KickAssTrip 19 - Таїланд, Ко Нанг Юань
Ще один пост де більше фоток і менше слів.
Переночувавши на Ко Тао, про який я описував в попередньому пості, ми поїхали на сусідній острів Ко Нанг Юань, який цілком можливо ви могли бачити на всіляких відкритках та картинках.
Сам острів приблизно в кілометрі від Ко Тао. В нього є приватний власник і я чув що до 3ї години дня всі туристи звідтам мають поїхати якщо в них не куплений місцевий готельчик на ніч.
Що саме дике - так це те що в туристів забирають маски, ласти та навіть свою воду. А все заради того щоб вони орендували їх на острові та генерили кеш жадібним власникам. Одним словом НЕ як для людей.
Вздовж коси між острівками стоять платні лежаки в один ряд
Перед тим як відпочивати ми вирішили піднятися на острівець бо там відкривається гарний вид на острів.
Гори покорили, можна йти купатися!
Потрібно бути досить обачним, щоб не наступити на морського їжака, кажуть його уколи дуже болючі і якщо вже наступив то треба лити на рану лаймовий сік. Одним словом краще не ставати. Дуже багато їхніх голочок вибиває на берег тому рекомендовано мати з собою спеціальне взуття.
Мене і тут покусали риби. Ось ця чорна тварюка мене переслідувала і кусала, доречі досить боляче. А коли їх дві і більше треба тікати.
А ще це одне з небагатьох місць на планеті де можна побачити як берег одночасно атакують дві протилежні хвилі під час припливу і як вони зіштовхуються між собою. Тепер я бачув усе.
Ось цей монстр риба папуга, чи як їх там звати, завдовжки як від пальців руки до ліктя - здорова махіна, було страшно біля ней плавати, так ось, вона розгризає своїм клювом корал, а менші рибки зразу підхоплюють собі дрібні чаточки, цікаво було спостерігати.
Гарно провели ще один день, пора їхати назад на Ко Тао. Вже там ми поїли, відпочили і пішли на свій кораблик додому.
Правда по дорозі на Самуї наш корабель без всяких пояснень висадив всіх пасажирів на Ко Пангані і ми не розуміли що коїться, але через пів години - годину приплив ще один кораблик і нас забрав. І ще цікаве зауваження, навіть під час чудесної погоди, над невеликими островами типу цього часто можна зустріти хмари, таке враження що їх притягує до острова і вони над ним висять.
Цього разу я поскупився на білет додому і взяв той кораблик який їхав не на той причал що біля мого дому, а на той що далеко, тому прийшлося розкошелитися на тік-так. От така вийшла подорож на пару днів, а емоцій на все життя.
