Нам не потрібен ЄС
Зараз Україна все сильніше й сильніше прагнути Європейського союзу, а населення активно підтримує це рішення. Однак тут є чимало підводних каменів і при вступі України до ЄС все буде далеко не так райдужно, як це уявляє дуже багато, я б навіть сказав, переважна більшість людей. І сьогодні дуже важливо поговорити про те, чому вхід України до Європейського союзу це дорога до рабства, прикрашена мішурою.
Збільшені податки
Основною проблемою вступу України це неминуче підвищення податків, набагато більше, ніж зараз. Якщо на момент 2025 року ми сплачуємо 18% ПДФО, 5% податку на армію, то сумарно виходить, що ми сплачуємо 23% податку із зарплати. А ще якщо врахувати ПДВ, який становить 20% від ціни товару, то в середньому можна додавати ще ~1000 гривень на місяць, які пішли на податок з доданої вартості. І якщо ми вже зараз виплачуємо приблизно 25% податків державі, то під час вступу до Європейського союзу вони підвищаться на 10%+. Якщо ми орієнтуємося на Польщу, то там, якщо ти отримуєш понад 120 000 злотих на рік, ти сплачуєш 12% ПДФО, 9,76% пенсійного внеску, 1,5% за страховку за інвалідністю, 9% медичного страхування, страховку на випадок хвороби 2,45%. І виходить, що ви платите 34,65% податків, це на 9,65% більше ніж у нас. Також, якщо ти заробляєш менше 30.000 злотих на рік (323,6 тис. грн), ти не сплачуєш прибуткового податку, але решта пакету залишається, ти все одно платиш 22,71%, і це не набагато менше, ніж у нас. І я хочу лише нагадати, що коли ми вступаємо до Євросоюзу – влада залишається владою. Вона не стає поряднішою, добрішою і справедливішою. А в нас порядна, добра та справедлива влада? Державний бюджет все одно розпилюватиметься так само, як розпилювався зараз, навіть сильніше. Європейський союз змушує підвищувати країни податки для допомоги іншим біднішим країнам, і виходить таким чином, що ваші гроші, що пішли на сплату збільшених податків, підуть не на ваш добробут або добробут ваших людей, а для підтримки чергового сирійського обірванця, який встановив у своїй країні шаріат, і втік з нього галопом у кулі по Європа. А я нагадую, гроші почнуть все сильніше розпилюватися, тобто в країні поменшає грошей, бо одні гроші йдуть сирійському біженцю, а інші пиляються чиновникам. А в скарбничці гріш. І в Польщі ще, на секундочку, одні з найменших податків, а у нас можуть підвищити податки ще сильніше, більш ніж на 10-15%, у Франції наприклад прибутковий податок із зарплати від 10.777 становить 11%, а обов'язкові соціальні виплати складуть компанію ПДФО зі своїм розміром приблизно з 22%.
Як ЄС змушує підвищувати податки?
Коли я сказав, що ЄС змушує підвищувати податки, я трохи прикрасив, безпосередньо ЄС не змушує підвищувати податки, але погляньте на те, як він штовхає до цього:
-Пакт стабільності та зростання. Європейський Союз ставить країнам умови, що й дефіцит бюджету має перевищувати 3%, а держборг перевищувати 60% від ВВП, якщо країна порушує це, вона має скорочувати дефіцит і борг. А який варіант найпростіший? Правильно підвищення податків. На даний момент такі норми перевершують наприклад Франція та Іспанія, від того їх населення і страждає від регулярного підвищення податкового навантаження. Також Греція підвищувала ПДВ та інші податки на вимоги ЄС.
-Мінімальні ПДВ, акцизи на тютюн, алкоголь, акцизний податок. ЄС вимагає від країн, що входять до нього, дотримуватися мінімальної процентної ставки ПДВ - 15%, у Франції та Польщі вони 20% і 23% відповідно. Акцизи на тютюнові вироби становлять мінімум 1,8 євро за пачку з 20 цигарок та 60% від середньозваженої роздрібної ціни продажу. Однак у більшості країн ЄС ставки вищі. Наприклад, в Ірландії акциз становить 8,42 € за пачку, у Франції - 6,61 €, у Польщі - 2,08 €, а в Болгарії - 1,81 €. Щодо акцизів на алкоголь, то ось наприклад акциз на пиво становить мінімально у розмірі 1,87 євро за 100 літрів. Однак ставки можуть значно відрізнятись між країнами. На міцні спиртні напої ставки акцизу варіюються. Наприклад, у Болгарії мінімальна ставка становить 562,43 євро за гектолітр чистого спирту (для малих лікеро-горілчаних заводів — 281,21 євро).А останнім часом ЄС марить ідеєю запровадити копроративний податок, єдиний мінімальний податок у 15%, щоб країни не створювали податкові "офшори". Угорщина, наприклад, тривалий час зберігала податок на компанії у розмірі 9%, проте через тиск ЄС їм довелося запровадити податки на енергетику та банки
-Green Deal. Зелена політика стягує податкову петлю на шиї людей дедалі сильніше, наприклад, у 2021 році ЄС ввів обов'язковий податок на 0,8 євро за кожен кілограм не переробленого пластику, внаслідок чого, наприклад, у Франції довелося запровадити додаткову плату за пластикову упаковку.
На даний момент виходить, що при вступі до ЄС нас чекає дуже сильне підвищення податків, акцизів, а також додавання нових марних податків, які сильно здавлюють шию. А Євроінтеграція йде вже прямо зараз, у нас підвищуються податки та збільшуються акцизи, коли хтось жартує, мовляв, ми Європа хіба що за цінами, то вони насправді не жартують. Ціни зараз не в останню чергу зростають саме через підвищення податків. А підвищення податків це не лише біль для нижчого та середнього класу, а й для багатого, для бізнесу. З моменту історичного підвищення податків у країні закрилося 18.000 ФОП до 18 грудня 2024 року, і ще 60.000 ФОП у січні, що є абсолютним антирекордом. 4.000+ ФОП закрилися ще восени, коли Верховна Рада ухвалила закон про підвищення податків, хоча ті 4.600 ФОП планували закритися лише у грудні, згідно з опитуваннями Опендатабот. Якщо при досить невеликих податках, у нас примудряються красти величезну кількість грошей, то скільки вони будуть красти, якщо будуть отримувати 30% від нашого прибутку? І якщо нинішнє підвищення податків так сильно вплинуло на нас і на ФОП, то наскільки сильно вплинуть такі підвищення, які ми змушені будемо підвищувати через економічну політику ЄС?
Економічна залежність
Членство в Європейському союзі нам часто представляють як неминучий шлях до економічного процвітання та становлення економіки на ноги. Однак це популярний міф і в ситуації з Україною він не працює, адже навіть зараз, на умовах угоди про Асоціацію з ЄС Україна хіба що програє від нього. Повна ж інтеграція найчастіше призводить лише до посиленої залежності від західних країн, а це у свою чергу веде до деградації національної промисловості, занепаду вітчизняного виробництва, яке й так на ладан дихає.
Торгові обмеження. Європейський Союз просуває ідею про вільний ринок, проте це зовсім не так. Вже зараз, Європейські товари переповнюють український ринок, тоді як українські товари на європейському ринку майже не з'являються і одержують хіба що гріш, якщо не менше. І справа тут далеко не зовсім у поганій якості цих товарів, а справа тут у квотах та обмеженнях ЄС. Почнемо з квот:
Квоти на сільгосппродукцію, наприклад на мед, квота на якого становить близько 18.500 тонн, тоді як насправді Україна виробляє набагато більше меду і набагато більше його експортує приблизно по 44.000 тонн. Як тільки ця квота вичерпується, експорт стає невигідним. А мед, я нагадую, одна із ключових речей, яку Україна експортує загалом, ми зараз вийшли на лідируючі місця з експорту меду в принципі і не треба пояснювати, що це досить сильна для нас проблема. Українська курка також зіткнулася з жорсткими обмеженнями від Франції та Німеччини, зробили вони це щоб "захистити" своїх підприємців від конкуренції, адже у французьких та німецьких фермерів, як ми знаємо, яйця ще не сформувалися. І гаразд із ними, нехай душать свій ринок, нам то різниця?Але кричущою несправедливістю є те, що українські виробники молочних продуктів змушені дотримуватися суворих санітарних вимог виключно стосовно нашої продукції, тоді як зайшовши до будь-якого супермаркету, ми спостерігаємо суцільний європейський набір молочної продукції. Внаслідок цього українські фермери або змушені продавати продукцію за заниженими цінами всередині країни, або шукати інші ринки, а українські споживачі купують імпортні продукти за вищими цінами. Цукрова промисловість також не залишається осторонь, адже з моменту підписання інтеграції з ЄС кількість виробництва цукрових буряків у країні різко скоротилася, адже ЄС знову таки ввів квоти на постачання нашого цукру, а своїх виробників підтримав дотаціями та іншим, ніж уряд може "допомогти" бізнесу. В результаті цього, десятки цукрових заводів у країні закрилися, ЄС вже на цьому етапі просто не в змозі конкурувати з нашою сільськогосподарською продукцією і вже тільки на етапі інтеграції він жорстко обмежує наших виробників в експорті, то страшно уявити, як це буде, якщо ми потрапимо до ЄС. Наша країна вже перетворилася на імпортера цукрових буряків через наслідки підписання інтеграції ЄС, скільки ще таких дипломатичних прорахунків має пережити наша країна, щоб усім стало зрозуміло, що вони сприймають нас як сировинний придаток?
Руйнування української важкої промисловості. Україна з моменту індустріалізації в радянську епоху була промислово розвиненою країною і мала сильні галузі важкого машинобудування, металургії та хімічної промисловості, але політика ЄС така, що вона грабує українських виробників через, наприклад, жорсткі бюджетні правила ЄС, а ще через величезні дотації європейським компаніям. Наприклад, суднобудування: Україна була одним із світових лідерів із суднобудування, Миколаївські верфі будували військові кораблі, танкери та пасажирські судна, але в момент через економічну політику ЄС стосовно вітчизняного виробництва наші суднобудівні компанії опинилися на межі банкрутства. Все через ті самі високі субсидії європейських урядів своїм компаніям, зменшення держзамовлень на флот, бо війна та бюджетні правила ЄС. І за підсумком, багато наших компаній закрилися, а ті, що залишилися, працюють на мінімум.
Металургія, яка є однією з ключових галузей української економіки, також переживає не найкращі часи. Брюссель знову встановив квоти на нашу сталь, щоб "захистити" своїх виробників від конкурентоспроможного українського товару. Європейські компанії знову таки отримують великі дотації та субсидії на свої виробництва, а я нагадую, що так само, як ваші податки можуть піти на утримання сирійського біженця при вході до ЄС, вони також можуть і піти на підтримку європейського виробництва, що саме по собі буде гробити нашу продукцію. В результаті українські металурги втрачають прибуток, закривають підприємства та скорочують виробництва.
Кредитна пастка. Багато прихильників ЄС гадають, що якщо зараз Україна зайде до ЄС, то отримає від Брюсселя фінансування, проте на практиці це означає лише борги. Як приклад, Греція у 1981 році вступила до ЄС і розраховувала на економічне зростання, проте натомість вона отримала неймовірно високі кредити, які були витрачені на соціальні витрати та купівлю європейських товарів, а не на власне виробництво. В результаті вступу Греція отримала зростання боргу до 180% від ВВП, економіка впала ще сильніше, ніж могла б після кризи 2008, а ЄС змусив Грецію урізати зарплати, пенсії та продати державні підприємства. Останнє, звичайно, плюс, на цимес у тому, що продати їх змусили для того, щоб хоч якось гасити борг у 180% від ВВП. А я знову нагадую, що для того, щоб бути в ЄС, потрібно мати держборг не вище 60% від ВВП і таким чином ЄС фактично мало не залишив Грецію саму, без підтримки, зі 180% боргом після вступу до ЄС. А ми вже йдемо цією витоптаною стежкою, кредити МВФ та ЄС видаються під жорсткі умови – підвищення тарифів на комунальні послуги, скорочення соціальних виплат та приватизація національних підприємств. Останні два пункти, звичайно, можуть здатися плюсом, але враховуючи те, як зараз справи в країні і для чого саме нас змушують так робити, а саме для погашення боргу, це не дуже хороші речі зараз.
Енергетична залежність від ЕС. Україна втратила енергетичну незалежність, адже тепер вона змушена купувати газ та електроенергію за європейськими цінами. Раніше Україна купувала газ безпосередньо у Росії за заниженою ціною, але після розриву контрактів із Газпромом країна змушена закуповувати газ у європейських посередників за високою вартістю. І в результаті ми з вами платимо за електроенергію як європейці, але з українськими зарплатами. Ми тепер закриваємо вугільні шахти, щоб відповідати екологічним вимогам Євросоюзу, при тому що свою атомну електроенергію у нас ледве-ледве вдається покращувати, з поточним станом справ. А ще ми змушені імпортувати вугілля з Польщі, але на це всім начхати, ми тільки входимо в залежність від Євросоюзу і інакше не може бути. Європейський Союз не збирається робити з України рівноправного члена та партнера, ми завжди для них на дві голови нижчі, вони завжди хочуть контролювати експортні квоти, нав'язувати кредити та обмежуючи наш промисловий розвиток. Нас хочуть перетворити на сировинний придаток, як колись ми були для Російської Імперії та Польщі в період від ПМВ до ВМВ. Замість того, щоб пересуватися в ЄС, нам слід навпаки покращувати своє виробництво, шукати нових партнерів або покращувати інститут дипломатії, щоб не бути рабами. А поки що весь белькіт про вступ до Європейського Союзу та казок про те, як нам там буде добре це все шкідництво і інакше це назвати не можна.
Втрата політичного суверенітету. ЄС позбавляє країни незалежності
Вступ України до ЄС означає, фактично, визнання нашої країни як васала Брюсселя, ЄС це не союз незалежних держав. ЄС має повне право керувати нашою економічною політикою, бюджетними рішеннями, що робить вже зараз, і навіть деякі зовнішні рішення країн ЄС мають бути підігнані під загальноєвропейський стандарт. Європейський Союз є централізованою структурою і має потужну бюрократичну машину, яка приймає ключові рішення замість національного уряду. Основними органами влади ЄС є:
Європейська Комісія (Далі ЄК) – аналог національного уряду, саме вона розробляє закони, а не наш уряд.
Європейський парламент (Далі ЄП, за аналогією з ЄК) – вони вже ухвалюють закони, проте це досить фіктивний орган, адже його думка часто залежить від думки ЄК.
Рада ЄС - об'єднує міністрів із країн-членів Союзу, але голосування йде за принципом більшості, а не консенсусу, а отже окремі країни будуть змушені підкорятися рішенням, які їм можуть не подобається і бути невигідним.
Обов'язкові директиви. Після вступу до Європейського Союзу країна зобов'язується підкорятися директивам ЄС, а вони вже мають пріоритет над національними законами країн. Наприклад, директива про міграцію (2011/95/ЄС) забороняє тепер країнам ЄС встановлювати власні міграційні квоти, екологічна директива (2010/75/ЄС) вимагає від країн закривати підприємства, якщо вони не відповідають жорстким нормам викидів. Також є раніше описані мною фінансові правила про дефіцит не більше 3%, борг не вище 60% ВВП та інші, що може обмежувати можливість інвестицій в економіку країни. Це означає, що Україна після вступу не може самостійно вирішувати, які заводи будувати, скільки грошей витрачати на соціальну допомогу та яку міграційну політику вести все стандартизовано під Європейський Союз.
Втрата контролю за економікою. Україна вже зараз виконує вимоги Європейського Союзу в економічній сфері, а у разі вступу до ЄС такі заходи стануть ще жорсткішими. І навіть якщо зараз це не допомагає вивести економіку з депресії, то навряд чи це допоможе і зараз, адже мало того, що економічна система за образом ЄС не підходить Україні, так вона ще й не ув'язнена під воєнні дії, бо жодна країна ЄС зараз не перебуває в активній фазі війни, а тим більше на своїй території. Наприклад, у 2021 році при спробах зберегти свій суверенітет у галузі економіки, міграційної політики та судової системи зіткнулася з проблемами. Тоді їй та Угорщині, яка проводила ту ж політику, що й Польща, заблокували 36 млрд. євро з фонду відновлення, мовляв, вони не відповідають судовій системі європейських стандартів. І зажадав ЄС від Польщі змінити закон про Конституційний суд, загрожуючи санкціями. А проти Угорщини ЄС відкрили кілька розслідувань через відмову від міграційної політики Європейського Союзу. Нерозумно припускати, що якщо Україна вступить до ЄС, вона не зіткнеться з такими ж вимогами, погрозами та тиском з боку Брюсселя, якщо не більшими.
Зовнішня політика Європейський Союз вимагає від своїх країн дотримуватися спільної зовнішньої політики, навіть якщо вона суперечить їхнім національним інтересам. Коли Угорщина та Словаччина захотіли зберегти постачання дешевих енергоносіїв, Брюссель заборонив їм купувати у РФ нафту і газ, завдавши досить відчутних збитків їхнім економікам. А коли Франція хотіла розвивати відносини з Китаєм, виходити зі складних відносин, ЄС пожурив пальцем Францію і зажадав підтримати санкції проти Китаю. І як би не були шкідливі для України зараз РФ і Китай, не нам і тим більше не Брюсселю вирішувати те, як їм поводитися. І не треба тріумфувати, якщо це торкнулося такої великої та важливої країни як Франція, то Україна така політика торкнеться також, і це факт. Україна після вступу до ЄС фактично буде зобов'язана відмовитися від своїх самостійних контрактів і торгових угод з іншими країнами, на користь маріонеткового підданства Брюсселю.
Міграційна політика. Досить болісна для ЄС проблема, яку вони, втім, самі зробили своїми руками. Але, поки населення страждає від свавілля мігрантів, чиновники на них плюють із високої дзвіниці, настільки висока як, наприклад, Ейфелева вежа. Ні, ще більше. Одним із ключових питань до ЄС є міграція, Брюссель нав'язує країнам свою політику, зокрема й розподіл біженців за квотами. У 2015 році ЄС прийняв програму, яка зобов'язує країни приймати мігрантів із Близького Сходу та Африки. А наші чиновники тому й раді, не повірю, що ви не бачили новини про те, що деякі люди з уряду пропонували завозити мігрантів із Африки після війни. А коли Польща, Угорщина та Чехія відмовилися від таких нововведень, ЄС подав на них до суду і вимагав штрафу, наплювавши не лише думку самих держав, а й базові правила юриспруденції, що не можна бути суддею у власній справі. Так, ви правильно зрозуміли, ЄС подав на країни в ЄС до суду підконтрольний ЄС, ну і досить очевидно, що справу вони виграли, Європейський Суд ухвалив, що Угорщина, Польща і Чехія порушують законодавство ЄС, відмовившись приймати мігрантів, згідно з прийнятою в 2015 програмою, яка зобов'язує приймати мігрантів.
Правова система. Після вступу до ЄС, національні суди втрачають свою незалежність, тепер вони люблять Великого Брата і стають нижчими за ранг, ніж Європейський Суд "Справедливості". Про це не бачу особливо сенсу говорити, приклади як це працює були вище про Польщу та Угорщину, ви не дурні, зрозумієте що до чого. Брюссель контролюватиме наші суди та законодавство, а національне право втратить свою силу.
Вступ до ЄС неминуче спричинить те, що Україна втратить відчутну частину свого суверенітету. І не лише Україна, а й будь-яка держава, що виривала собі добровільну могилу. Закони прийматимуться не в Києві, а в Брюсселі, зовнішня політика буде підпорядкована загальним правилам ЄС, а внутрішня тим більше. Економіка буде підпорядкована жорстким директивам ЄС, інші країни вже пройшли цей шлях і зіткнулися з низкою проблем та наслідками, не бачу сенсу добровільно йти натоптаною стежкою до тернового вінця.
Руйнування національної ідентичності.
Не любитель засовувати за національну самосвідомість, але для багатьох людей і певною мірою для мене це важливо. Особисто я не відчуваю потягу до жодної з культур, тому звинувачувати мене в симпатії до націоналізму чи шовінізму буде трохи безглуздо, адже я просто намагаюся захистити інтереси свого народу. Європейський Союз позиціонує себе як спільнота держав, об'єднаних європейськими цінностями, тобто мультикультуризм, толерантність та права меншин. Що не так із правами меншин? Вони видаються їм лише тому, що вони меншості і це неправильна причина, тому що поки вони самі створюють класи, буде й класова нерівність, яку вони так хочуть знищити. І коректніше боротиметься з правовою нерівністю саме через формулу індивідуалізму, коли людину розглядають не з точки зору її сексуальних уподобань або переваг її предків, а з точки зору самої людини як жива істота, яка не несе відповідальності за те, що робили її предки і як сформувалася його орієнтація, адже всі ці речі не є контрольованими. Зараз же, у тій же Європі боротьба за права меншин переросла у боротьбу за привілеї меншин, адже там для багатьох вже поганим є слово "негр", хоча є буквально негроїдна раса. І привілеї обов'язково будуть досягатися утиском прав інших людей, я вище навів приклад зі словом "негр", коли це вже вважається образою, таким чином вони лише принижують право людей на свободу слова не негроїдної раси і це є зворотний расизм, якого на думку політики ЄС немає. Толерантність теж поруч ходить із зворотним расизмом або навіть сексизмом, саме слово толерантність означає правильне прийняття чужої культури, звичаїв і ідентичності, але чомусь, коли йдеться про людей не підкоряються правилам, толерантність в момент випаровується і навіть мені, людині досить толерантному можуть почати затикати. Вони просто не можуть ухвалити позицію інших людей, хоча самі називають себе толерантними. А з мультикультуризмом все досить просто, політика мультикультуризму так само як і політика підтримки меншин і толерантності призвела до її надлишку. Нині політикою мультикультуризму вважається заміщення корінного населення, згадуємо директиви з пункту вище. У Лондоні вже, наприклад близько половини населення - не корінні жителі і проблема від частини то навіть не в тому, що вони приїжджі, "понаїхи" і так далі, а в тому, що це приїжджі з неблагополучних країн і виховання вони мають відповідне рівню розвитку країн, у Британії буквально всього 2% населення - пакистанців, але при цьому всього ґвалтують білих жінок - 79,1% від усіх жертв. І це не що інше як загроза для Європи, прозвучу, мабуть, як білий націоналіст, але й справді, проблема мультикультуризму та безконтрольної міграції на обличчя, мало того, що насильно йде культурне та етнічне заміщення, так ще й посилюється злочинність. Зараз, наприклад, у Франції, у деяких районах Парижа французька мова вже є не основною, адже у 1980-х роках у школи почали проводити політику мультикультуризму, і зараз школи та інші навчальні заклади змушені адаптувати навчальні заклади та програму навчання під мігрантів, не користуючись інтересами корінного населення. У Німеччині зараз почали перейменовувати різдвяні ярмарки на зимові фестивалі, адже Різдво – це християнське свято, а отже християнство може образити представників інших релігій. І я думаю ви розумієте, що під "іншими релігіями" мається на увазі саме іслам - адже жодна група людей, а тим більше релігійна за всю нову історію не мала такої неприязні до інакодумства. Ось на таких треба спрямовувати політику толерантності, бо вони соціально небезпечні, а не на людей, які кажуть, що ісламські радикали – це погані люди, а це може зачепити почуття ісламістів. Хоча чомусь самих ісламістів мало хвилюють почуття рідних убитого французького викладача, якого вбили за "образу ісламу". А у Швеції на два роки раніше мусульманські активісти заявили, що хочуть, щоб прибрали хрести з деяких громадських будівель, адже їх це ображає. Людей просто не вчили поважати правила чужого будинку, якщо в чужому будинку прийнято знімати вуличне взуття чи одягати тапки, отже, потрібно знімати вуличне взуття чи одягати тапки. Але до певної групи радикалів це не сягає, а політика ЄС тільки й веде, що до збільшення числа радикалів, адже до хорошого швидко звикаєш.
Дискримінація національної/сексуальної більшості. Коли я говорив про зворотний расизм, сексизм і антитолерантність, я говорив не про абстракції, а про конкретні випадки, як, наприклад, у Британії виключили школяра у 2019 році, який відмовився брати участь у уроках присвячених ЛГБТ-культурі. У Німеччині в деяких містах муніципальні будинки змушені знімати національний прапор, щоб не пригнічувати мігрантів. А чому ж це, мігрантів не обмежують євро, які приходять до них із соціальної підтримки? А я ще хочу нагадати, що у Німеччині в принципі заборонено вивішувати прапор країни прапором назовні, окрім випадків чемпіонатів та наче національних свят. Ви розумієте рівень, я купив прапор своєї країни і я не можу його вивісити надвір, на приватній території на знак любові до своєї країни? У Швеції місцева влада часто виділяє мільярди крон на підтримку мігрантів, але послідовно скорочує підтримку та фінансування традиційних національних заходів. І я не кажу, що підтримувати ці заходи потрібно більше, я хочу сказати те, що потрібно припиняти фінансувати і те й інше, тому що це робиться за рахунок національного населення, так само як швед не зобов'язаний матеріально заохочувати араба, що його бить, так і араб не повинен матеріально підтримувати національні заходи не його національності. Проста істина, кожен платить за те, що хоче, і не платить за те, за що не хоче. І Україна теж буде під таким впливом, бо крім того, що деякі наші люди при владі вже хочуть завозити мігрантів з Африки та Азії, так нас ще й насильно примушуватимуть брати мігрантів більше. І на утримання цих мігрантів нам неодмінно доведеться підвищувати податки, через що громадяни України платитимуть більше податків, а мігранти менше, бо мігранти.
Що вивчатимуть наші діти? Освіта це одна зі сфер, яку ЄС хоче найбільше контролювати, адже влазити в дитячі уми, що не зміцніли, набагато простіше, а закріпити в них потрібний матеріал ще простіше. Країни ЄС повинні включати у шкільні програми загальноєвропейські цінності, а традиційні предмети нерідко скорочуються. І це не розгін про традиції, про те, як держава повинна підтримувати традиційні цінності. Ні, не повинно, я за приватні школи, але не про це. Прикладом того, як ЄС це робить може стати Бельгія, де зараз там навчають "критичного ставлення" до історії країни, адже не дай боже учні стануть патріотами. У Німеччині скоротили годинник присвячений національній культурі на користь політики інклюзивності, глобалізму та толерантності, а у Швеції історію вікінгів викладають з урахуванням "різноманіття", щоб не зациклюватися над етнічною складовою вікінгів. От наче так, здається - дрібниці, але дайте їм час і катастрофа обернеться в десятикратному розмірі, а Україні, яка зубожіла на населення, обернеться ще більшими проблемами.
Зараз у Німеччині буквально можна отримати штраф до 5000 євро за публікації, які можуть вважати "розпалюванням ненависті", а у Швеції можуть провести обшук за посади в соціальних мережах. Це не в'яжеться зі свободою слова, про яку всі так мріють, коли ми потрапимо до ЄС. У разі вступу України до ЄС ми зіткнемося з такими ж обмеженнями, а будь-яка незгода з офіційною лінією Брюсселя буде переслідувати закон, а стосовно держави - санкції. І я зараз не намагаюся здатися гомофобом, націоналістом, ксенофобом і так далі, я лише хочу домогтися того, щоб Україна боролася за реальну свободу слова, а не відносну. Щодо того, хто вважав себе пригнобленим і потребує більше свободи слова, а "пригнічує" менше. Справа не в існуванні певної групи меншості, а в тому, що нас намагаються призвести до їхнього підданства. І навіть якщо вам здається, що це лише ЛГБТ, мігранти і т.д., то це тимчасово. Згодом така політика невблаганно переростатиме у більше.
Еміграція
Так, згоден, у минулому блоці я приділив занадто багато місця лівацькій машині, тепер же маю намір розповісти про еміграцію. Я думаю ні для кого не секрет, що після підписання Асоціації з ЄС і безвізового режиму з ними ж, країну залишило просто безліч людей. А я хочу нагадати, країну залишає не Вася з п'ятьма гривнями в кишені і з найближчих перспектив це напитися до втрати пам'яті, а Василь, який має достатню кількість грошей на перший час і на переїзд як мінімум. А як максимум, нам загрожує дуже сильний відтік умів із країни і я не помилюся жодного разу, якщо скажу, що "без віз" з ЄС був помилкою. Нам обов'язково потрібно буде в майбутньому запровадити візовий режим знову і водночас рухати в країні австрійську економічну модель. Але стаття не про це, повертаючись до суті статті, необхідно сказати, що при вході до Євросоюзу, безвізовий режим буде неможливим лише через політику Брюсселя. А вхід до ЄС також означає відкриті кордони, які відкриті настільки, що вас навіть можуть не зупинити при перетині кордону. І ось як ви вважаєте, скільки людей виїде з країни, якщо ми вступимо до ЄС? А скільки лишиться? Мільйонів 25 і більше. Як, наприклад, було в Болгарії та Румунії, коли з моменту вступу до ЄС вони втратили 1,5 млн і 4+ млн осіб. А чому? Громадяни виїжджали за найкращим життям. Але я не кажу, що нам потрібно взагалі всім заборонити виїжджати за кордон, моя ідея і виникає в тому, що через візовий режим би стримувати відтік населення і водночас просувати австрійську школу. Це не взаємовиключні один одного фактори.
А найбільший відтік припадає на молодих фахівців, які їдуть зі своїх країн до Британії, Франції тощо. Таким чином, наприклад, після вступу до ЄС Польщі з неї виїхало понад 20.000 лікарів, адже німецькі та британські клініки стали пропонувати їм у 3-4 рази більше. Через це в країні настав дефіцит лікарів, і їм довелося наймати людей з України та Білорусі. Україна вже зараз постачає робочу силу до ЄС, а страшно уявити, що буде при вступі. Населення Литви, приміром, зменшилося на 24% після вступу до ЄС, молодь поїхала, її частково почали замінювати мігранти і в результаті Литва була змушена закривати школи, лікарні та навіть більше цілі міста, адже там нема кому жити. Уявили, з якими проблемами ми зіткнемося?
Досить багато я вже написав про те, чому Україні не вигідно вступати до Євросоюзу, ми отримаємо зменшення населення, насаджування нових цінностей, мігрантів з Азії, Африки, занепад культури, підвищення податків та спад національного виробництва. Але я сказав досить мало з того, як можна покращити Україну, не вступаючи до ЄС чи інших економічних блоків, яких небагато, але все ж таки. Цю частину статті я приділю саме тому, як розвивати країну з ухилом у лібертаріанство та не вдаватися до впливу інших держав. Цей підхід підійде будь-яким країнам у розвиток, оскільки він був обкатаний багатьох країнах і скрізь дав мінімум витрат і максимум користі.
Дерегуляція економіки та зниження податків
Головною проблемою нашої з вами країни є величезна участь держави в економіці. Що б з цим покінчити, потрібно кратно знижувати податки, знизити прибутковий податок, однозначно знижувати або взагалі ліквідувати ПДВ, адже, наприклад, ОАЕ обходиться без нього. Водночас, потрібно скасовувати ліцензії та квоти, це буде спрощувати ведення бізнесу, а значить ми зможемо залучити нових людей у підприємництво, а вони створять робочі місця. Також, потрібно скорочувати і підтримку бізнесу, я маю на увазі дотації та субсидії. Коли держава підтримує якийсь збитковий бізнес, вона порушує природне становище ринкової рівноваги, адже бізнес не стає збитковим або просто не має попиту, на це є причини. Якщо підтримувати такий бізнес, то мало того, що це марнотратство коштів платників податків, так ще й такими темпами може запускатися криза надвиробництва. Зниження податків, до речі, також приверне більше людей у бізнес, а ще таким чином ми зможемо збільшити потік іноземних інвестицій у країну. Після закінчення війни насамперед потрібно буде знижувати податки на дохід будівельних компаній та пов'язаних з ними бізнесами, які, наприклад, постачають будівельним фірмам матеріали. Так ми залучимо більше людей працювати на відновлення країни, адже будівельний та пов'язаний з ним бізнес стане вигіднішим. І головне запам'ятати: що менше держави в економіці – то менше корупції. Жодні НАБУ, Антикорупційні державні
суди не допоможуть нам перемогти корупцію, оскільки допоможе їхня відсутність і вільний ринок. Коли ви створюєте антикорупційні відділи у державі, ви буквально наводите злодія під двері, із запискою "Ключі під дверима!".
Вільна торгівля без ЄС та ВЕЗ
ЄС вимагає від країн протекціоністських заходів, високих мит та регулювання експорту та імпорту. Замість інтеграції в ЄС можна просто з ними торгувати, а ще краще, налагоджувати торгівлю зі США, країнами Азії та й загалом з іншими країнами. У пріоритеті, звісно, мають бути західні партери, такі як США, Британія, Канада. Як варіант можна створити вільні економічні зони з низькими податками для інвесторів. ВЕЗ це такі особливі зони, створені задля спрощення ведення бізнесу, зменшеними податками вільної торгівлею і навіть, інколи зі своєю правової системою. Нашою метою буде створити потужний грошовий кулак, лише на відміну від решти світу, кулак сформується без нашого втручання. Такі системи вже є у Китаї, Таїланді та ОАЕ. В ОАЕ це працює під назвою JAFZA, була створена в 1985 році, тут бізнесу не потрібний місцевий партнер, нульовий прибутковий податок і такий же нуль на імпорт та експорт. У ній працюють понад 8000 компаній із понад сотні країн світу і вона забезпечує 23% ВВП Дубая. У Китаї це Шеньчжен, там, з 1985 року ставки податку в 2-3 рази нижча ніж в іншій країні, повна свобода від зовнішньої торгівлі, а зараз - техно-столиця Китаю, там є такі компанії, як Huawei, Tencent, BYD. І зараз, у цьому місті живе понад 17 млн людей, хоча у 85-му було всього 30.000. У Таїланді це реалізували під назвою Eastern Economic Corridor, це ВЕЗ, введені для залучення хай-тек та виробництво, вони пропонують податкові канікули від 8 до 13 років, спрощений візовий режим та робота з іноземними партнерами, просувається як альтернатива Китаю. Про те, де можна застосувати ВЕЗ в Україні, прочитаєте у новій статті, яка вийде може за місяць, може, за два. Як руки дійдуть.
Усунення держмонополій
Ми з вами на нашому податковому горбі вже давно тягнемо величезний держсектор, який збитковий, і що ще гірше – корумпований. Вступ до ЄС лише збільшить держвитрати, не можна пропускати гроші через руки злодіїв! Більшість, якщо не всі підприємства потрібно буде приватизувати, потрібно по новій відкрити для приватного сектора частину енергетики, транспорту та зв'язку, відзначити до біса собачим субсидії та держдотації бізнесу, це руйнує економіку! Чим більше держава лізе в економіку, тим сильніше руйнуватиметься баланс ринку, а чим довше з ребалансовою економікою тягнути, тим сильніше вона впаде. У Чилі 1980-х та Грузії часів Саакашвілі було приватизовано майже всю економіку, у Чилі від цього ВВП зріс у п'ять разів, а в Грузії, після скасування ліцензій та держмонополій, справді "чудесним чином" знизилася корупція.
Свобода грошей та криптовалюти
ЄС та Україна активно обмежують крипту та фінансові інновації, вже в процесі написання, я з жахом спостерігаю нові податки на криптовалюту вже в Україні. Нам потрібно використати свою перевагу над ЄС – свобода! Потрібно легалізувати криптовалюту на рівні національної валюти, скасувати настільки пильний контроль за нашими валютними операціями, капітал має рухатися вільніше. Також не завадило б створити юрисдикцію для фінансових технологій, залучаючи не лише наші стартапи типу "Нової Пошти", а ще й іноземний. Естонія створила своє електронне громадянство, внаслідок чого привабила тисячі IT-бізнесів, а Сальвадор став криптохабом Латинської Америки, легалізувавши біткоїн. Україна має стати центром європейських фінансових технологій, якщо відмовиться від мерзенних європейських регуляцій.
Децентралізація та озброєне населення
Україна має йти давно витоптаною стежкою США та Швейцарії, населення - зі зброєю, влада - на повідку. Ми зобов'язані дозволити вільне володіння зброєю та її вільне носіння, це гарант вашої безпеки та сильного громадянського суспільства. Передача повноважень регіонам дозволить зменшувати тиск центру, в ідеалі скорочуватиме і їхня влада, призводячи свободу приватного сектора до небачених висот. Цивільний контроль над владою це краще за будь-які закони та Конституції, хоча і вони важливі. У Швейцарії в кожному будинку є зброя, це одна з найбезпечніших країн світу та Європи, регіональна влада контролює більшу частину бюджету і тим самим знижує корупцію.