KickAssTrip 15 - Бангкок
По приїзду в Бангкок (як і в кожне інше велике незнайоме місто) особливо в перших пів години ти максимально відчуваєш його шалену атмосферу і будуєш в своїй голові перше враження. Єдине що я про нього знав до того - що там живе більше 12ти млн. людей, що там транси і що повна офіційна назва міста (прочитав у вікіпедії і це не жарт а реальна назва міста):
Місто янголів, велике місто, місто — вічний скарб, неприступне місто Бога Індри, велична столиця світу, обдарована дев'ятьма дорогоцінними каменями, щасливе місто, сповнений достатку грандіозний Королівський Палац, що нагадує божественну обитель, де царює перевтілений бог, місто подароване Індрою і побудоване Вішвакармою
.. ну ким би воно там не було божественно побудоване і подароване, але те що це велична столиця світу - правда, чи щасливе - більш ніж, там всі на позитиві завжди навіть під час революцій, перевтілений бог там точно не царює, але недомонарх в той момент при владі був - і його всі дружньо ненавиділи але боялися про це говорити. (Якусь країну мені це нагадує..)
Мегаполіс одним словом. Залізобетонні джунглі, несказав би що аж дуже на тебе тиснуть, збалансовується за рахунок багатої на мій погляд зелені, парків та відносно продуманої інфраструктури, але все таки є такий момент що інколи хочеться десь заховатись в якийсь куточок. Дуже багато шуму, людей, вулична торгівля повсюди, дим, запахи, купа туристів. Місто живіше всіх живих.
Мій квест почався з пошуків хоста з яким наперед було домовлено що він мене приютить на декілька днів. Мені з ним повезло, бо жив він далеко не в центрі, а десь в якомусь як то мені здалося бідному гетто-районі, а тому гуляти там було набагато цікавіше ніж в центрі, ну і зрештою в таких районах можна по справжньому оцінити рівень життя місцевого населення та відчути атмосферу.
Пу факто це була маленька кімнатка в багатоповерхівці і я спав на підлозі в спальнику, що добавляло особливого колориту :) Хост був студентом, у вільний час він показав мені місто, центр, розказав про революцію та мітинги які проходять в столиці в ці дні ну і взагалі ділилися інтернаціональним досвідом.
Звичайно що я знайшов час погуляти і сам, і це незрівняне відчуття, коли можеш самостійно насолодитися всім новим та піти коли хочеш і куди хочеш. Ось наприклад націкавішим я для себе знайшов забудови так-званого колоніального стилю чи то просто древнього стилю (архітектура якого мега класна і зустрічається по всьому світу) недалеко біля центральної річки, вони ну дуже вже колоритно виглядають в тайських реаліях. Шкода що за цими будинками не доглядають взагалі..
А ще знайшов час погуляти разом з Яріком, з яким ми тусили разом ще з Лаосу.
Ми обходили велику частину міста, побували на величезному ринку всілякої живності яку вони поїдають і забігли подивитися як в тайців проходить революція.
Знизу на фото вулиця на якій мала бути революція, а чомусь були лише ряди вуличного базару..
А тут вже вони протестують. Великий павільйон з палатками та сценою, в той день людей було небагато, проте взагалі протестували море людей.
Також ми зайшли в один з найбільших у світі торгових та виставочних центрів електроніки.
Загалом місто мені сподобалося, там можна багато чим зайнятися і де гуляти. Особливо сподобалися канали будинки які прямо дотичні до води. Така собі маленька Венеція.
Моїм другим хостом в Бангкоку був Міша з Росії, в якого я забув свій рушник.. І жив він на півночі міста недалеко біля гольф поля і заодне парка в якому я гуляв.
Свій 50й день подорожі та проекту KickAssTrip я відсвяткував в Бангкоку і в подарунок купив собі символічний Снігерс! Дрібниця, але запамяталося на все життя..
Гуляючи з хостом ми також зайшли на Khaosan Road - це сама відома туристична вуличка, де будуть самі дорогі хостели. Скажімо так. Для тих хто любить епіліптичні припадки від світла, шуму та гаміру - вам сюди. Мільярд вуличних торговців та зазивал, кишенькових крадіїв, проституток та всілякого зброду, це все тут. Вулиця живе та процвітає за рахунок щедрих туристів.
Оскільки місце дуже розрекламоване, то я вюди пішов подивитися, і не дарма. Я собі замовив фейкові водійські права, які дядько продає просто на вулиці в ларьку. Даєш йому свої данні, 500-1000 бат (в залежності від якості) - і на наступний день забираєш. Фото він робить прямо тут, в одній ручі тримає сигарету, в іншій, яка менше труситься фоткає твій фейс на допотопний кнопочний телефон, а заді тебе хтось тримає фон. Короче жесть повна, але що саме цікаве вони мені в Таїланді декілька разів в майбутньому знадобилися і спрацювали. На них наприклад можна реєструвати мотобайки, що вже досить корисно. Ну і нічо що мені там букву не так написали, і так зійде, лол :)
Ну ладно декілька днів я тут потусив - час їхати далі. Беру білет на поїзд і їду на острів Самуї, а про це читайте в наступній статті.
