Інтерв'ю з представником ЛГБТ-спільноти

Розкажи трохи про себе. Чим на даний момент займаєшся / де працюєш?

Мене звати Олексій.

Мені 24 роки.

Я працюю з селективною парфумерією та займаюся своєю улюбленою справою — візажем, звісно, в якості додаткового заробітку.

В мене повноцінна родина: мати, батько, старша сестра. З боку батьків було рівноцінне виховання в повній мірі — не було такого, щоб на мене хтось впливав більше або менше.

Коли і за яких обставин ти зрозумів, що відрізняєшся від «нормальних» хлопців?

Це було в 14-15 років, коли всі навколо в таборі починали доглядати, «підкатувати» і залицятися до дівчат, а я ні про що не думав. Мене не цікавило нічого, крім того чим займаються діти в підлітковому віці — гуляють, веселяться, потрапляють в колотнечі і наповнюють своє життя фантазіями.

Надалі, коли всі стали користуватися інтернетом і «матеріалами для дорослих», то тут все встало на свої місця. Випереджаючи припущення про вплив інтернету на мою сексуальну орієнтацію, хочу сказати що навіть до інтернету проскакували моменти коли чоловіки викликали у мене інтерес, зокрема дорослі.

На даний момент я не вважаю, що відрізняюся від «нормальний» хлопців.

Наскільки вільно ти поширюється про свою орієнтацію, перебуваючи в Россі? Чи були труднощі, пов'язані з цим?

У Росії нетрадиційна орієнтація, особливо хлопців, сприймається або насильствено-негативно, або морально-негативно. У будь-якому випадку, морально сильний ти чи ні, ти будеш відчувати себе в так званій «меншості», в поганому сенсі цього слова. Але по життю так виходить, що я працюю в жіночих колективах і спостерігаю таку картину, що багато індивідуумів все ж не вважають, що в цьому є щось ненормальне і цілком позитивно зустрічають тебе в новому колективі.

Щодо чоловічої статі, я точно сказати не можу. У моєму житті все складається таким чином, що мені не попадаються негативні люди, які з затятим задумом захотіли б висловити мені своє невдоволення, пов'язане з моїм особистим життям. Тільки позитивні люди, ну або ті,хто хоче таким здаватися, але це вже інша історія.

Тому десь після 20 років я перестав стикатися з утисками і негативними відгуками в свою адресу. Став більш впевненим, гордим, і не дозволяю себе ображати в разі якоїсь несправедливості, не дивлячись на можливі наслідки.

Чи перебуваєш зараз у стосунках?

На даний момент я в стосунках і можу сказати лише те, що це мої перші довгі стосунки, в яких я дійсно полюбив людину.

Як ти бачиш своє майбутнє? Збираєшся влаштовувати сімейне життя?

Як я бачу своє майбутнє? Я бачу його складним, але цікавим. Хочеться сподіватися, що я буду йти по життю з тим, з ким зараз у стосунках, тому що не все залежить тільки від мене. Але можу сказати, що я зійшовся з людиною, яка вірить в сімейні цінності, відданість і вірність, що, слава богу, збігається з моїми поглядами.

Про дітей поки не думаю, але, мабуть, для всього свій час. Сімейне життя не обумовлюється наявністю дитини.

Чи можеш ти назвати себе щасливою людиною?

Чи вважаю я себе щасливим? Я думаю, що в не в повній мірі. Це велика особистісний праця, а знаючи себе, це ще і праця моєї другої половинки. Тому що я людина, яка не може жити на самоті довгий час. Мені потрібна людина. Людині потрібна людина. Від цього нікуди не дінешся. Тому, якщо коротко, то я зараз набагато щасливіше ніж був, припустимо, рік назад.

Що порадиш хлопцям і дівчатам, які зіткнулися з нерозумінням оточення їх самоідентифікації?

Будьте чесними самі з собою. Людина щаслива тільки тоді, коли перестає брати до уваги суб'єктивні погляди інших людей на щастя і благополуччя. Звичайно, тут соціальні мережі підливають масла у вогонь, але що для вас соцмережі в масштабах вашого особистого щастя? Відповідь дайте собі самі. Будьте чесні з самим собою і робіть вчинки, які роблять вас щасливими, не зважаючи на зовнішні фактори.