#25

В день, коли тобі виповниться чверть століття, мимоволі рефлексуєш, у пошуках відповідей на банально-екзистенційні питання: Хто я? Що досягнула? Чого хочу? А головне, що ж я знаю?(аби цим поділитися з іншими, у форматі #мудрістьвід25літньої).

Але фіг там! Бо знайти відповіді на вищезгадані питання, це вам не коників ліпити, і як кожна, розумна людина, ними я задавалася задовго до. Проте, думки були геть хаотичними, і тому я все чекала, коли до мене прийде інсайт.Але правда в тому, що я чекала….чекала і ще раз чекала. Чекала, так і не дочекавшись голосу зверху. Проте, був інший голос-голос Сократа в моїй голові (ясне діло, що я не знаю, який в нього був голос, але хто забороняє собі його придумати). Так от, цей голос дуже монотонно, і водночас дуже переконливо повторював одне й теж: “я знаю, що я нічого не знаю”. Ну, приїхали- подумалось мені. А з іншого боку: а якщо це і є ТА САМА відповідь? Адже в світі, де все дуже відносне, от прям дуууууже, я знаю лише те, що мені постійно потрібно вчитися.

❤️Вчитися бути вдячною. Саме так. Цей пункт там, де він і має бути-на першому місці. Як багато я прошу у молитвах, і як мало я просто дякую. А насправді ж, дякувати не передякувати.

❤️Вчитись дружити з Богом. В мене з Ним вже давно, свої, особливі стосунки. Та все ж, дуже прагну навчитися мистецтву малих кроків, аби насправді, вибудовувати тісні стосунки, які базуються на любові, цілковитій довірі та, щонайважливіше, на здоровому глузді, притомності й приземленості.

❤️Вчитися любити себе. Оххх.. на цю тему я можу говорити годинами. І все це дуже легко пояснюється: мене цьому ніхто не вчив. Все моє найближче оточення в дитинстві (яке, власне, й створювало для мене мою реальність і мій об‘єктивний світ), любило всіх довкола, тільки не себе. Не так давно я почала роблю свої перші успішні кроки в тому ділі, скажу я вам, тому все, або майже все, сприймається моїм мозком як диковинка та навіть інколи, як щось чужородне, яке в свою чергу стає каталізатором психосоматичних реакцій. І кожного разу, коли вже здається, що ти ось-ось починаєш щось шарити в тій жизні, в результаті знаходиш ще більше гімна, яке потрібно не закопувати, а навпаки-розкопувати. Далеко ходити не треба: я зараз активно відвідую ряд лікарів, які закінчуються на “олог”: гінеколог, дермавенеролог, гастроінтеролог, і ще парочку інших. Бо як то, називається: припекло.

❤️Вчитися кохати. Знаєте, якось це водночас і прекрасно і боляче, усвідомлювати той факт, що стосунки з іншою людиною починаються в першу чергу зі стосунків із самим собою. Секрет хороших стосунків лежить у стабільності психіки. І це я вам говорю як невротик, який щодня дарує собі право на щастя, обираючи надскладний, але дуже правельний шлях. І це того варте. Варте всього, повірте.

❤️Вчитися бути сестрою. Більше того-хорошою сестрою. Коли з’явилася Юстина, я не дуже добре уявляла її в моєму, вже такому дорослому, житті. А тепер, я не уявляю своє життя без неї. Я точно переконана, що це не я для неї дана Богом, а вона для мене.

❤️Вчитися любити батьків. В моєму випадку це означає дозволити їм жити їхнім життям. Дозволити їм обирати те, що для них найкраще, якщо навіть це абсолютно і повністю суперечить моїм переконанням і поглядам.

❤️Вчитись дружити. #колидрузіцетвійдім. Я завжди повторюю, що мої друзі-мій скарб. І з віком найбільшим випробуванням стає не змарнувати його.

❤️Вчитися не порівнювати себе з іншими. Ні з однокласниками, що вже встигли одружитися/розлучитися, народити дитину чи навіть дві, ні з тими одногрупниками, які знайшли своє покликання зовсім в іншій сфері, ні з малолітніми блогерами, які заробляють, якщо не в сто, то так в разів 20 більше чим я, ні з друзями дитинства, які мов з глянця з ідеальною фігурою, машиною й інстаграмом, ні з будь-ким іншим (гірший він чи кращий), бо “У всякого своя доля. І свій шлях широкий”, а ще у всіх нас різні стартові позиції та свої скелети в шафі.

❤️Вчитися бути відважною, щоб #робититещохочеться, адже це не заклик до анархії, а заклик взяти 100% відповідальність за своє життя, прийняти себе, полюбити життя і стати щасливим.

❤️Вчися не зважати на думку інших. Під іншими я розумію всіх тих, кому забракло духу жити так як хочеться йому самому, але не забракло слів, щоб аргументувати МОЇ НЕ ПРАВИЛЬНІ дії/поведінку/вигляд/одяг/фото в соц.мережі і так далі

♥️Вчитися жити тут і тепер.