Шлюбний договір через призму судової практики: що можна в ньому прописувати

Створення нової сім'ї — досить непростий процес, який зачіпає майже всі сфери життя молодого подружжя.

У вражаючому темпом розвитку сучасному світі сімейні відносини також з кожним днем зазнають змін та трансформацій. Кожне подружжя виробляє свою модель сімейного життя, зручну саме для нього. У значній мірі з цим може допомогти укладення шлюбного договору. Звичайно, агітувати за повсюдне впровадження сімейних угод так само неправильно, як і доводити їхню марність. Однак не варто сприймати шлюбні договори лише як «відхідний шлях» — інколи саме така угода може стати квитком у щасливе спільне майбутнє.

Одне слово — майно, а скільки воно тягне за собою потенційних конфліктів! Хтось придбав квартиру, а комусь подарували автомобіль; хтось володіє бізнесом, а хтось хоче присвятити себе домашнім справам. Як подолати можливі протиріччя та при цьому не залишитись із порожнім гаманцем? Саме задля максимального уникнення майнових спорів у юридичному світі було сформовано поняття шлюбного договору.

Що несе в собі укладення шлюбного договору: акт недовіри партнеру чи прояв усвідомленого підходу до сімейного життя, кожен вирішує для себе сам.
Основні положення, які варто знати перед укладанням такої угоди.

Врегулюємо: що зазвичай прописується у шлюбних договорах

Шлюбним договором є угода про вирішення спірних питань життя сім'ї, укладена між особами, які вступають у шлюб, або подружжям. Із наведеного визначення відразу стає зрозуміле основне призначення шлюбних договорів — правове регулювання окремих аспектів сімейного життя задля уникнення у подальшому ймовірних суперечок.

Поняття шлюбного контракту посіло своє місце у вітчизняному законодавстві у 1992 р. шляхом його внесення до Кодексу про шлюб та сім'ю. Однак у той час це була лише одна стаття, присвячена угоді. Ситуація змінилась зі вступом у силу у січні 2004 р. Сімейного кодексу України, де порядку укладання, формі, змісту шлюбного контракту вже присвячено окрему главу, а поняття змінено на оновлене «шлюбний договір». Не будемо порівнювати, що було і що стало, лише детальніше розглянемо інститут шлюбного договору таким, з яким доводиться мати справу сьогодні.

Природа цивільно-правових відносин дозволяє учасникам на власний розсуд встановлювати права чи обов'язки кожного з них. Сімейні відносини, на щастя, не є виключенням з цього правила. Сторони шлюбного договору вправі самостійно визначати для себе «правила гри». У рамках чинного законодавства, звичайно. Які це можуть бути правила?

Найпоширенішим мотивом для укладання шлюбного договору є бажання сторін врегулювати між собою майнові правовідносини. Безперечна перевага такої угоди полягає в тому, що подружжя або особи, які тільки збираються ним стати, можуть врегулювати їх інакше, ніж визначено у законодавстві. Наприклад, за умовами шлюбного договору майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу, після укладення такої угоди може вважатися спільною сумісною власністю. Або ж навпаки: на майно, набуте в шлюбі, не будуть розповсюджуватись положення про спільну сумісну власність, воно вважатиметься спільною частковою власністю чи взагалі приватною власністю когось із подружжя. До шлюбного договору також можуть бути включені положення щодо режиму користування конкретним майном, визначення розміру часток кожного з подружжя у випадку, якщо майно, набуте в шлюбі, вважатиметься спільною частковою власністю.

положення про спільну сумісну власність, воно вважатиметься спільною частковою власністю чи взагалі приватною власністю когось із подружжя. До шлюбного договору також можуть бути включені положення щодо режиму користування конкретним майном, визначення розміру часток кожного з подружжя у випадку, якщо майно, набуте в шлюбі, вважатиметься спільною частковою власністю.

Сімейним кодексом України встановлено, що шлюбним договором можуть встановлюватися права та обов'язки подружжя, зокрема, як батьків. Звичайно, хто читатиме казку доньці або сину перед сном, врегулювати не можна (детальніше про це ми поговоримо далі), проте встановити правила щодо фінансового утримання дітей цілком можливо. Кохання на все життя — мрія більшості молодих людей, які беруть шлюб, але, на жаль, не всі мрії здійснюються. На такі випадки прагматиками було вигадано включати до шлюбного договору положення, які визначають порядок поділу майна подружжя під час розірвання шлюбу. Загалом шлюбний договір, за умови усвідомленого підходу до його складання, може стати неабияким порятунком від міжособистісних скандалів та нескінченних судових тяжб.

Втім, загальне число укладених в Україні шлюбних договорів ще навіть не наближається до показників по Європі чи США: в середньому лише 1,7–1,9% новостворених українських пар вирішують пов'язати себе ще й шлюбним договором, тоді як у західних

країнах свої права та обов'язки як подружжя офіційно закріплюють більш ніж половина закоханих.

Поза межами: що не можна прописувати у шлюбних договорах

Ми вже з'ясували, що шлюбний договір, якщо ми говоримо про Україну, призначений для врегулювання майнових відносин подружжя. З цього і випливає розуміння того, що у такому договорі не може бути прописано.

Спочатку про умови, які прямо заборонені Сімейним кодексом України.

№1. Заборона врегулювання особистих відносин подружжя, відносин між ними та дітьми

Мова йде про визначення віросповідання кожного з подружжя; виховання в дітях прихильності до певної релігії; частоту виконання «шлюбного обов'язку»; моделі поведінки одного з подружжя під час конфліктів; заборону розмовляти на певні теми та інші особливості сімейного життя. Подібна заборона пояснюється двома обставинами. По‑перше, особисті права чітко закріплені в законодавстві та не можуть передаватись, змінюватись, відмінятись договором. По‑друге, особливість особистих прав та відносин зумовлює неможливість їх примусового виконання. Наприклад, якщо договором передбачена певна поведінка подружжя під час конфлікту, незрозуміло, яким чином змусити людину

це робити у разі недотримання цієї умови.

Досі спірним залишається питання щодо передбачення у договорі такої конструкції, як: «Якщо один з подружжя забуде забрати дитину з садочка, його частка у квартирі буде зменшена до…» Суперечності виникають навколо того, чи можна вважати цю конструкцію такою, що врегульовує особисті права подружжя. Втім, більшість фахівців схиляються до того, що в даному випадку не змінюються та не регулюються особисті права подружжя, а навпаки, йде спрямування на визначення майнових прав.

№2. Заборона зменшувати обсяг прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України

Тобто батьки не можуть позбавити дитину права на отримання майна, права на аліменти або заборонити їй жити у певній квартирі чи спілкуватись з одним із подружжя.

№3. Договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище

Судова практика свідчить, що поняття «надзвичайно невигідне матеріальне становище» є оціночним, тож встановлюється у кожному окремому випадку залежно від наявних доказів. Втім, все ж існує єдине розуміння того, що точно ставить одного з подружжя в невигідне матеріальне становище, та ще й надзвичайне: якщо умовами шлюбного договору передбачається, що все нерухоме та рухоме майно,

придбане у шлюбі, належить одному з подружжя (постанова КЦС ВС від 26.02.2020 р. у справі №755/19197/18).

№4. Заборона на передачу у власність одному з подружжя нерухомого та іншого майна, право на яке підлягає державній реєстрації

Що було закладено авторами Сімейного кодексу України в цю норму? Те, що передача майна у власність має оформлюватись договором дарування, адже мета шлюбного договору — врегулювати правовий режим майбутнього майна. Однак ця норма зазнає значної критики через нечіткість формулювання та обмеження можливостей подружжя щодо майна.

У 2018 р. КЦС ВС було висвітлено питання щодо того, чи буде порушенням ч. 4, 5 ст. 93 Сімейного кодексу України (наші пункти №3 та №4) умова шлюбного договору, за якою майно, що не підлягає державній реєстрації, набуте подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю, а майно, що підлягає державній реєстрації, є особистою приватною власністю кожного з подружжя, на чиє ім'я зареєстровано рухоме або нерухоме майно. Чи ставить це у невигідне становище та чи підпадає під заборону передачі у власність нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації?

Вирішуючи це питання, КЦС ВС нагадав про мету шлюбного договору — здійснювати регулювання правового режиму майна подружжя. З цієї точки зору

спірна умова договору не передбачала передачу права власності на майно, а лише визначала правовий режим майна, яке набуте в період шлюбу. Про чиєсь невигідне матеріальне становище теж говорити зарано, адже, як мінімум, майно, що не підлягало державні реєстрації, мало режим спільної сумісної власності. Отже, це умови, включення яких до шлюбного договору прямо передбачене Сімейним кодексом України.

Проте до них не можна віднести такі, що обмежують дієздатність одного з подружжя (заборона вчиняти правочини, звертатись до різних органів тощо); містять положення щодо відмови від прав, які включаються до загального цивільного статусу особи (відмова одного з подружжя від одержання в майбутньому винагороди на користь другого з подружжя). Наявність зазначених умов у шлюбному договорі може стати підставою для визнання такого договору недійсним.

КЦС ВС також навів підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним (постанова від 30.01.2018 р. у справі №756/7489/15‑ц; постанова від 26.02.2020 р. у справі №755/19197/18) — це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.

Хоча принцип свободи договору є визначальним та

полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Мова йде про боржників, які намагаються уникнути сплати боргу. Об'єднана палата КЦС ВС у постанові від 11.11.2019 р. у справі №337/474/14‑ц визначила дії з поділу майна подружжя, один з яких є боржником, такими, що є недобросовісними та зловживають правами стосовно кредитора. Тож правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретні імперативні норми, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Бонус-плюс

Вітчизняний законодавець чітко визначив, що положення шлюбного договору повинні відповідати загальноприйнятим моральним засадам суспільства та в жодному разі не обмежувати права і свободи людини, яка є стороною угоди. Проте не всюди у світі молодята так обмежені у своєму, інколи занадто вигадливому волевиявленні. Звернімося до окремих пунктів шлюбних договорів голлівудських зірок. Де ж ще шукати найцікавіші забаганки подружжя, як не в епіцентрі всього фантастичного?

Так, непогано влаштувався чоловік Ніколь Кідман Кіт Урбан. Австралійський співак хоча й не відчуває потреби в грошах, все ж щороку отримує $640 тис. лише за те, що… не вживає наркотики. За умовами шлюбного договору за кожний рік тверезості Кідман виплачує чоловікові кругленьку суму, яка повинна справляти додатковий стимулюючий ефект. Вигідний ЗСЖ, чи не так?

Кожна сім'я — ніби окрема держава, отже, й закони в цих державах можуть кардинально відрізнятись. До прикладу, Дастін Гоффман з дружиною Лайзою Джо Ґоттсеґен (адвокатом, до речі) закріпили у шлюбному договорі заборону для Гоффмана на участь не те що у постільних сценах, а навіть у проєктах, де передбачені поцілунки. А от Білл Гейтс, за умовами шлюбного договору, має право раз на рік провести ніч з іншою жінкою. Чим у цю ніч займає себе Мелінда Гейтс, невідомо. Втім, здається, подружжя все влаштовує.

Наостанок згадаємо пункт шлюбного договору, який особисто нам здався наймилішим. Засновник Facebook Марк Цукерберг та його дружина Прісцила Чан дуже не хочуть з роками втратити романтичну складову своїх відносин, тому офіційно закріпили, що кожного тижня вони ходять на побачення.