Крок 2. Створюємо карту предмету

У новому місті людина використовує карту, яка допомагає добратись до необхідної точки по наміченому маршруті і не загубитись. З часом "карта міста" вимальовується в пам'яті людини, і стає непотрібною. А також людина може самостійно "заповнювати" порожні місця на карті, орієнтуючись на основні вулиці, дороги та визначні місця.

В предметній сфері також може бути своя карта.

Чим краще пропрацьована карта слухача, тим менше відчуття "здається я нічого не знаю, хоч все прочитав" в кінці курсу чи особливо перед екзаменом/контрольною. Карта структурує інформацію і перетворює її на взаємопов'язані елементи знань, а не суму визубрених фактів та визначень.

Якщо ієрархія цілей програми відповідає на питання "Куди ми хочемо прийти?", то карта понять допомагає відповісти на питання : "Як ми туди дійдемо?"

Карта понять показує:

ключові поняття предметної сфери
зв'язки між цими поняттями
типи зв'язків між поняттями і будується по аналогії ментальних карт на основі ієрархії цілей.

Алгоритм створення карти понять:

Визначити ключові поняття вашої предметної сфери, необхідні для досягнення основних цілей
Встановіть зв'язки між ними
Визначте поняття, які необхідно засвоїти, щоб розібратись в ключових поняттях (базується на цілях курсу
Додайте їх на карту і вкажіть зв'язки
Гляньте на карту цілком, змініть за необхідності.

ПРИКЛАДИ КАРТ ПРЕДМЕТУ

Коли ми створюємо карту предмету, то ми використовуємо її як допоміжну інформацію. ЇЇ показуємо або спочатку, або в кінці занять, щоб учень краще зрозумів сферу предмету та як розв'язувати проблему.

Щоб знайти кейси-приклади організації предмету.
Збирати формувальний зворотний зв'язок.

Що це означає? Коли учень дивиться на структурні моделі, він може порівнювати свій спосіб розв'язання задачі з тим, що ми запропонували.

Ми використовуємо карту предмету для неповторюваних навичок.
Допомагає шукати розв'язання конкретної задачі.
Вона формує когнітивні стратегії.
Допомагає формувати самі ментальні моделі.

Ми поговорили про перший тип інформації, яка допомагає розібратись у предметі в цілому, як розв'язувати проблеми, які виникають в житті - це допоміжна інформація.

Нижче ви бачите, питання, яке можна задати собі, коли шукаєте допоміжну інформацію.

Яка інформація чи теорія потрібні для учнів, щоб краще зрозуміти суть проблеми/задачі, щоб виділити знання та основні принципи?

Другий тип інформації - вчасна. Насправді, свідомо використовують її набагато рідше, ніж допоміжну. Вчасну інформацію виражаємо за допомогою когнітивних правил та попередніх знань.

Когнітивні правила, дуже схожі на когнітивні стратегії. Це алгоритм, який допомагає виконати певну дію, щоб розв'язати задачу в цілому. Відрізняється лише конкретністю.

Когнітивні правила виражаємо 2 способами :

Коли ми не можемо визначити часових послідовностей

Якщо... то....

Інформаційно процесуально інформаційний / це правила мають стосуватись важливих дій, які можуть привести до тотального не розв'язання задачі в цілому.