1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо

На нього полювали радянські спецслужби, своєю підпільною діяльністю він був небезпечний для окупаційної нацистської влади у роки Другої світової, а за порятунок євреїв мав би бути розстріляний.

Федір Іванович Вовк на початку Другої світової жив у Нікополі. До приходу німців він працював директором школи, а під нацистською окупацією – головним агрономом земельної управи Нікопольської округи.

Влітку 1941-го року в регіоні з’явилася похідна група ОУН (б), до складу якої увійшов Федір Вовк. Він став керівником ОУН на Нікопольщині, почав розбудовувати підпільну мережу, яка нараховувала близько 100 членів. Як посадовець місцевої управи він подавав німецькій адміністрації занижені цифри збору врожаїв, аби приховані рештки розподілити між людьми. Підробляв документи і рятував від примусового вивозу на роботу до Німеччини.
Коли почалися переслідування євреїв, Федір Вовк разом з дружиною врятував родину своєї колишньої колежанки вчительки Сари Бакст.

Уже після смерті свого рятівника Сара дала свідчення для інституту «Яд Вашем» в Ізраїлі, спеціальна комісія у 1998 році визнала Федора Вовка та його дружину Праведниками народів світу. «Я зі своїм п’ятирічним сином жила у Мізіної, яка згодилась прийняти нас, – розповідала Сара Бакст. – Оскільки будинок, в якому жив тоді Ф.І. Вовк, знаходився неподалік, а малому в погребі, куди ми з ним ховалися вдень, було погано, то Вітю через деякий час забрали від мене і він майже три місяці жив у квартирі Федора Івановича вже як член його сім’і під іменем «Володя». Згодом мій чоловік приніс довідку-перепустку на виїзд з Нікополя і звелів бути готовою до від’їзду в Кіровоградську область згідно плану Ф.І. Вовка».

МВД намагалося тримати у своєму фокусі Федора Вовка, зокрема у «Довідці про стан боротьби з учасниками оунівського підпілля» станом на жовтень 1953-го йшлося про «розшук видатного українського націоналіста Вовка Федора, який у 1943 році з сином Вадимом та дружиною утекли в Західну Україну…».

З наближенням радянських військ до Нікополя Вовк вирушив на Галичину. 1944-го року його обирають віцепрезидентом Української головної визвольної ради.
За дорученням українського підпілля Федір Вовк їде до Словаччини, згодом до Німеччини. В еміграції він редагує часописи, має близьке спілкування зі Степаном Бандерою.
У цей час Федір Вовк більше відомий на псевдо «Іван Вовчук» живе у Мюнхені і за документами на це ім’я у 1950-му році емігрує до США.

Праведниками народів світу визнаються неєвреї, які під час Голокосту, ризикуючи життям рятували євреїв. 2 515 українців визнано Праведниками і їхні імена викарбувано на Стіні честі в Саду Праведників у Яд Вашемі в Ізраїлі. Україна є четвертою за кількістю Праведників країною після Польщі, Франції та Нідерландів.
Жертвами Голокосту у Європі стали понад 6 млн. євреїв. В Україні їх було знищено понад 1,5 млн. в найбільших місцях страт: Бабин Яр (Київ), Богданівка, Дальник (Одещина), Дробицький Яр (Харків), Сосонки (Рівне).

За матеріалами Український інститут національної пам'яті