KickAssTrip 12 - Лаос, Ванг В'єнг
Ванг В'єнг
Це ще одне місто яке неможна оминати будучи в Лаосі. Сказати що тутешні краєвиди мене вразили - нічого не сказати. Містечко серед зубчастих гір виглядає надзвичайно. Атмосфера як завжди мега позитивна, всі дружелюбні і непаряться.
На передодні я списався і зустрівся з Яріком, хлопцем який перебував тоді в тому районі, прикольний позитивний хлопчина з яким було легко і ненапряжно тусити. В подорожі дуже легко зрозуміти який насправді твій попутник, чи то чоловік/жінка, чи просто друг чи може тимчасові знайомі, як оце зараз.
Подорож показує людину з іншого боку, коли навкруги все невідоме і нема знайомого фундаменту за який можна зачепитись, людина себе показує по справжньому. А от коли всі осіли і відчувають себе в повній безпеці, то нажаль більшість надягає маски і насправді такими не являються навіть якщо самі цього не знали, тому якщо ви чули таку фразу що подорож міняє людину - це не правда, подорож показує її істинну, неприховану за буденним шумом та соціальними ярликами якими кожен себе огороджує.
Тут можна підійти до великої теми про різницю самостійних та сумісних мандрівок, і це заслуговує окремої статті щоб відкрити тему, але коротко кажучи наявність супутника тотально міняє внутрішній настрій, думки, ідеї і дії. Мабуть саме краще попробувати і так і по іншому.
Памятаю по дорозі до печер ми заїхали в якийсь лісок і там стояла буда, та що на фото знизу, куди я забрався і я ганявся за павуками розмірами майже як моя лодоня, а як злазив то нечайно впав, хаха, є що згадати)
Деякі печери заповнені водою де можна поплавати, а деякі мають воду навіть всередині і там в темноті також можна поплавати.
Саме тут я перший раз зняв собі мопед і вчився кататися, це був ВАУ ефект, без прав, без знань правил дорожнього руху (в межах міста вони і не потрібні) і без будь-якого розуміння я сів і поїхав, правда напівавтомат тобі в цьому супер помагає, не так вже воно і страшно як могло здаватися.
Що кажете, права? - а їх в мене навіть не питали, тут з цим особливо не заморочуються. Я собі звичайно зробив фейкові права пізніше в Таїланді які мені пригоджалися, але про це в іншій статті.
В місті катався по вуличкам, через мости, їздив в гори, печери, яких тут дуже багато і тусив всюди де тільки можна. Бомбезні краєвиди і класні спогади.
По дорозі в печеру що на фото знизу (за гамаком) нас зупинили місцеві люди типу блок пост і казали платити гроші за проїзд, короче рейд на рівному місці.
Дуже круто попав на захід сонця де я фоткав все що попало.
Вертаючись до столиці ми вирішили зловити попутку, це була моя перша спроба хітчхайкінга, нам всі усміхались, махали, але жодна зараза так і не зупинилась, простоявши так 3 години і помінявши пару позиції було прийнято їхати на останньому автобусі класу VIP який зупинився на зов наших пальців і взяв лише 5 баксів з кожного, теж непоганий варіант.
Погнали в столицю забирати паспорт з візою в Тайланд і рухатись далі!