подій. Просто запам'ятайте цю позицію і в кожному записі звертайте увагу ⚠️ саме на неї.

У записах про народження дітей залежних людей перед іменами батьків, як правило, писали "подданныхъ <ім'я поміщика>", "казенныхъ крестьянъ", "военныхъ поселянъ".

Якщо ви шукаєте у населеному пункті, де переважали залежні селяни інший стан, наприклад солдатів, міщан, однодворців чи дворян, то можете відсіювати усіх, хто має вищезгадані позначки і придивлятись до записів з потрібним вам станом. Записи про народження духовних осіб супроводжувались написом про належність до приходу населеного пункту та церкви, тому вони більш примітні. Іноді, народження дітей священика та дяка писались кращим почерком . Пізніше записи про народження почали записувати у формулярі і це полегшує знаходження потрібних даних.

Останній запис не містить слова "житель", а замість нього написано "шляхтич". Якщо ви шукаєте народження не кріпака вашим фокус-написом буде слово "житель" і відміні від нього у тій же позиції.

Ранні записи про шлюб не мали окремих пунктів для нареченої та нареченого. Але спершу писалося ім'я та прізвище нареченого, а вже потім нареченої. Найвірогідніше вам доведеться шукати записи про шлюб в інших, як правило, суміжних населених пунктах, у такому разі після імені нареченого писали "жителя <назва поселення>". Тожшукайте саме такі записи для економії часу. У пізніших метричних книгах населений пункт писався чи не першим у колонці про нареченого/наречену.

Останній запис після слова "села" має інакшу назву, ніж у двох попередніх, тому на нього треба звернути увагу, якщо ви шукаєте шлюб в іншому селі/місті. Іноді, назву села могли написати невірно або вказати замість хутора село, де був прихід, тож завжди перевіряйте ПІБ нареченого.

Записи про померлих мають крім фокус-написів імен також можливість швидшого пошуку за віком. Якщо ви конкретно шукаєте смерть дорослої людини, то можете відсіювати записи зі смертю дітей, оскільки у давні часи дитяча смертність була просто повальною.

Перші три записи про смерть стосуються дітей до 1 року, лише останній чоловіка 60 років.

Сповідний розпис. Цей документ варто переглянути спочатку весь, однак часто це не може дати результатів через відсутність прізвищ вдів, зятів, солдаток тощо. Тому рекомендуємо вдруге шукати за приблизним віком людини, якщо такий відомий. Оскільки колонки з віком для кожної статі окремі, то це пришвидшує пошук. Отже шукаєте потрібний вік і якщо він підходить перевіряєте ім'я людини, подивившись лівіше. Якщо ви дивитесь близький за роками до попередніх/наступних сповідних розписів можете орієнтуватись за номерами людей і дворів, хоча вони могли і різко змінюватись, але сповідні розписи, як правило, переписували з року в рік, лише додаючи нових і викреслюючи померлих і вибулих людей, тому номери дворів приблизно збігались.

Типова ситуація у сповідному розписі, коли прізвище вдови пропущене, а вона вказана як "сусідка".

Ревізька казка. У даному документі більшість людей вказані зі своїми прзівищами, але у випадку з вдовами та пасинками/падчерицями прізвища можуть бути відсутні. Тож під час повторного перегляду ревізької казки можна вдатись до пошуку за віком і звертати увагу на позначки на полях, де можуть бути вказівки про пасинків, невірний запис імені чи прізвища за попередньою ревізією тощо.

Ревізька казка 1811 р. У верхньому записі є вказівка, що людина була пропущена, а у нижньому - двоє дітей вказані як пасинки.

Шлюбний обшук. Цінний документ з даними про людей, які вступають у шлюб. Містить значну кількість шаблонного тексту, тому спершу звертайте увагу на числа: як правило, під числом "1." буде наречений, а під числом "2." наречена. Якщо вам відома дата шлюбу, то вона також пишеться найпершою. Однак у формі запису шлюбного обшуку могли бути індивідуальні особливості.

Початок шлюбного обшуку. На початку дата шлюбу, а під нумерацією структуровані дані про наречених, відсутність спорідненості, батьків, свідків тощо.

Не забувайте, що прізвища у документах часто були підкреслені олівцем, але це, як правило, лише нареченого/батька.

Все ж радимо застосовувати дані поради лише після впевненого освоєння читання рукописних текстів різних епох.