October 12, 2021

Галопом по Україні 2021(продовження) ч.2

Пошук власного Арракісу в межах України. Пісків поки таких не знайшли, але спеку точно...

Після відпочинку у Тернополі, наступний день передбачав багато місць для відвідування. Тому сильно не барилися із збиранням та вирушили у маршрут. Першою точкою очікував нас замок у Микулинцях.

Але виявилося, що зараз даний замок і в подальшому багато інших знаходяться на реконструкції і для відвідування закриті. Хоча реконструкції і реставрації ніхто і не починав,але програма почалася і є надія, що таки почнеться.

Тому ми обійшли навколо замок і вирушили на наступну точку. А в даному замку на території хтось зробив собі чи то дачу чи просто живуть.

Поруч із замком знаходиться Троїцький костьол.

А в в колишньому Палаці графів Реїв зараз знаходиться міська лікарня реабілітації.

Наступною зупинкою став замок у місті Теребовля. Вхід до нього виявився платний, 20грн/люд. та ще і добряче в гору піднятися, бо він знаходиться на високому пагорбі.

барбакан
барабкан даного замку
табличка з іменами першого мера та лісника цих країв при замкові.

На виїзді з міста відбувся маленький перекус на заправці Окко та заїхали глянути зовсім поруч віадук діючий. Хоча на в'їзді до Теребовлі у селі Кровинка був також один, але менший.

село Кровинка
с. Плебанівка

Хоча і виходи до об'єктів були не сильно довгими, але складалося враження, що ми не на планеті Земля, а на Арракісу і нам без дистикостів не обійтися. Якби не кондиціонер в автомобілі, то вижити було б нереально.

Далі нас очікувало місто Чортків із своїм замком та костьолом. Замок виявився також закритий на реконструкції та археологічні розкопки. Але студенти,які були на розкопках згодилися впустити нас за 100 грн і трішки навіть розповіли екскурсії.

Завели навіть у підземелля, які більше 5 років розчищали від набраного сміття.

На виході, від іншого студента ми дізналися, що таке барбакан, який ми бачили у попередньому замку, в місті Теребовля.

Перемістилися у центр міста глянути на костьол святого Станіслава та старої ратуші

Костьол святого Станіслава.
Стара Ратуша

Далі план вів нас через Ягільницький замок до Чернівців із заїздом у Заліщики. Але час було ще вдосталь, тому вирішили зробити маленький гачок та заскочити спочатку у Підзамочківський замок.

Де на вході нас зустрів місцевий пан, що живе по сусідству, та виявився наглядачем за цим замком та займався його реставрацією. За символічні пожертви на ремонт/розвиток ~150грн нас впустили та розповіли трішки історії.

Підзамочок

А потім по дорозі назад/далі у Бучацький замок. Його колись відвідували вже, із одноденним виїздом з Романом та Світланою. Але зараз було по дорозі та і Олексій не бачив, то заїхали ненадовго.

Далі потрібно було знайти місце де перекусити, гугл по оцінках видав якесь кафе Зевс на виїзді з Бучача. Поїхали туди, а там кафе як у сільській місцевості, на замовлення, якесь свято було в іншому залі, а нам могли приготувати щось, але потрібно було чекати. Варіантів сильно багато не було, тому замовили і сіли чекати. Їжа виявилася не для богів,але їсти можна.

Далі стояла дилема. З'явилося бажання завітати у Червоногородський замок, бо були там пізно ввечері, та і третій член нашого екіпажу там взагалі не був. Але туди можна було поїхати двома шляхами: або повернутися до Чорткова(знайома посередня дорога і далі гарна траса), чи поїхати по інші дорозі( невідомій) але по дорозі із заїздом у Язловецький замок. Вирішили не ризикувати із дорогою, та і часу на ще один замок не факт чи вистачило б, тому після обіду за 330 грн та перепочинку поїхали до наступної краси.

Перед з'їздом до руїн замку з'явився пропускний пункт і за в'їзд на авто брали 40 грн, але здивувало те, що можна було розрахуватися картою. Тому після оплати повільно поїхали аля дорогою до замку.

Поруч із руїнами замку є руїни Костьолу вознесіння діви Марії. Які також не менше заворожують та захоплюють.

Якщо пройтися ще додаткових 100 метрів, то можна насолодитися водоспадом, а при бажанні і зануритися під його рухливі потоки води. Колись там була навіть ГЕС.

Купатися не наважилися, бо часу вже мало було, та і темніти починало, а ще потрібно було доїхати до Чернівців та поселитися у хостел. Тому після фотосесій вирушили до завершальної точки сьогоднішнього дня.

По дорозі замовили піци, бо були голодні, аж на 460 грн. Її виявилося дійсно багато, що доїдали наступного дня. Та і після вечері завалилися спати, бо вже було близько 00:00.

Більше історій можна знайти на каналі