Накопичувальна пенсія

Відповідно до 46-ї статті II-го розділу Конституції України:

Пенсійна система України складається з трьох компонентів: солідарна, обов’язкове накопичення, добровільне накопичення. Другий рівень ми розглядати не будемо, оскільки він фактично так і не був запроваджений на практиці. Хоча планувалося, що перехід до накопичувальних пенсій відбудеться у 2012 році, і до 7% від зарплати спрямовуватиметься на персональні рахунки громадян. Ці кошти мали інвестуватися в економіку України, щоб, по-перше, уберегти їх від інфляції, а по-друге, дати поштовх загальному економічному розвитку країни. Наступні уряди Порошенка та Зеленського також планували її запровадити, але це так і залишилося передвиборчою обіцянкою.

Солідарна пенсійна система

Як вона працює? Солідарна система базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду. Тобто всі кошти, що нараховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.У солідарному рівні пенсійного забезпечення беруть участь усі офіційно працевлаштовані громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності.

Кто є участниками цього першого рівня?

• застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, — члени їхніх сімей та інші особи;
• страхувальники;
• Пенсійний фонд;
• уповноважений банк;
• підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Виплати бувають трьох варінтів:

• пенсія за віком;
• пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
• пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Але є одна проблема, солідарна система мертва. Найбільші витрати бюджету, які створюють левову частку податкового тиску, це витрати на пенсійне забезпечення. На пенсії йде 24% розширеного бюджету (2020 рік), або 11,4% ВВП.

І це дані за 2020 рік до повномасштабного вторгнення, до еміграції мільйонів працездатних громадян. Страшно навіть уявити, що було б якби соціальні витрати не взяв на себе ЄС. Україна перебувати у "пастці бідності", розвиватися не можеш, бо треба годувати пенсіонерів, а пенсіонерів нагодувати не в змозі, бо у слабкій економіці. І прибирати цю систему, змушуючи починати самому подбати про забезпечену старість, вносячи кошти заздалегідь у приватні пенсійні фонди, це політичне самогубство, бо це втрата левової частки єлекторату наших популістів. Близько 40% видатків Пенсійного фонду покриваються за рахунок трансферу(Перекладання з однієї кишені в іншу для затикання чорної діри в бюджеті.) з державного бюджету. Відверто кажучи, солідарного пенсійного забезпечення країни вже давно немає. Те, що зараз виплачують більшості громадян похилого віку, навіть пенсією не можна назвати – уряд просто видає допомогу з бідності людям, які втратили працездатність за віком.

У підсумку, підсумовуючи, ми можемо констатувати факт того, що перший рівень пенсійної системи не відповідає сучасним викликам часу, а зокрема депопуляції населення та масовій еміграції, що в сумі не дозволяє утримувати на своєму горбі одному працездатному громадянинові кількох пенсіонерів.

Добровільне накопичення

Третій рівень — система добровільного недержавного пенсійного забезпечення, яка представлена ​​недержавними пенсійними фондами, рідше страховими компаніями. Розмір пенсійних виплат залежить від розміру пенсійних внесків, строку, протягом якого ці внески накопичувалися, а також розміру отриманого від них інвестиційного доходу. Участь у цьому рівні є абсолютно добровільною. Робота третього рівня регламентується Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Приватні особи та/або їхні роботодавці на добровільних засадах роблять внески на індивідуальні пенсійні рахунки . Кошти учасника якому належить рахунок будуть зростати завдяки інвестиційному прибутку, а в майбутньому він отримуватиме з них пенсійні виплати.

У розвинених державах заходу працює саме така система. Наприклад, в США діють дві програми з різними підходами.

IRA (Individual Retirement Account) – індивідуальний пенсійний рахунок, важлива складова накопичувальної пенсійної системи США. IRA - це рахунок, що відкривається вкладником і керований ним самостійно. Такий рахунок можна відкрити практично у будь-якій фінансовій організації: у банку, взаємному фонді чи брокерській компанії. Цей пенсійний рахунок не підлягає оподаткуванню за умови, що американський платник не знімає гроші до досягнення ним 60 років.

IRA використовується для накопичення коштів на пенсію та часто є частиною стратегії фінансового планування. Люди можуть відкривати IRA, інвестувати у різні фінансові активи, такі як акції, облігації та взаємні фонди з метою максимізації зростання капіталу до моменту виходу на пенсію.

401k-це податково-привілейований пенсійний план, який спонсорується роботодавцем, який дозволяє співробітникам вносити частину своєї зарплати на індивідуальні рахунки. Плани 401(k) функціонують як плани з певними внесками, що означає, що остаточна пенсійна допомога залежить від накопичених внесків та інвестиційної прибутковості, а не від заздалегідь встановленої формули, що базується на стажі роботи або остаточній зарплаті. Якщо перефразовуючи то це пенсійний ощадний рахунок, який зазвичай пропонують американські працедавці. Коли працівники наймаються роботодавцем, і якщо вони погоджуються підписатися на 401 (K), вони матимуть певний відсоток від кожної своєї зарплати, інвестованої у пенсійний рахунок.

Та політична сила, яка візьме на себе таку ношу як зміна пенсійної системи України, і відправлення її на оздоровчий курс точно заслужить свої голоси виборців...

Приєднуйся до вільних людей🗽