Золотая середина|Золота середина
РУС
Мы должны следовать принципу золотой середины: [принимать] все, что способствует телесному здоровью, для того чтобы я мог сохранять энергию и использовать ее в служении, соответственно этому (юкта-вайрагья). Не слишком изысканная пища и не недостаток пищи, но то, что помогает мне сохранять физическое, телесное здоровье и вкладывать эту энергию в служение Кришне, — это я буду принимать, такой будет наша линия, наша позиция в отношении внешнего мира. Юкта-вайрагья.
Это касается не только пищи — йукта̄ха̄ра-виха̄расйа, — но также касается ходьбы, прогулок, сна. Все, что необходимо, все, что делает меня пригодным для служения: я не должен пренебрегать пищей, а иначе я ослабею и не сумею совершать служение — это также потеря. Поэтому, принимать ровно столько, сколько необходимо для служения. Делать то, для чего я предназначен, — такой курс, направление действия, и все остальное: сон, физические упражнения или движения. Например, всегда сидеть может быть вредным, сидячий образ жизни. Йукта̄ха̄ра-виха̄расйа. Сон, еда омовение — все это должно носить умеренный характер. Отдых, физические упражнения, во всех отношениях, во всех аспектах жизни мы должны быть умеренными, и стандарт будет таким: «как я могу извлечь максимум энергии и вложить эту энергию в служение Кришне?» Такой должна быть наша идея.
Крайностей следует избегать, поскольку крайности причиняют вред нашему делу. Адхика — если это чрезмерная вайрагья или отсутствие вайрагьи — ни то, ни другое, но серединный путь — золотая середина. Опять же, из любого правила есть исключения. Одно правило может быть не приложимо во всех случаях, каждый случай индивидуален: кто-то не может переварить, усвоить дал, кто-то не может усваивать молоко, кто-то не может терпеть холод, кто-то, напротив, не может терпеть жару. Таким образом. Индивидуальный случай, индивидуальные обстоятельства следует принимать в расчет, но общий стандарт должен быть таким, как было описано выше.
Источник: http://sridharmaharaj.ru/46-princip-zolotoy-serediny-v-sluzhenii-gospodu/745-1982-01-19-c2-o-pitanii-i-rezhime-dnya
УКР
Ми мусимо жити згідно з принципом золотої середини: приймати все, що сприяє фізичному здоров'ю, щоб я міг зберігати енергію та використовувати її у служінні, згідно з цим (юкта-вайраґ'я). Не дуже вишукана їжа і достаток їжі, лише те, що допомагає мені зберігати фізичне, тілесне здоров'я та вкладати цю енергію у служіння Крішні, — це те, що я буду приймати, така буде наша лінія, наша позиція стосовно зовнішнього світу. Юкта-вайраґ'я.
Це стосується не тільки їжі — йуктахара-віхарасйа, — це ще стосується й ходьби, прогулянок, сну. Все, що необхідно, все, що робить мене придатним для служіння: я не мушу нехтувати їжею, інакше я заслабну та не зможу здійснювати служіння — це також втрата. Тож варто приймати рівно стільки, скільки необхідно для служіння. Робити те, для чого я призначений, — такий курс, такий напрямок дії, і все інше: сон, фізичні вправи або рухи. Наприклад, постійно сидіти, сидячий спосіб життя, може бути шкідливим. Йуктахара-віхарасйа. Сон, їжа, омовіння — все це має бути помірного характеру. Відпочинок, фізичні вправи, в усіх стосунках, в усіх аспектах життя ми повинні бути помірними, і стандарт має бути таким: "Як я можу отримати максимум енергії та вкласти її у служіння Крішні?" Такою повинна бути наша ідея.
Варто уникати крайнощів, оскільки вони спричиняють шкоду нашій справі. Адхіка: якщо це надмірна вайраґ'я або відсутність вайраґ'ї — не те й не те, але серединний шлях — золота середина. Та знову таки, для кожного правила існують винятки. Одне правило може не бути дійсним для усіх випадків, кожен випадок є індивідуальним: хтось не може перетравлювати дал, а хтось не може пити молоко, хтось не може терпіти холод, а хтось, навпаки, не витримує спеку. Таким чином. Варто враховувати індивідуальний випадок, індивідуальні обставини, але загальний стандарт має бути таким, як це описано вище.