Як українці на навчання до Німеччини їздили

(З власних спостережень Viktor Kevliuk)

Навчанню діяти у цивільному середовищі НАТО приділяє дуже серйозну увагу. Будь-які вказівки комдива/комбрига - не далі 4-го пункту буде вказівка по СІМІС. А для офіцерів СІМІС такій тренінг - взагалі золота жила. ФБ-формат не дозволяє передати півторагодинну розмову, тому я - коротенько.

Діючі особи: КД - комдив, КБр - комбриг, голова уряду краю - ГК, мер міста 1 - баба Аня (у реалі років 5 тому - полковник Бундесвера, бабуся - у довгій картатій сукні у баварському стилі, берцях, на шиї - намисто з перлин довжиною трохи нижче поясу з хрестом розміром з долоню, теж у перлинах), начальник поліції краю - НПК; директор місцевого Red Cross - ДРК; кризовий менеджер уряду краю - КМ, директор філії US AID - ДАІД, чуваки з консульства США у Мюнхені - ЧКМ. Ми теж участь у дискусіі брали, але в пост це ніяк не влізе. Ще була перекладачка - схожа на Оксану Корчинську пані, але шість золотих зубів і татуха на потилиці. Навіть я зі своїми СМР-2 з англійської і німецької чую як пані пливе брасом по воєнній термінології. Діалоги - в моєму довільному перекладі.

ГК: я тут головний і у нас проблеми. Проблеми сидять зліва вздовж столу.

Далі представляє кожного з присутніх.

КД: Представляю нашу делегацію. Всі, хто в зеленому, - воєнні. Ми - НАТО, ща всіх врятуємо. Зара утнемо таку операцію, що Сколкану капець за три доби.

ГК: раді бачити, але просимо...

КД: не тягни, нам ще Варшаву звільняти!

КБр (одним лицем): якого фіга вони тут всі в моїй операційній зоні зібралися?!

Баба Аня: у мене тут водоканал є. З хлором. Апаааааснииииййй....

КД: та і пофігу! Твій водоканал - твоя проблема. Я - комдив, а не ЖЕК.

Баба Аня: ходили чутки про хімічний теракт...

КД: не слухайте пліток, читайте твіттер НАТО. Є поліція в місті? Є! Хай охороняє.

Я (подумки): може все ж таки взвод піхоти на той Водоканал дати? І групу хіміків?

Баба Аня: але ж солдати пьють воду?

КД: і чо? Вони і гроші за це платять. Самі охороняйте!

КБр (одним лицем): як ви задрали мене своїм водоканалом... Куди я бригадний розвідбат послав?

Баба Аня: а ось у сусідньому місті ваш танк влупив по ганделику. 4 загиблих.

КД: то не ми. Перевіряли. Верняк.

НПК: а ще у нас тут хакер є. Задрав вже.

КД: тобі танк дати чи сам розберешся?

Забігає заклопотаний полісмен: Шеф, там мітинг!

НПК з проханням в очах дивиться на КД.

КД: братан, не вгадав! То твій мітинг, іди і розбирайся.

КМ: ворожа пропаганда лютує, біженці туди-сюди ганяють, теракти хімічні почастішали.

КД: ну хоть хтось тут в адекваті! СІМІСи! Записати і порішати!

Ми: exactly sir!

ДРК: я ось ранком на роботу їхав, а впоперек дороги - дровеняка здорова. Ось на мобілу зняв. А як-то буде з гуманітарним вантажам?

КД: про бревно - в автодор. Слухай сюди: вся гуманітарка тепер їздить з восьмої до вісімнадцятої. Якщо є проблеми - ранком телефонуєш ондо тим двом, вони - СІМІС, у них один телефон на двох все одно, вапще все рішають!

Ми: bez bazara sir!

ДРК: а ще ж полонені будуть, нам в Женеву щось писати треба.

КД: діду, ти мене чуєш?! Вон СІМІК, все - туди.

Ми: а куди ще ж?!...

ДАІД: у нас теж проблема з проводкою конвоїв. Безпека маршрутів, їх прохідність, всі діла...

КД: Лисий, ти спиш там на нараді?! Чи шо?! З восьмої до вісімнадцятої! Інший час все - в кювет.

Забігає НПК: сер! Нічого не можу вирішити з цим мітингом! Рятуйте!

КД: танк не дам! У вас тут мер є. Ідіть розбирайтеся. А я з братвой курну поки. Братва встає і виходить за КД.

КД: КБр, а якого тут біля дверей охорони немає?

КБр: Кстаті да... Чо за фігня в Airborn відбувається?

З нізвідки появляється якесь Рембо, починає охороняти двери.

Баба Аня виходить до маніфестантів. Поволі кіпіш закінчується, всі повертаються в зал брифінгу. Сідають.

ЧКМ-3 падає зі стільця. Решта ЧКМ рже і дістає її з-під столу.

ЧКМ-1: у нас проблеми з евакуацією американців, візами і паспортами.

КД: я вам тут не паспортний стіл!

Всім дякую за роботу! НАТО всіх переможе і все знову буде зашибісь. А може ще й краще! Братва, по Хаммерам, погнали!

Я звідти вийшов мокрий та з повним аркушем записів. Більш інтенсивного тренінгу з питань СІМІС я не мав на жодних навчаннях за весь час роботи в системі.

8 день навчань на полігоні Хоенфельс у ФРН.

На ТОС дивізії закінчилася четверта з початку навчань пачка паперу, але звідкілясь взялася п’ята. Я в день друкую два аркуші - свою вечірню доповідь та якійсь цікавий слайд для подальшого використання в Україні.

Побачив цікаву рацуху: в НАТО в жодному бойовому документі не називають населених пунктів. На початку війни старший штаб вручив нам слайд з картою, на котрій були намальовані фазові лінії та райони. Фазова лінія - рубіж, кот

рий легко відшукати на місцевості (як правило дорога або ріка), біля котрого противник буде уповільнювати рух (долати бар’єрний рубіж, якось розгортатися або по інакшому переформатовуватися). Загадок на кшталт «327 м на південний схід від північно-східної околиці НОВОІВАНОВО», котрих в Україні штук з 30, котрі хрен знайдеш на карті 500000 1986 року видання, тут немає в принципі. Назви цих ліній вигадують від душі. Так, маємо лінію, котра називається, як пачка паперу біля принтеру - ASPEN. Сьогодні креативом блістали британці, котрі вийшли в два райони зосередження, які назвали FISH і CHIPS («Риба» і «Смажена картопля»). Учасники брифінгу прикол зацінили, спитали, чому немає району BEER, британці сказали, що відсутня оперативна потреба. Загалом неймінг тут той ще.

До чого я? Доповіді звучать так:

«Зосерелився в районі SWAN»;

“Вийшов на рубіж REDWOOD»;

«Противник перетнув лінію SPRUICE».

а) коротко, не треба півгодини слухати назви 25 сіл і чекати, поки доповідач лазерною указкою засвітить кудись в район Кішинева;

б) у кого немає вихідного оверлея з усіма цими лініями/районами, той взагалі ніколи не здогадається, про що іде мова.

В підсумку інфа про оперативну обстановку влазить на чверть А4.

Афігеннаящетаю.

Обіцяв пару слів про комп’ютери.

Тут працює центр імітаційного моделювання, роботу котрого забезпечує компанія Raytheon (хто буде у церкві, поставте свічку за здоров’я їх інженерів, бо без них ми б не мали контрбатарейних РЛС FireFinder). Приміщення компанії - режимні і навіть дуже, територія центру герметично запарканена, вхід - вкрай серйозна ідентифікація візитерів.

Всі дані бойового наказу як нашого, так і противника, вводяться в компьютери, туди ж - склад військ, інша геофізика і починається дійство.

Особисто для мене це все - далеко за межами сприйняття реальності: над реальним полігоном, по котрому рухаються реальні війська (дані про кожну одиницю он-лайн заходять невідомим мені чином в систему) літає реальний БПЛА. Ми бачимо на екранах картину поля боя. І тут система доповненої реальності закидає на екран одиниці озброєння, котрі мають бути на реальній місцевості якби вони реально існували (дивізія противника позначається батальйоном, але у віртуальному просторі ми маємо справу з дивізією). Оператори БПЛА наводять марку на ціль, отримують координати, артилерія може нанести удари, час від часу ми спостерігаємо результати роботи реальної бригади вогневої підтримки, котра уражає віртуальні цілі, цілі красиво горять. Коли віртуальні сили ворогуючих сторін зустрічаються у віртуалі, ми бачимо на екрані епічні битви.

Капець, коротше.

Маю засвідчити респект українським програмістам, які експлуатують подібні системи в НУОУ та на МЦМБ. Хлопці, ви десь у післязавтра, як на мене.

Щоранку о 04.00 на майданчику біля табору заводяться гелікоптери (Helo, в НАТО полюбляють скорочення та акроніми). Якого ж вам не спиться, думав я, поки не подивився ФРАГО, в котрому ми і визначили їм літати на розвідку з 04.30 до 06.00. Стало якось незручно на них ображатися, бо виконують розпорягу гелікоптерники сумлінно. У передгір’ях Альп світанок - чудовий час для розвідки тепловізорами, цілі максимально термоконтрастні у цей час. Три доби розвідували, зараз азартно винищують 2с19, до батареї щодня.

На фото - ланка Апачів (вони летіли групою, але в один кадр не влізли) летить у справах. Атакують з дистанції 8-10 км із-за меж досягнення ворожої ППО. На передостанньому кадрі - вертоліт, у котрого над гвинтом - РЛС Hellbow, яка дозволяє наводити вертольоти на наземні цілі в умовах поганої відомості та вночі з відстані під 10 км. Може застосовуватись для управління повітряним рухом. Того вони і літ ять серед біла дня такою толпою. На останньому кадрі - або «Бобік» комбрига, або хело розвідки, тут я не розібрався.

Цікавий момент - в ході навчань взагалі не розглядаються дії ВПС противника: чи то не є проблема сухопутних військ, чи проблема вважається вирішеною.

На ТОС дивізії група управління авіацією ТАСР присутня.

Хоенфельс, ФРН, 9 день навчань Combined Resolve 12.

Про психологічні операції.

Своїх сил і засобів в дивізії немає, але старшим штабом виділено таку кількість груп, що вистачило мати групу PSYOps в кожному батальйоні.

По роботі маю справу з керівницею такої групи: сержант, пані років за 40, в групі - 3 людини враховуючи її - командира, два інших бійця - графічні дизайнери. Кожні дві доби ми проводимо робочу групу, де обговорюємо напрями роботи з інформацією, узгоджуємо меседжі. Кожного разу ця пані приносить 2-3 плакати чи флаєри відповідно до теми попередньоі зустрічі. Продуманість, якість та естетика продукту захоплює. Якщо люди таке творять у польових умовах, то на що вони спроможні, як поряд є промислова база? Якщо контекст навчань вимагає, то вони їдуть у навчальні містечка полігону (я вже про них писав), розклеюють плакати, роздають флаєри, говорять з людьми, встигають працювати з електронними медіа, які спеціально для навчань створені.

Загалом всю роботу з інформацією між собою узгоджують прес-офіцер, СІМІС, політичний радник комдива, офіцер вогневого ураження, спецназ та PSYOps.

З тутешніх ноу-хау: розрізняють летальний та нелетальний вплив на цілі: всі, крім вогневої підтримки, в цій групі працюють над нелетальним впливом і в подальшому ці напрацювання в процесі таргетингу лягають у загальну систему впливу на противника УСІМА наявними засобами.

Вважаю, нам теж так варто працювати, тим більше, що для цього і змінювати нічого не треба, просто сісти за стіл і узгодити зусилля.

Хоенфельс, ФРН, 10 день навчань Combined Resolve 12

Дійшли руки написати пару слів про розвідку.
Вапще не как у нас.
В дивізії немає жодного засобу розвідки, крім двох БПЛА MQ-9, котрі незрозуміло куди організаційно входять. Як, між іншим, і оба штабні Хаммери, котрими користуються всі зацікавлені включаючи комдива. Старший штаб нас не кинув: для дивізії літають RQ-4, U-2, E-8c, RC-135, EP-3e, RC-12p.
За самою дальньою фазовою лінією та до лінії координації вогневої підтримки (максимальна дальність стрільби наявних засобів ураження (у нас - бойовий радіус Апача) обрана певна кількість районів особливої уваги. На слайді з картою вони позначені квадратами різних кольорів. Під картою - таблиця з режимом роботи наявних засобів розвідки, тих самих кольорів. Я бачу одразу, що в такій час у повітрі перебувають ось такі засоби ось в таких районах. Зон оглядової та детальної розвідки немає. Система створена таким чином, щоб противник по дорозі до нашого переднього краю проходив через наші райони особливої уваги. Здобута інформація реалізується групою таргетингу, по високо пріоритетних цілях - групою координації вогневої підтримки. Дивізію цікавлять лише об’єкти, за ураження котрих вона відповідає. І не лізе в бригади. Ті не чипають батальйони. Списків цілей по 200 аркушів не бачу. Офіцер з узагальнення розвідданих без свідомості не падає. Системою з квадратиками керує румунській майор, як на мене - велика розумнічка, що підтверджується певною кількістю шрамів на голові (Афган).
ССО працюють за своїм планом, на ТОС присутній від них лише офіцер зв’язку. Загалом в G2 в складі кожної зміни бачу 7 офіцерів (більше ніж операторів, наприклад).
Коли противник головними силами виходить на останню перед переднім краєм фазову лінію, розвідка видає оцінку його бойового потенціалу (ні РВА, ні оператори, ні ВУП, а саме розвідка) у відсотках. У нас до переднього краю дійшли авангарди (50-60%), основні сили (75-80%), другі ешелони (більше 80%). При цьому вони втратили 40-50% артилерії і РЛС, РЕБ та 30-40% ППО (всім цим три доби переймались вогневі засоби дивізії). Тобто створені умови для вирішення завдання молодшими інстанціями. Тактичні знаки противника підтіняються кольором його бойового потенціалу (від зеленого - слабенькі і зручні нам для розгрому, до червоного - міцні і недобиті, ще є жовтий та янтарний кольори). На схемі виглядає дуже наглядно, де слабкі місця в побудові противника.
Резюме: G2 не є закритою сектою на п’яти кодових замках. Це - джерело інформації про противника у форматі, прийнятному для негайного ураження.
Імовірний план дій противника на поточні 12 годин у шефа G2 занімає чверть слайду.

Ворог зупинений, бригади дивізії перейшли до наступу. Сьогодні - нічна атака. До речі, в НАТО не три умови для проведення контратаки, а пять.

Мав змогу помилуватися роботою амеріканських пілотів вертольотів Апач. Машини повертались з підтримки атаки наших міжнародних військ на польовий аеродром. Наш табір і їх аеродром - у такій собі гірській підкові. Ланка з чотирьох машин заходила іззовні, ховаючись у радіолокаційній тіні гір і дерев, зайшла у розрив між горами, знову сховалася у тінь, підійшла до своїх капонірів, лише тут увімкнулися навігаційні вогні і сіла прям в свої окопи. Майстерність кожного екіпажу, злагодженість ланки. Краса!

Не пригадаю, щоб РФ в останні 30 років застосовувала одночасно більше ескадріллі. Плюс 1000 вакансій пілотів. Здається, ми їх даремно переоцінюємо. Немає звідки взятися навичкам групових повітряних боїв, управління великими масами авіації, наведення її на цілі у повітрі і на землі.

Хоча я - не льотчик...

Далі буде...

#ЦентрМПЗ