Team 314
Жанр: Космічна фантастика, триллер
Книга: Танець недоумка
ХИМЕРА
Сцена 1: Вхід до будівлі (0-12 секунд)
Кадр 1 (0-2 секунди)
Загальний план - Общий план большого здания с массивными двустворчатыми дверями, обмотанными предупреждающими лентами. Камера медленно приближается к дверям.
Кадр 2 (2-4 секунди)
Крупний план - предупреждающих лент на дверях с надписью: «СТОЙ — БИОЛОГИЧЕСКАЯ ОПАСНОСТЬ».
Кадр 3 (4-6 секунди)
Средний план - Ирма срывает предупреждающие ленты. Лейтенант готовит ключ-карты.
Кадр 4 (6-8 секунд)
Средний план - Ирма и лейтенант прикладывают ключ-карты к замкам. Двери открываются с громким щелчком.
Кадр 5 (8-10 секунд)
Загальний план - Камера фиксирует открытие дверей и показывает помещение, заставленное мешками для трупов.
Кадр 6 (10-12 секунд)
Средний план - Ирма и лейтенант заходят внутрь. Лейтенант оглядывается вокруг, видит сотни черных пластиковых мешков для трупов.
Сцена 2: Зустріч з химерою (12-30 секунд)
Кадр 7 (12-15 секунд)
Крупний план - Ирма наклоняется к лейтенанту, шепчет ему прямо в лицо. Ирма: “Тс-с…”
Кадр 8 (15-19 секунд)
Средний план - Ирма показывает пальцем в сторону коридора, камера следует за её жестом.
Кадр 9 (19-21 секунд)
Крупний план - Лейтенант сосредоточенно смотрит в направлении, куда указывает Ирма.
Кадр 10 (21-24 секунди)
Загальний план - Коридор кажется пустым. Тень вдруг начинает двигаться.
Кадр 11 (24-27 секунд)
Крупний план - Лейтенант кладет руку на пистолет, пальцы осторожно нащупывают рукоять.
Кадр 12 (27-30 секунд)
Середній план - Тень меняет форму и начинает двигаться к ним. Движение химерное, неуклюжее.
Сцена 3: Бій з химерою (30-60 секунд)
Кадр 13 (30-33 секунди)
Загальний план - Химера движется к ним. Вид изуродованной фигуры с горбом, скрюченной левой рукой и огромным топором.
Кадр 14 (33-35 секунд)
Крупний план - Глаза химеры блестят безумным светом.
Кадр 15 (35-38 секунд)
Средний план - Химера поднимает и крутит топор вокруг кисти, готовясь к атаке.
Кадр 16 (38-41 секунди)
Крупний план - Ирма кричит: Ирма: “Стреляй!!!”
Кадр 17 (41-44 секунд)
Средний план - Ирма выпускает в химеру десяток пуль. Пули проходят через её тело, оставляя за спиной облако крови и лоскуты одежды. Это не замедляет химеру.
Кадр 18 (44-47 секунд)
Крупний план - Ирма кричит снова: Ирма: “Только ты можешь убить свою химеру!”
Кадр 19 (47-50 секунд)
Средний план - Химера бросается вперёд в стремительном крысиным прыжке.
Кадр 20 (50-54 секунди)
Крупний план - Два выстрела точно в грудь химере.
Кадр 21 (54-57 секунд)
Средний план - Химера мешком врезается в стену и падает на пол.
Кадр 22 (57-60 секунд)
Средний план - Химера лежит на полу. Лейтенант стреляет еще дважды в падающую химеру, которая разбрасывает части своего тела и падает на пол.
Уривок з книги
(урізані деякі моменти, але нічого не змінено, повний уривок за посиланням вище)
Ми підійшли до продовгастої низької будівлі (1). Масивні двостулкові двері будівлі перехрещували широкі жовті смуги з попереджувальними написами: «СТІЙ — БІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА — СТІЙ — БІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА — СТІЙ — БІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА — СТІЙ»… Ірма зірвала попереджувальні стрічки. Ми одночасно приклали до електронних замків ключ-картки зі схованки. Двері з гучним клацанням відімкнулися(2).Спалахнули рівним світлом люмінесцентні панелі(3). Ми опинилися у великому приміщенні без будь-яких перегородок. Воно було заставлене столами в декілька рядів, складськими каталками, розкладними ношами, якими оснащують медичні шатли, і навіть ліжками, схожими на лікарняні… І на всьому цьому лежали довгі, чорні, наглухо застебнуті пластикові згортки. Сотні однакових лискучих добротним пластиком мішків для трупів! Сотні!
— Лейтенанте! — повторила вона пошепки, не відриваючись від мене. Я встиг здивуватися з того факту Ірмине обличчя й справді було зовсім близько — Тс-с… — піднесла палець до губ(4). Я повільно кивнув(5). Ірма забрала руку і, не мовлячи й слова, показала пальцем у кінець довгого коридору(6). Я придивився(7). Спершу здалося, що там абсолютно порожньо. Якби не Ірма, я б у житті не звернув уваги. Вже збирався сказати, що не бачу нічого страшного, аж тінь раптом поворухнулася(8). Жодних сумнівів, вона поворухнулася — якось дивно й незграбно! Я відразу поклав руку на пістолет(9). Пальці намацали руків’я. Тінь ворухнулася ще раз. Ірма нахилилася до самого мого вуха, торкнувшись його вустами, і прошепотіла так тихо, як тільки змогла: — Химера.(10)
«Тінь поворухнулася ще раз і змінила форму. Аж раптом рушила до нас(11).
Знівечена горбом постать, скоцюрблена біля грудей ліва рука, непропорційно велика права… І величезна сокира з карбоновим топорищем, яку вона волочила за собою. А головне — очі. Тепер я бачив, як виблискують із-під чола її божевільні оченята. Вона підняла й крутонула сокиру навколо кисті (12).
— Стріляй, — сказала Ірма, але її слова були як волання дітей, донесені вітром із глибини спогадів. А стара обертала й обертала сокиру, стрімко наближаючись своєю дивною ходою.Не боляче! Виявляється, це не боляче!
— Стріляй!!! — гаркнула Ірма. Її крик розтягнувся на цілий куплет безглуздих звуків, а я не міг відволікатися на звуки.
Я невідривно дивився на те, як Горбошия вертить сокиру.
Ірма випустила в бабу з десяток куль(13). Я бачив, як вони, пройшовши крізь скособочене тіло, залишили за її спиною цілу хмару з крихітних крапель крові й ошмаття одягу. Але це ні на йоту не сповільнило її ходи.
«— Тільки ти можеш убити свою химеру! — крикнула Ірма (14)
Горбошия вскочила на перекинутий стіл, зігнувши коліна, підібралась, як кішка перед стрибком, і на мить завмерла(15). Потім зі свистом обернула сокиру навколо кисті (16), і кинулася вперед у стрімкому щурячому стрибку.(17)
Але тепер усе було інакше. Я був солдатом зі зброєю в руках.
Два постріли точно в груди(18) — і тварюка мішком урізалася в стіну і впала на підлогу(19), я вистрілив у неї ще двічі(20), але, схоже, особливої необхідності в тому не було.»