Прп. Венедикта (543)

Преподобний Венедикт, засновник західного чернечого ордену бенедиктинців, народився в італійському місті Нурсії 480 року. У 14 років святого відправили батьки на навчання до Риму, однак, пригнічений аморальністю, що оточувала його, він вирішив присвятити себе іншому життю. Спочатку святий Венедикт оселився при церкві святого апостола Петра в селищі Еффеді, але чутка про його подвижницьке життя змусила його піти далі в гори. Там він зустрів пустельника Романа, який постриг його в чернецтво і вказав йому для проживання віддалену печеру. Час від часу пустельник приносив святому їжу. Три роки в повній самоті святий вів сувору боротьбу зі спокусами і переміг їх. Незабаром до нього стали збиратися люди, які жадали жити під його керівництвом. Число учнів настільки зросло, що святий розділив їх на дванадцять громад. Кожна громада складалася з дванадцяти ченців і склала окремий скит. Кожному скиту преподобний дав ігумена зі своїх досвідчених учнів. У преподобного залишилися заради повчання тільки новоначальні ченці. Суворі правила, встановлені для ченців святим Венедиктом, не всім припали до душі, і преподобний неодноразово ставав жертвою наклепів і переслідувань.

Зрештою він оселився в Кампаньї та на горі Кассіно заснував Монте-Кассінський монастир, який довгий час був центром богословської освіти для Західної Церкви. При монастирі було створено чудову бібліотеку. У цій обителі преподобний Венедикт написав статут, заснований на досвіді життя східних пустельників і настановах преподобного Іоанна Кассіана Римлянина (пам’ять 29 лютого). Статут був прийнятий згодом багатьма західними монастирями (до 1595 року він витримав понад 100 видань). Статут наказує ченцям абсолютне зречення від власності, безумовний послух і постійну працю. Старших ченців зобов’язують навчати дітей і переписувати стародавні рукописи. Це допомогло зберегти багато пам’яток писемності, що належать до перших століть християнства. Кожен новоприбулий повинен пробути послушником протягом року, щоб вивчити статут і звикнути до монастирського життя. На всяку справу просять благословення. Главою гуртожиткового монастиря є ігумен, який має всю повноту влади. Він судить, вчить і напоумляє. Ігумен вислуховує поради старших і досвідчених братів, однак рішення виносить одноосібно. Виконання статуту суворо обов’язкове для всіх і розглядається як важливий щабель, що наближає до досконалості.

Святий Венедикт удостоївся від Господа дару прозріння і чудотворення. Багатьох він зціляв молитвами. Свою кончину преподобний передбачив заздалегідь. Сестра преподобного Венедикта, свята Схоластика, також прославилася своїм суворим подвижницьким життям і зарахована до лику святих.

Молитва:
У тобі, отче, вповні спаслася душа, створена за образом Божим; взявши бо хрест, пішов ти за Христом і ділом навчав не про тіло дбати, бо воно тимчасове, а про душу — єство безсмертне; тому, преподобний Венедикте, разом з ангелами й радіє дух твій.

Освітній проєкт Вірую: https://viryu.com.ua
Молитва на кожен день https://t.me/viryu_molytva
Відповіді на запитання https://t.me/viryuu
Задати своє питання https://t.me/viryu_bot