Крок 1.1 Створюємо автентичну задачу

Чому автентична задача це добре ?

По-перше, вона змушує координувати систему навичок, тобто ми не використовуємо окремо таблицю множення, а потім окремо намагаємось розв'язувати якусь задачу. Ми використовуємо ці навички разом одразу.

Це приводить на до того, що ми починаємо інтегрувати різні освітні результати . Це допомагає перенести учню отримані знання та навички на інші задачі в реальний світ.

Нижче, ви бачите критерії для такої задачі.

Коли шукаєте автентичну задачу можете порівнювати з цими критеріями, щоб зрозуміти чи знайшли її.

Питання на фото нижче, що допоможуть сформулювати автентичні проблеми.

Як тільки ми сформулювали проблему, то на її основі ми починаємо створювати освітні задачі. На них будуть вчитись учні рухаючись плейлистом.

Щоб створити серію задач необхідно виділити 3 компоненти : умова, ціль та вирішення.

Після цього формуємо етапи розв'язання задачі. Що треба зробити учням, щоб розв'язати проблему.

Отже, коли ми виділили ці три компоненти, ми автоматично створили напівструктуровано проблемну задачу. Це та задача, яку мають навчитись вирішувати учні рухаючись плейлистом.

Ми змінюємо умову, ціль та результат поступово збільшуючи когнітивне навантаження, складність та комплексність задачі. У відео нижче детальний опис 6 типів складності задач.

В цілому ми виділяємо 6 типів таких задач на яких вчаться учні. Вони змінюються від готового прикладу до складної напівструктурованої задачі. І як підказує стрілка праворуч задачі відрізняються рівнем підтримки. Рівень підтримки послаблюється внаслідок простоти, наявності шпаргалок та фізичною схожістю до реальної ситуації.

Готовий приклад це задача з максимальним рівнем підтримки і її тут дуже багато, в той час як напівструктурована задача має найменший рівень підтримки. Тобто задача сама по собі дуже проста. У ній відомі всі елементи та залишилось просто порахувати. А напівструктурована містить багато елементів, які в принципі описати не можливо та учень вимушений сам шукати розв'язання цієї задачі і їх може бути багато.

Перед вами табличка, що показує зміну типу задач внаслідок зміни трьох ключових компонентів: умова, ціль, рішення.

Повторімо, що ми робимо на першому кроці, коли створюємо плейлист:

1. Ми починаємо з пошуку автентичної проблеми, що відповідає прописаним темам.
2. Знаходимо її в житті чи професійній діяльності людини.
3. Потім виділяємо три компоненти (умова, ціль, рішення ). Оп, і ми створили напівструктуровану проблемну задачу.
4. На завершальному етапі змінюємо 3 компоненти, щоб створити задачі іншого рівня складності.