Чому настільні ігри можуть врятувати вашу дружбу?

Disclaimer. Автор робить висновки на власному досвіді. Текст доволі небезпечний для прочитання особам, що оперують фразою "не суди по собі".

Питання "Що таке взагалі дружба і в чому вона вимірюється?" підіймати не буду. Давайте залишимо це дитячим творам підсумкових контрольних. Мова йтиме про те, як зберегти вогник вашої дружньої компанії.

Змоделюємо ситуацію, ви вже дружите більше року, збираєтесь ледь не щодня, не уявляючи життя одне без одного. Ображаєтесь на тих, хто не зміг зустрітись в цей день і кожного такого вечора плекаєте надії на вдалі посиденьки. Уявляєте теми, які будете обговорювати, хто що буде відігрувати і впевнені, що час пролетить непомітно.

І ось ви зустрілись, поздоровались, сіли і... Не можете зрозуміти: що гірше - пронизлива тиша, яка дзвенить в вухах? Чи може вдесяте проголошені слова "норм" і "нічо нового"? Чи зловити себе на думці, що ви не хочете тут перебувати, не хочете перебувати з власними друзями, вам набридло.

То що це? Кінець? Є теорія, що люди з'являються в нашому житті, аби дати нам щось, необхідне в даний період і розчиняються, залишивши по собі приємні спогади та кілька дебільних фото на заставці вашого телефону. То чи можна її примінити до всього кола друзів, з якими вам нудно? Або ж проблема у вас самих, раптом ви стали інтровертом і ненавидите перебування з іншими людьми? Дзуськи! Спробуйте побути місяць без спілкування і глянувши на вас після цього, я неодмінно порекомендую вам візит до психолога.

То що сталось? Ви ж друзі, вам завжди було чим поділитись одне з одним. Чому раптом ваші стосунки заржавіли і розмовний механізм застиг на місці, навіть не піддаючись алкогольним обценькам? Все настільки банально, що аж соромно, що я вас так довго вів до цього висновку: дружба перетворилась в рутину.

"Та ясно, що перетворилась, чувак. Що з цим робити"? Насправді, є 2 варіанти: один важчий, один легший, проте для кожного складність може відрізнятись.

1 Варіант - Бачитись рідше. Ідеальний спосіб для людей, які працюють і хочуть просто відпочити, повтикавши в монітор, а також для тих, хто живе в віддалених районах міста(села?).

Плюси:

- простий в реалізації;
- не вимагає ніяких зусиль;
- здатний закрити протяг в ваших кишенях, адже банальні чіпси з пивом в перспективі можуть застати вас зненацька словами "Недостатньо коштів на рахунку".

Мінуси:

- саме усвідомлення того, що вам приходиться бачитись рідше, щоб всім не було нудно;
- якщо ви зберетесь раз в два тижні, а ступор залишиться - то ситуація стане ще гіршою, так можна догратись до "відпочинку" на рік, два, завжди.

2 Варіант - Настільні ігри! Ідеальний варіант для всіх! Хто не любить настолки, той просто не любить програвати або розбиратись в правилах. Такі люди навряд зможуть бути хорошими друзями, якщо їм влом запам'ятати кілька нюансів чергової забавки.

Плюси:

- це згуртує вас, привносячи нові фарби вашим стосункам;
- є можливість, що ви будете збиратись виключно для того, щоб разом пограти в настолки;
- це доволі приємне проведення часу, яке залишає по собі такі ж спогади, звісно якщо ви не програли тричі поспіль;
- чим цікавіша настільна гра, тим довше ви проводитимете час разом;
- нова тема для обговорень.

Мінуси:

- ви будете сваритись, ви будете роздирати одне одного за кожен пункт правил, за кожну вежу в "Монополії" і за кожну картку в "Манчкіні", тому будьте готові;
- ціна: настільні ігри зазвичай дорогі, проте ви маєте усвідомити, що це разова покупка на все життя і в будь якому випадку можна скинутись;
- довгі пояснення, адже немає нічого більш енерговитратного, ніж пояснити правила новому гравцю, проте якщо вам це вдасться - вітаю, у вас з'явився новий гравець і ви спокійно вносите в резюме пукнт "стресостійкий".

Мінуси вийшли більш розлогі, адже про негатив завжди пишеться краще. Проте в моєму випадку настільні ігри додали значного багажу знань, розкрили мене та інших в новому амплуа і додало нових вражень, які важко з чимось порівняти. Приємно усвідомлювати, що сенс гри - не в тому, щоб виграти, а щоб грати, грати одне з одним, знаючи підступні ходи і обдумовуючи варіанти їх протидії. Головне - грати без образ, хоча це неможливо. Але зате я знаю, що якщо ми зберемось знову, а в кімнаті буде гробова тиша, то можна сказати "го в настолку", разок зіграти і тиша перетвориться в дружній галас, який утримає наш дружній плав на роки вперед.

А якщо настільні ігри набриднуть, завжди є героїн!