Гуру-парампара|Guru-parampara|Ґуру-парампара
РУС
Наша гуру-парампара не находится во времени — она находится вне него. И с точки зрения нашего времени и опыта, до конца разобраться в том, кто кому предшествовал — не представляется возможным. Но тем не менее, конечно, мы знаем некоторые особенности: мы знаем, что Баладева Видьябхушана жил примерно в XVIII веке, мы знаем, что Мадхава Ачарья жил примерно в XIII веке. Джива Госвами жил примерно в XVI веке, хотя точное время Его рождения неизвестно. Есть очень известный парадокс: говорится, что Джива Госвами присутствовал на встрече Рупы и Санатаны с Махапрабху, при чем Дживе Госвами тогда должно было быть всего один год, каким образом тогда Он присутствовал на этой встрече — остается непонятным. И некоторые вайшнавы считают, что Он родился всё таки раньше, а другие вайшнавы говорят, что для Дживы Госвами это не было необычным. Он явно был вундеркиндом — столько всего написать, поэтому для Дживы Госвами не было необычным в один год присутствовать на этой встрече, может Он уже даже говорить и писать умел, кто знает.
Поэтому какая-то точная фиксация разных временных периодов для ведической традиции несвойственна, в том числе это относится и к гуру-парампаре. Главное — это духовная преемственность, то есть преемственность духовного знания, и для нас в этой гуру-парампаре наиболее важно то, что именно труды и образ поведения этих вайшнавов — это пример для всех гаудия-вайшнавов. То есть мы следуем по стопам — сато вриттех, мы следуем по стопам этих великих душ, то есть мы следуем в русле их идей, в русле их поведения, в русле их мировозрения и духовного понимания. Поэтому очень характерно именно то, что Шрила Шридхар Махарадж начинает свой труд, посвященный «Шаранагати», именно с молитвы гуру-парампаре. Без гуру-парампары ни о каком шаранагати не может идти речи — настолько важна гуру-парампара в нашей жизни. Поэтому исключается вариант «бесед с Богом» напрямую, мало ли что кому-то может показаться, самые разные могут вещи показаться и можно назвать их «беседами с Богом». Но есть гуру-парампара, есть определенные идеи, учение, принципы, есть этикет, есть образ жизни, который дан ачарьями и именно этому образу жизни нужно следовать. Если мы следуем этому образу жизни и действуем под руководством Духовного Учителя и получили от него посвящение, то есть он согласился принять нас в свои ученики, тогда у нас есть вероятность, что в нашей жизни действительно происходит некое духовное понимание и что Господь проявляется в нашей жизни. В нашем поведении, в наших словах, в наших поступках, в той или иной степени Он может проявиться, если мы связаны с гуру-парампарой. В противном случае — йасйа прасадад бхагават-прасадо йасйапрасадан на гатих куто’пи, без соединения с Милостью Духовного Учителя, без его одобрения, без его особого шакти духовное понимание невозможно. Точнее оно будет каким-то чисто интеллектуальным, это будет игра эрудиции, это будет какая-то ролевая игра, может быть. Но это не будет настоящей духовной жизнью, поскольку нет нисходящего потока сверху, нет нисходящего потока от самого Бога, который вложил это в сердце Брахмы, Брахма затем передал Нараде и дальше оно снизошло по парампаре. Это очень важная истина, очень важное учение о гуру-парампаре, о том, чтобы хранить верность нашим ачарьям, которые здесь перечислены (молитва «Шри Гуру-парампара» в предисловии ко Шри Лагху-чандрика-бхашье Шрилы Бхакти Ракшака Шридхара Дева-Госвами Махараджа).
Б. А. Данди Свами
Транскрибация: Лакшмиприя деви даси
ENG
Our guru-parampara doesn`t exist in time, it is existing out of time and it`s impossible to fully understand who was first and who was subsequent if we use our time-experience. Although, we know something — we know that Baladeva Vidyabhushana lived approximately in XVIII century, we know Madhava Acharya lived approximately in XIII century. Jiva Goswami lived in about XVI century, but the current date of his birth is unknown. There is famous paradox: it is said that Jiva Goswami was present at the meeting of Rupa and Sanatana with Mahaprabhu, but actually, Jiva Goswami was only one year old then, and how it was possible that He was at that meeting is beyond our understanding. Some vaisnavas say that certainly, He was born earlier, and some vaisnavas say that this was not unusual for Jiva Goswami. For sure, He was wunderkind — He wrote so many books, so it was not unusual for Jiva Goswami to be present on that meeting in one year old age, maybe He even could speak and write, who knows.
So, in Vedic tradition there is no strong fixation for time periods, including guru-parampara. The main thing is spiritual succession, continuation of spiritual knowledge, and we appreciate a lot works and behavior of these vaisnavas being the example for all gaudia-vaisnavas. We follow their footsteps — sato vṛtteh, we are following footsteps of these great souls, we are following the line of their ideas, the line of their behavior, their worldview, the line of their spiritual understanding. So it is obvious, that Srila Sridhar Maharaj begins His work dedicated to «Saranagati» with the prayer to guru-parampara. We cannot talk about any step to saranagati while ignoring guru-parampara — that`s how important guru-parampara is in our life. We are excluding the version, that one can have «conversations with God» directly. Anything can be just seemed, all kind of different things, and you can name it «talks with God». Guru-parampara is presented there, certain ideas, teaching, principles, etiquette, the way of life given by our acharyas and we should follow this exact lifeway. If we are following that way of life, if we are guided by our Spiritual Teacher, we took initiation from Him (that means He accepted us as His disciples), then there is a chance that some spiritual understanding is really presented in our life and that God is showing Himself in our life. He can manifest Himself in our behavior, or words, actions, less or more, but only if we are connected with guru-parampara. Otherwise — yasya prasādād bhagavat-prasādo yasyāprasādān na gatiḥ kuto ’pi — spiritual understanding is impossible without connection with the Mercy of Spiritual Teacher, without His approval, without His special śakti. Without it our understanding will be just intellectual, just erudition game, role play maybe, but it will not be the real spiritual life, because of absence of flow descending from God, which He put in the Brahma`s heart, and Brahma hand it over to Narada and then it descended by parampara. It is very important truth, very important teaching about guru-parampara, about keeping loyalty to our acharyas, which are mentioned there (in the foreword of Sri Laghu-chandrika-bhasya of Srila Bhakti Raksak Sridhar Dev-Goswami Maharaj).
B. A. Dandi Swami
Translation: Madhavi-lata devi dasi
УКР
Наша ґуру-парампара не перебуває в часі — вона перебуває поза часом. І з погляду нашого часу та досвіду, цілком розібратися в тому, хто кому передував — не є можливим. Але тим не менш, звичайно ж, ми знаємо деякі особливості: ми знаємо, що Баладева Відьябхушана жив приблизно у XVIII столітті, ми знаємо, що Мадхава Ачар’я жив приблизно в XIII столітті. Джива Ґосвамі жив приблизно в XVI столітті, хоча точний час Його народження невідомий. Є один відомий парадокс: мовиться, що Джива Ґосвамі був присутнім на зустрічі Рупи та Санатани з Махапрабгу, причому Дживі Ґосвамі тоді повинно було бути всього один рік; тоді як Він був присутнім на цій зустрічі — залишається незрозумілим. І деякі вайшнави вважають, що Він народився все ж таки раніше, а інші вайшнави говорять, що для Дживи Ґосвамі це не було чимось незвичайним. Він явно був вундеркіндом — стільки всього написати, тому для Дживи Ґосвамі не було незвичайним у перший рік свого життя бути присутнім на цій зустрічі, може Він уже навіть говорити й писати вмів, хто знає.
Тому будь-яка точна фіксація різних тимчасових періодів для ведичної традиції не властива, у тому числі це стосується й ґуру-парампари. Головне — це духовне наступництво, це є наступництвом духовного знання, і для нас у цій ґуру-парампарі найбільш важливо те, що саме праця та поведінка цих вайшнавів — це приклад для всіх гаудія-вайшнавів. Тобто ми слідуємо за стопами — сато вріттех, ми слідуємо за стопами цих великих душ, слідуємо в руслі їхніх ідей, у руслі їхньої поведінки, у руслі їхнього світогляду та духовного розуміння. Тому дуже характерно, що Шріла Шрідгар Магарадж починає свою працю, присвячену «Шаранаґаті», саме з молитви ґуру-парампарі. Без ґуру-парампари про жодне шаранаґаті не може бути й мови — настільки важлива ґуру-парампара в нашому житті. Тому виключається варіант «розмов із Богом» напряму, мало що комусь здається, найрізноманітніші речі можуть здаватися й можна назвати їх «розмовами з Богом». Але є ґуру-парампара, є певні ідеї, вчення, принципи, є етикет, є спосіб життя, який дали нам ачар’ї й саме цьому способу життя потрібно слідувати. Якщо ми слідуватимемо цьому способу життя та діємо під керівництвом Духовного Учителя, й отримали від нього посвяту, тобто він погодився прийняти нас у свої учні, тоді в нас є ймовірність, що в нашому житті дійсно відбувається якесь духовне розуміння й що Господь проявляється в нашому житті. У нашій поведінці, у наших словах, у наших вчинках, тією чи іншою мірою Він може проявлятися, якщо ми пов’язані з ґуру-парампарою. У протилежному випадку — йасйа прасадад бхагават-прасадо йасйапрасадан на гатіх куто’пі, без поєднання з Милістю Духовного Учителя, без його схвалення, без його особливого шакті — духовне розуміння неможливе. Точніше це буде суто інтелектуальним, це буде гра ерудиції, це буде якась рольова гра, можливо. Але це не буде справжнім духовним життям, тому що немає низхідного потоку зверху, немає низхідного потоку від самого Бога, який вклав це в серце Брахми, Брахма потім передав Нараді й далі воно сходило парампарою. Це дуже важлива історія, дуже важливе вчення про ґуру-парампару, про те, щоби берегти вірність нашим ачар’ям, які тут перераховані (молитва «Шрі Ґуру-парампара» в передмові до Шрі Лагху-чандріка-бгаш’ї Шріли Бгакті Ракшака Шрідгара Дев-Ґосвамі Магараджа).
Б. А. Данді Свамі
Переклад: Наяна Мані Манджарі деві дасі