День Мертвих (Día de Los Muertos) (українською)

День Мертвих - мексиканське свято шанування роду, що святкується 1-го та 2-го листопада. Помаранчеві чорнобривці, прикрашені черепи, яскраві та різнокольорові цвинтарі – все це прив'язано до цих днів. У ці дні вшановують померлих дітей (1 листопада, "Día de los Angelitos", тобто День Ангелів), а після цього дорослих (2 листопада, "Día de los Difuntos", тобто День Покійних). Питання, яких я торкнуся: які традиції є цього дня? Кого можна почитати, що робити? Як адаптувати свято під себе, своє становище?

У доіспанські часи, на місяць Тлашочімако (23 липня - 13 серпня) вшановувалися боги Уіцілопочтлі, Тецкатліпока і Міктлантекутлі (якраз бог потойбіччя), а також святкувався Міккаільуітонтлі ("Малий День Мертвих"). Традиції були такі: у ніч перед святом різали собак та індиків, роблячи з них страви (наприклад тамале) і також готуючи напої. На ранок богам жертвувалися квіти, зібрані протягом двох днів до свята (найчастіше йдеться про семпоуальшочитль і тепесемпоуальшочитль - різні види чорнобривців, але у Флорентійському кодексі сказано, що були й інші квіти).

Вдень проходили танці юнаків та воїнів. У Бурбонському кодексі наголошується, що жінок туди не допускали, але опис Саагуна це спростовує. Тільки у Флорентійському кодексі також зазначається, що ті жінки не були членами сім'ї чи друзями, вони були "жінками для задоволення" та танцювали лише з воїнами. Пити дозволялося лише старим людям, якщо на цьому ловили юнака, то його суворо карали.

Квіти та їжу також віддавали померлим, і, мабуть, тоді люди науа і з'їдали заготовлені страви.

Наступний день мертвих святкувався у місяці Шокотльуеці (14-31 серпня). Він називався Уей-Міккаільуітль ("Великий День Мертвих"). Один із коментарів до кодексу Теллеріано-Ременсіс стверджує, що в 29-31 числах живі ацтеки "постилися", роблячи підношення на честь померлих. Також є інформація, що в останній день люди піднімалися на дахи будинків і, повернувшись на північ, зверталися до мертвих із закликом прийти, оскільки на них чекають нащадки.

Як ці свята перетворилися на сучасний мексиканський День Мертвих? На це питання відповість цитата Дієго Дурана (Дуран служив у 1560-1570-ті роки в Оахаку та Вейапані (штат Морелос)):

"... ось що я бачив сьогодні в день Усіх святих і в день Усіх померлих: у день Усіх святих приноситься приношення, а в день Усіх померлих - інше. Запитавши мені, з якою метою вони приносять приношення в день Усіх святих, вони мені відповіли, що це робили на честь дітей, як це було в давнину і цей звичай зберігся. І запитавши мені, чи робили приношення на день Усіх померлих, відповіли, що їх робили для дорослих […] і хоч це свято приходилося на серпень... його перенесли на свято Усіх святих, щоб очистити його від зла, яке пов'язане з цією церемонією"

(Трактат 3-й, Дев'ятий місяць року).

Відповідно, синкретизм свят науа та католиків призвів до Дня Мертвих, який ми маємо на сьогодні. Але це не означає, що ви не можете його святкувати, якщо ви язичник/язичниця, це свято не тільки католицьке.

Традиційно цей день пов'язаний з шануванням пращурів, відповідно люди приходять до родичів на цвинтарі, приносять їм їх улюблені їжу та напої, ставлять вівтарі з фотографіями та реліквіями, прикрашають цвинтарі стрічками та квітами (найчастіше – вищеописаними помаранчевими бархами). Це робиться для того, щоб висловити любов і повагу до померлого і спонукати його прийти до своїх родичів (схоже з традиціями науа). Люди вірять, що навіть після смерті їхні родичі можуть приходити, спілкуватися та брати участь у сімейних справах. Якщо коротко: смерть не кінець, смерть це нове життя.

Святкування Дня Мертвих ніяк не набуває жалобного забарвлення, навпаки, люди вітають смерть і померлих, п'ють, їдять, курять, згадують веселі та цікаві моменти з життя померлих, і завдяки старанням людей смерть стає яскравою та яскравою.

З їжі роблять цукрові черепи і "Pan de Muerto" ("Хліб Смерті") - білі здобні булочки певної форми, що розміщуються на вівтарі померлим. Після свята їх з'їдають або поміщають у землю. Але живі мексиканці також спокійно їдять ці булочки, вони вільно продаються. За розмірами вони можуть бути різні, але форма завжди одна. Це їх і відрізняє від будь-якого іншого короваю або паски.

Також у цей день виготовляються невеликі фігурки одягнених жіночих скелетів, які називаються "Катріна", "Модниця", тощо ("La Calaveradela Catrina"). Ось приклад такої фігурки:

Ну і для доповнення барвистості до свята проводяться великі, яскраві та пишні карнавали, де одяг та грим людей стилізовані під День Мертвих.

Звичайно, традиційне мексиканське святкування не може бути повністю здійснене в нон-мексиканських умовах. Що ж тоді робити, якщо немає пишної гори чорнобривців, яскравих карнавалів та модних ляльок?

Згадати близьких і дати їм підношення це те, що добре робити цього дня. Не страшно, якщо немає можливості прикрасити все "як з голочки". Ви можете просто взяти улюблену їжу померлого, його улюблений напій, невелику річ, що нагадує про нього, і цього буде цілком достатньо. Далі - ваш індивідуальний процес, можете організувати вівтар предкам дома, можна без нього, можна намагатися говорити з померлими, можна просто висловити їм повагу та піти. Загалом, як бажаєте. За некромантію/цвинтарні роботи говорити не стану, не моя спеціалізація.

Вітаються будь-які підношення, славлення та молитви божествам смерті та потойбічного світу, необов'язково навіть ацтекських чи самій Сантісімі (ну а тим, хто перебуває в ацтекській традиції чи Санта Муерте дуже бажано хоча б помолитися). Ви можете дати підношення Хель, Аїду, Осірісу, Морані і т.д. Але це, звичайно, не обов'язкова опція.

Ви можете спробувати приготувати всі страви, які описані зверху (тамале теж). Рецепти є у вільному доступі.

Оскільки цей день тісно пов'язаний зі смертю, цілком концептуальним буде зробити щось пов'язане з відмиранням чи кінцем чогось минулого. Простий ритуал чистки та оновлення енергій теж підійде, але далеко їм не обмежується, ви можете оголосити завершення будь-якого періоду, стану чи циклу у вашому житті, вирішувати вам.

Це основні моменти, які пов'язані з Днем Мертвих. Дякую за увагу, Слава Санта Муерте!