Як наші воїни звільняли українські міста від окупації. До 6-річниці звільнення міст Сходу України від російсько-терористичних військ.

За метеріалами Українського інституту національної пам’яті

Український інститут національної пам’яті розпочав інформаційну кампанію до 6-річчя звільнення міст Сходу України, щоб нагадати українцям, як 6 років тому наші воїни звільняли українські міста від окупації.

У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Агресія путінської Росії стартувала з окупації та анексії Криму, масованих артилерійських обстрілів із території Російської Федерації та відкритого вторгнення російської регулярної армії на сході України. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави у лавах Збройних сил України, Національної гвардії України, добровольчих формувань та масового волонтерського руху.

Українські військові здобули низку важливих перемог, які завадили окупантам повністю захопити Донецьку та Луганську області та просунутися вглиб території України.

У червні 2014 року сили АТО розпочали активні дії проти незаконних збройних формувань, провели операції задля звуження кола ізоляції, блокування постачання терористичним угрупованням озброєння, боєприпасів, людських ресурсів, очищення від окупантів українських територій та встановлення контролю над ними.

Так, 6 років тому були звільнені такі міста Донецької області: Лиман (4 червня), Маріуполь (13 червня), Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка (5 липня), Бахмут (6 липня), Сіверськ (12 липня), Торецьк (21 липня), Авдіївка (30 липня), Красногорівка (1 серпня), Мар’їнка (5 серпня), і Луганської області: Щастя (14 червня), Рубіжне (21 липня),  Сєвєродонецьк (22 липня), Лисичанськ (24 липня), Міусинськ (8 серпня), Гірське (13 серпня) та інші населені пункти у цих областях.

Як були захоплені міста та як їх звільняли сили АТО

Лиман / Красний Лиман

Лиман (на той час – Красний Лиман) був серед перших міст, захоплених бойовиками «ДНР» та російськими окупантами у квітні 2014 року. На в’їзді до міста з’явилися блок-пости. У квітні-червні сили АТО блокували основні сили противника у Слов’янську та вели бої поблизу Лиману. Проти бойовиків, зосереджених на залізничній станції Красний Лиман, була застосована авіація. Під час звуження кільця оточення навколо Слов’янська сили АТО визволили Лиман 4 червня. Наступного дня Президент України Петро Порошенко призначив підполковника Костянтина Матейченка головою районної державної адміністрації. 18 лютого 2016 року на виконання декомунізаційного законодавства місто Красний Лиман перейменовано на Лиман.

Маріуполь 

Під час Революції Гідності в Маріуполі сформувалися організовані групи прихильників та противників Майдану. Після втечі з України Віктора Януковича учасники Антимайдану виступили проти української влади, а згодом підтримали проголошення так званої «ДНР». У квітні 2014 року заколотники захопили будівлю міської ради, а 9 травня здійснили збройний напад на міське управління МВС та інші об’єкти силових відомств. Для уникнення ескалації конфлікту 10 травня керівництво АТО вивело з Маріуполя бійців 72 окремої механізованої бригади та Національної гвардії. 13 червня після ретельного планування сили АТО розпочали операцію з відновлення контролю над містом. Десантники оточили Маріуполь, а вояки добровольчих батальйонів та Національної гвардії увійшли в місто та, долаючи систему саперних загороджень, ліквідували ключові опорні пункти терористів.

Слов’янськ

12 квітня 2014-го загін із Росії під командуванням Ігоря Гіркіна («Стрєлкова») захопив Слов’янськ. Спроби визволити місто від окупантів 13 та 14 квітня виявилися невдалими, тому командування АТО розпочало облогу Слов’янська, звужуючи кільце оточення.

Основні бої точилися на блок-постах за контроль над комунікаціями. 1-4 липня сили АТО визволили низку передмість, зокрема, Миколаївку. 5 липня бойовики поспішно залишили Слов’янськ та втекли до Донецька.

Костянтинівка

28 квітня озброєні бойовики захопили міську раду та відділ міліції Костянтинівки. 4 травня українські військові спробували звільнити місто. З двох вертольотів у Костянтинівці висадився десант сил АТО. Найзапекліший бій тривав за телевежу Костянтинівки. Однак звільнення Костянтинівки відбулося лише через два місяці, коли бойовики «ДНР» втекли до Донецька, так само як зі Слов’янська, Краматорська і Дружківки.

Краматорськ

Міста Краматорськ та Слов’янськ захопили в один день – 12 квітня 2014 року. Нетривалий опір загарбникам чинив тільки міський відділ міліції. Бойовики активно використовували цивільне населення для блокування колон та укріплених позицій українських військових. Ще на початку проведення АТО українські десантники та спецпризначенці під командуванням Сергія Кривоноса закріпилися на краматорському військовому аеродромі, який став основним опорним пунктом. Бої в околицях Краматорська тривали у травні та червні.

Бахмут

6 липня 2014 року було звільнено Бахмут. 4 липня сили АТО здійснили розвідувальний рейд, знищивши у місті штаб бойовиків, а ще через два дні Бахмут звільнили підрозділи Національної гвардії та Збройних сил України.

Сіверськ

12 липня 2014 року було визволено Сіверськ (Донецька область).

Рубіжне Луганської області і Торецьк Донецької області

21 липня 2014 року було звільнено Рубіжне Луганської області і Торецьк Донецької області.

Бойовики «ЛНР» закріпилися у Рубіжному у травні 2014 р. 22 травня поблизу міста у засідку бойовиків потрапили вояки 30-ї механізованої бригади Збройних Сил України. В бою було підбито українську військову техніку, загинуло троє бійців і ще п’ятеро дістали поранення. . В ніч на 21 липня сили АТО оточили Рубіжне. Зведена група батальйонів «Чернігів», «Айдар» та «Луганськ-1» закріпилася на території трубного заводу. Після цього сили АТО взяли під контроль будівлі міського відділення міліції та міської ради. На ранок українські військові та правоохоронці завершили зачистку приватного сектору в Рубіжному.

Торецьк (тоді - Дзержинськ) перебував під контролем бойовиків «ДНР» з травня 2014 року. Ключова роль у звільненні міста належала частинам спецпризначення. Зранку 21 липня група морського спецназу в обхід блокпостів бойовиків непомітно зайшла в місто і захопила будівлю міської ради, затримавши терористів, які там перебували. Бойовики заповзялися повернути контроль над центральною адміністративною будівлею Дзержинська. Однак штурм захлинувся, а обстріл міськради з танків, БМП та ПТУРів не змусив спецназ здатися чи відступити. Ще одна група українських спецназівців ліквідувала кілька позицій бойовиків на в’їздах до міста та зайняла позиції поблизу міськради, наводячи удари артилерії та авіації. Зазнавши значних втрат у людях та бронетехніці, сепаратисти відступили, а після того, як основні українські сили завершили часткове охоплення Дзержинська, втекли у напрямку Донецька. До вечора 21 липня сили АТО повністю контролювали місто. У лютому 2016 року Верховна Рада України, виконуючи декомунізаційне законодавство, перейменувала Дзержинськ на Торецьк.

Сєвєродонецьк

22 липня сили АТО звільнили Сєвєродонецьк Луганської області.

У травні 2014 року Сєвєродонецьк захопили бойовики «ЛНР». Понад два місяця вони тероризували місцеве населення. У липні сили сектору «А» розпочали операцію з визволення Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації. Після Рубіжного настала черга Сєвєродонецька. 22 липня підрозділи Національної гвардії України, Збройних сил України та добровольчих батальйонів атакували збройні формування «ЛНР» з двох боків. У другій половині дня дві колони сил АТО – одна з боку Старої Краснянки, а друга з Варварівки – увійшли в Сєвєродонецьк. Під час короткої, але запеклої перестрілки із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів, важкої бронетехніки і авіації українські війська визволили місто.

Цього ж дня сили АТО звільнили Соледар (Донецька область) і Попасну (Луганська область).

Лисичанськ

24 липня українські військові звільнили Лисичанськ (Луганська область).

Лисичанськ опинився під контролем бойовиків «ЛНР» у травні 2014 року. Згодом він став основним опорним пунктом терористів у Лисичансько-Сєвєродонецькій агломерації. Після звільнення Рубіжного та Сєвєродонецька сили АТО з секторів «А» і «С» провели масштабну загальновійськову операцію у Лисичанську. Батальйонно-тактичні групи 24-ї і 95-ї бригад, долаючи опір противника, вийшли на західні околиці міста. Тут силам АТО довелося подолати укріплені позиції з привареного до залізничних рейок потяга. З півночі наступали батальйонно-тактичні групи 51-ї бригади і частини Національної гвардії. Запеклі бої зав’язалися в щільній міській забудові Лисичанська. Базу ватажка терористів Мозгового на скляному заводі сили АТО взяли штурмом. Усього на зачистку Лисичанська було витрачено кілька днів.

24 липня у місті нарешті запанував мир.

Георгіївка 

27 липня 2014 року сили АТО в районі Луганського аеропорту визволили Георгіївку.

Авдіївка 

30 липня 2014 року звільнено Авдіївку (Донецька область) частинами 93-ї ОМБр та «Правим сектором». Українські військові обійшли позиції бойовиків та атакували ворога з боку об’їзної. Ввечері наступного дня, долаючи опір терористів, до Авдіївки зайшли бійці «Правого сектору». З боями вони дійшли до центру міста, зайняли виконком міської ради та управління міліції. Наступного дня сили АТО провели зачистку, остаточно звільнивши від окупантів Авдіївку.

Красногорівка 

1 серпня 2014 року звільнено Красногорівку (Донецька область).

Просуваючись у напрямку Донецька, сили АТО брали під контроль донецькі передмістя. Завдання визволити Красногорівку командування Сектору «Б» поклало на дніпропетровський 20-й батальйон територіальної оборони, посилений спецназівцями з 3-го полку, добровольцями «Донбасу» і «Правого сектору», а також кількома одиницями важкого озброєння та бронетехніки. 1 серпня 2014 року дві штурмові групи сил АТО обійшли Красногорівку з півночі та зайшли у місто з тилу. Атака українськими військами зі сходу стала абсолютною несподіванкою для бойовиків. Одна зі штурмових груп атакувала центральну частину міста з адмінбудівлями, в той час як інша прочісувала південну, промислову частину Авдіївки. Військовий спецназ діяв у північній частині міста. Нечисельна група 20-го БТрО вела сковуючі та відволікаючі дії на заході. Опорний пункт бойовиків в районі Собачої гірки був знищений мінометним вогнем. Оборона противника розвалилася майже відразу. Єдиним серйозним зіткненням став бій у районі міського військкомату. Силам АТО знадобився день для визволення Красногорівки.

Мар’їнка

5 серпня 2014 року звільнено Мар’їнку (Донецька область).

Районний центр Мар’їнка безпосередньо примикає до східних околиць Донецька. Влітку 2014 р. сили Сектору «Б» почали планомірно брати під контроль донецькі передмістя, створюючи плацдарми для подальшого наступу. Вранці 4 серпня батальйони «Азов» та «Шахтарськ» отримали наказ вибити ворога з Мар’їнки. Добровольців підтримала бронетехнікою 51-ша механізована бригада. Сили АТО спробували розсікти укріплений район бойовиків на дві частини, однак зіштовхнулися із запеклим опором. Не з першої спроби, але центральні позиції терористів вдалося взяти. Після того українські бійці почали зачистку Мар’їнки у східному та західному напрямках. Розуміючи, що місто не втримати, бойовики «ДНР» розпочали обстріл Мар’їнки з мінометів, гранатометів, гаубиць та установок «Град». Тим не менше, сили АТО виконали поставлене завдання і повернули в Мар’їнку мир і законну владу.

Міусинськ

8 серпня 2014 року сили АТО визволили Міусинськ (Луганська область), перервавши сполучення бойовиків між Сніжним (Донецька область) та Хрустальним (Луганська область).

Гірське

13 серпня 2014 року українські сили визволили Гірське (Луганська область).

Станиця Луганська

21 серпня 2014 року від окупантів звільнено Станицю Луганську (Луганська область).