Право на отримання відпусток військовослужбовцями Збройних Сил України.

Відповідно до чинного законодавства України військовослужбовці Збройних Сил України мають право на отримання наступних відпусток:

— щорічної основної відпустки (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець (пункт 1, 2 та 3 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

— канікулярної відпустки курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (пункт 6 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

— відпустки військовослужбовцям строкової військової служби (пункт 12 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

— щорічної додаткової відпустки за виконання обов’язків військової служби, яке пов’язано з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я (крім військовослужбовців строкової військової служби) (пункт 4 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

— додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, соціальної відпустки (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткові відпустки військовослужбовцям, які мають дітей тощо) (пункт 8 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Розділ III та IV Закону України «Про відпустки»);

— відпустки для лікування у зв’язку з хворобою (пункт 11 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

— відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин (пункт 9, 10 статті 10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»);

— інші додаткові відпустки, передбачені законом тощо. Так, зокрема, відповідно пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій передбачена пільга у вигляді додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Особливості надання відпусток військовослужбовцям Збройних Сил України під час дії особливого періоду:

Згідно пункту 17 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою (щорічна основна відпустка), шостою (канікулярна відпустка курсантам (слухачам) та дванадцятою (відпустка військовослужбовцям строкової військової служби) статті 10-1 закону, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причинвійськовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Відповідності до пункту 19 статті 10-1 зазначеного вище Закону, надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 статті 10-1, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Під час дії особливого періоду військовослужбовці Збройних Сил України мають право на отримання наступних відпусток:

— щорічної основної відпустки (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець;

— відпустки військовослужбовцям строкової військової служби;

— відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів;

— відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

— відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Крім того, пунктом 21 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що у разі ненаданнявійськовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв’язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

Зазначені відпустки можуть бути надані декількома частинами (більше двох), без обмеження тривалості кожної з них.

Пунктом 8.12 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454 (із змінами) встановлено, що розрахунок часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, здійснює штаб військової частини з огляду на віддаленість і тривалість проїзду до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку за видом транспорту, обраним військовослужбовцем (але не більше двох діб в один кінець), та з урахуванням пропозиції військовослужбовця. У разі поділу щорічної основної відпустки на частини (більш як 10 календарних днів) час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад, додається до кожної її частини. У разі проведення відпустки за кордоном час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки та назад, визначається з огляду на вид транспорту, використаного військовослужбовцем, та віддаленість від місця проходження військової служби до державного кордону України в напрямку проведення відпустки.

Також, абзацом 4 пункту 186 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (із змінами), передбачено, що відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям, відрядженим до військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, надаються командирами таких військових частин за місцем тимчасового виконання службових обов’язків. Посадова особа, яка надала такі відпустки, письмово інформує про це командира військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.