Платон - Держава

В цій книжці автор чітко дає зрозуміти що на його думку (на думку Сократа) є добре а що погано. Тим ця книга і цікава, бо там стільки всяких дивних, та інколи диких для сучасної людини тверджень та розмов, що аж цікаво почитати.

На даний момент як я розумію, Платон - прямий послідовник Сократа, він переописує діалог Сократа та інших співбесідників де вони пробують словесно організувати правильний на їх думку державний лад.

Не знаю чи думки в книзі насправді належать Сократові, чи це вимисли Платона, чи можше він описав думку Сократа і прикрасив своїм баченням, тому буду казати просто, вони. Такий опис діалогу по іншому як під диктовку Сократа боюсь не можна написати з такими деталями, тому якщо це опис пересказаного Сократом - то багато нюансів могло вже бути додано Платоном самим.

Вони за цензуру висловлювання та поетів з метою очищення держави. Цілий розділ цьому присвячений. Є теми які табу, які не годиться озвучувати та оспівувати з тих чи інших причин, з цього моменту стає ясно що це буде досить суб'єктивна (opinionated) держава з різними обмеженнями. Думаю справдливо буде порівняти що це йде в перекір зі свободою думки, висловлювань, сучасні вільні блогери боюсь би там не прижились.
Їх судження дуже суб'єктивні та вузьколобі. З риторики Сократа скоро стає зрозуміло що з одного твердження зразу може випливати відносно тотожне інше твердження, на цьому і базується більшість його думок. Але як на мене багато чинників вони просто не беруть до уваги для адекватного аналізу тої чи іншої теми, багато чого в них базується на тодішніх віруваннях, правилах, розуміннях світу і т.д. що нам не буде зрозуміле до кінця, бо ми живемо по іншому. І крім того основний співбесідник сората як робот у всьому погоджується і майже ніколи не має власної думки яка б чимось відрізнялася.
Що доброго - вони ставлять певні взірці для виховання, це те чого нам справді бракує.
З одної сторони Сократ ставить в приклад і доводить що доброчесність це добре, а з іншої він використовує ці великі цілі для тих чи інших правил та обмежень у своїй уявній державі які як на мене не зовсім доброчесні.
Випробування та відбір в охоронці та правителі.
Держава буде зруйнована коли її оберігатиме залізний чи мідний охоронець (типу якщо землероб чи то гончар погубить державу якщо візьметься за охорону чи кправління)
Помічники правителів не мають ставати лютими володарями (тиранами).
Охоронці та правителі мають відповідно виховуватися
Вони за заборону будь-чого такого що є на їх суб'єктивний погляд є аморальним, розбещеним, ницим та бридким. До слова, вони стверджують те що розмаїття породжує розбещенність/хворобу, а простота навпаки врівноважує.
На їх думку лікувати потрібно лише тих хто приносить користь собі та державі, в іншому випадку - вбивати невиліковних та тих хто нікчемний душею (типу від кого нема користі, хто на їх нумку не вартий життя).
Вони щиро вважають що людьми потрібно правити, мусить бути влада, яка має тримати мешканців у покорі.
Жертвоприношення богам, як щось необхідне та нормальне.
Чоловіки у всьому кращі за жінок
Захисники (воїни) - життя має відрізнятися (обумовлено законом), вони не можуть мати приватної власності, мають жити разом (за рахунок населення), спільне майно та запаси на рік без надлишків, кожен хто забажає має мати доступ до їх житла і що саме цікаве, мають мати спільних жінок та дітей і ставитися відповідно до всіх.
Захисники (воїни) взагалі не можуть користуватися золотом (грошима), бо це зробить з них тиранів.
Що цікаво - шлюб виявляється має бути рівним по рівню, тобто кращий з чоловіків з кращою з жінок, щоб в них народжувалися кращі з дітей, відповідно і гірших з гіршими - і діти в них гірші будуть.
Дітей від поганих батьків, або навіть поганих дітей (якщо такі будуть) від кращих батьків - ховати далеко (себто вбивати поганих дітей).
Жінка не має впізнавати свою дитину.
Справедливість - це робити свою справу і не пхати носа в чужу. А займатися чужою справою - це злочин і не справедливість. Типу якщо ти землероб то навіть не думай сунутись в державну владу чи якусь сульно іншу професію.
Від обох, убогості ти багатсвта - проблеми.
Збільшувати державу можна до тих пір, поки вона єдина. (як я зрозумів поки діють правила і люди живуть як і жили)
Професія по нахилу, тобто до чого більша схильність таку професію і вибирай.
В старості можна трахатись зі свіма крім родичів, але дітей від таких стосунків потрібно вбивати. Щоб взнавати своїх дітей - треба рахувати по часу 8-10 місяців. Тут не зовсім ясно, бо була мова що як мінімум жінки не мають впізнавати своїх дітей а тут вже по іншому..
Дозволити інцест якщо Піфія дасть добро.
Якщо хтось під час битви воїн здався ворогу живим - залишити його їм на потіху і хай роблять з ним що хочуть.
Мародерство мертвих це погано, забирати лише трофеї.
Під час внутрішній війн - не спустошувати землі еллінів і не спалювати їх домівки (типу це один свій народ, і типу свої люди хоч і внутрішні вороги), але проти зовнішніх варварів - можна.
Цар має бути філософом (або навпаки)

Переклад з однієї сторони легко читається, але зміст думок та вимсловлювань автора інколи треба обдумати читаючи укр мовою.

Київ, Орієнтир, 2017. Переклад: Дзвінка Коваль