Таша Ейріх - "Інсайт" [Чому ми не усвідомлюємо себе так, як нам здається?] (Частина 3)
РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІ ІНСТРУМЕНТИ ВНУТРІШНЬОГО САМОУСВІДОМЛЕННЯ.
• Мало хто з нас живе в сьогоденні. Ми постійно чекаємо того, що буде, або згадуємо про те, що вже було. (Луїс Ламур)
У цьому розділі мова піде про трьох різних, але взаємодоповнюючих стратегіях підвищення рівня внутрішнього самоусвідомлення. Одна з них призначена для пізнання своєї істинної суті в сьогоденні, інша - для вивчення стереотипів поведінки, сформованих в минулому, а третя - для створення умов для застосування результатів самоаналізу в майбутньому.
• Якщо самоспостереження означає аналіз своїх думок, почуттів і поведінки, а румінація - безплідні роздуми про них, то усвідомленість - це щось протилежне. Це зосередження уваги на те, про що ми думаємо, що відчуваємо і що робимо без всяких оцінок або реакції.
Всупереч поширеній думці, усвідомленість і медитація не завжди рівнозначні. Багато хто помилково вважає практику усвідомленості медитацією, але психолог Гарвардського університету Еллен Лангер дає їй більш широке і практичне визначення: «Це активне зосередження уваги на нових моментах, відмова від раніше сформованого образу мислення, а потім дія... на підставі нових спостережень» Таким чином, хоча медитація і вважається одним із способів практики усвідомленості, це не єдиний шлях, причому прийнятний не для всіх.
• «Люди вважають за краще робити щось, ніж нічого не робити, навіть якщо це заняття створює дискомфорт або викликає явні хворобливі відчуття»
• Усвідомлення - це бути тут і зараз. Усвідомленості заважають не тільки гаджети в наших кишенях, але й наші власні думки теж вносять в це свій внесок. Чим би ви не займалися - працювали, дивилися телевізор, доглядали за дітьми, їздили у справах або робили що завгодно інше, - інші думки відволікають вас від того, чим ви займаєтесь в даний момент. Єдиним винятком, який виявили дослідники, виявився секс, що не дивно.
Неуважність робить нас менш щасливими. Більш того, ми втрачаємо здатність спостерігати за своїми думками, почуттями і поведінкою і контролювати її, що робить самоусвідомлення практично неможливим. На щастя, правильна практика усвідомленості - ефективний інструмент для вирішення цієї проблеми.
• Усвідомленість не дорівнює медитації, це поняття набагато ширше. Існує багато науково обґрунтованих вправ для розвитку усвідомленості, які не вимагають ніяких мантр. Наприклад, проведення часу на природі, (туристичні походи, біг, їзда на велосипеді або довгі прогулянки), відключення своїх телефонів в певний час доби (найчастіше вечорами і рано вранці).
Усвідомленість і релаксація - це не одне і те ж, навіть якщо на перший погляд вони здаються схожими. Насправді наслідки цих духовних вправ розрізняються.
Для визначення способів набуття немедитативної усвідомленості повернемося до визначення Еллена Лангера, згідно з яким суть усвідомленості полягає в проведенні нових відмінностей. Шо це означає? У загальних рисах це означає набуття здатності по-новому бачити себе і навколишній світ.
• Один із способів по-новому побачити себе - рефреймінг, суть якого - просто поглянути на обставини, що склалися, свою поведінку і ставлення під іншим кутом. Рефреймінг корисний не тільки при втратах і невдачах. У багатьох випадках ми отримуємо цінне уявлення про те, що відбувається за допомогою рефреймінга і тоді, коли все в порядку. Тому, краще, що б ви бачили і хороше, і погане під різними кутами зору, оскільки такий погляд допоможе вам максимально підвищити ймовірність інсайту і знайти успіх. У важких обставинах запитуйте себе, які нові можливості в них можна знайти. Що, якщо ваші слабкі сторони можуть виявитися сильними? І точно так само, коли все йде добре, ви можете запитати себе, чи немає потенційних ризиків, яких можна уникнути? Які з ваших сильних якостей можуть обернутися недоліками? Які можливі проблеми ви можете знайти в своїх минулих успіхах? З яким ризиком пов'язані ваші кращі особисті та професійні відносини і як звести цей ризик до мінімуму?
• Другий інструмент розвитку усвідомленості - порівняння і протиставлення. Порівнюючи і протиставляючи, ми шукаємо подібності та відмінності між своїми враженнями, думками, почуттями і поведінкою з плином часу, і це відмінний спосіб виділити раніше непомічені стереотипи поведінки. Адже порівняння і протиставлення минулого досвіду з теперішнім вносить більшу ясність в сьогодення. Якщо ви хочете випробувати метод порівняння і протиставлення на собі, в цьому вам допоможуть кілька питань. Кожен з них можна застосувати до будь-якої сфери життя, в якій ви хочете краще розібратися, - робота, кар'єра, відносини з людьми. Наприклад: що (в моїй роботі) не змінилось, а що змінилося в порівнянні з минулим? Чи були якісь типові реакції в моєму настрої, позитивному або негативному, які збіглися зі змінами (в роботі)? Нагадує мені те, що я відчуваю по відношенню до нинішньої (роботи), аналогічні почуття, що виникали у мене на минулому (робочому місці)? Наскільки я щасливий або задоволений (своєю роботою) сьогодні в порівнянні з тим, що відчував з цього приводу раніше? Поліпшилася або погіршилася ситуація зараз в порівнянні з усіма моїми (минулими роботами)?
• Останній інструмент розвитку усвідомленості - щоденна перевірка. Нам не вдається навчатися на власному досвіді тому, що ми рідко знаходимо час для осмислення своїх відкриттів. Однак щоденна перевірка не забирає багато часу. Виконуйте коротку, зосереджену перевірку, приблизно так, як це робив Бенджамін Франклін. Поставивши себе на місце критично налаштованої сторонньої людини, задайте питання, як ви впорались зі своїми завданнями сьогодні і що ви думаєте про минулий день? Замість того щоб витрачати час на самоспостереження або, гірше того, на румінаціі, краще вдаватися до щоденної перевірки, щоб проаналізувати прийняті за день рішення, виявити поведінкові патерни і зрозуміти, що спрацювало, а що ні. Цей невеликий ритуал може зробити істотний вплив не тільки на наш настрій або впевненість в собі, а й на наші дії і результати. Таким чином, необхідно щовечора виділяти кілька хвилин (під час поїздки додому, відпочинку після вечері або перед тим, як лягти спати) на те, щоб свідомо відповісти на наступні питання: що сьогодні пройшло добре, а що не дуже? Чому я навчився і як стати розумнішими завтра?
• Інструменти усвідомленості, про які ви тільки що прочитали, допоможуть вам зрозуміти свою нинішню суть, а ось підхід під назвою «Життєва історія» дозволить, озирнувшись назад, дізнатися, який вплив справив на вас підсумок всього вашого минулого життя. Якщо кожна подія в житті - це зірка, то історія життя - сузір'я. Розглядаючи в телескоп тільки окремі зірки, ми не зможемо оцінити масштаб і красу розсипаних по небу сузір'їв. Тому перетворення в «біографів свого життя» являє собою надзвичайно дієвий і на диво мало використовуваний підхід до кращого розуміння того, хто ми, ким стаємо і ким могли б бути.
Що для цього треба зробити?
1. Уявіть, що ваше життя - це книга. Розділіть її на розділи, які описують ключові етапи у вашому житті. В рамках цих етапів продумайте 5-10 сцен своєї історії: її кращі, ключові і поворотні моменти, ранні спогади, важливі події дитинства, важливі події дорослому житті, будь-які події, які вплинули на ваше життя. Кожну таку подію опишіть в одному абзаці. Що сталося і коли? Хто в цьому брав участь?
2. Що ви та інші учасники події думали і відчували, а також що в цій події було для вас найважливішим?
3. Що говорить ця подія про те, що ви за людина, який шлях розвитку пройшли з плином часу або ким можете стати?
Закінчивши писати, зробіть крок назад і погляньте на історію свого життя в цілому.
1. Які основні теми, почуття і уроки ви бачите в своїй історії?
2. Що говорить історія вашого життя про те, яка ви людина і якою людиною можете стати?
3. Що говорить ця історія про ваші цінності, прагнення, захоплення, стереотипи поведінки, реакції і вплив на людей?
• В разі виникнення проблем найпродуктивніше, що можна зробити, - це шукати рішення. Зосередження уваги на виробленні рішень не тільки допомагає домогтися поставлених цілей в рекордний час, але і дає несподівану перевагу: ми вчимося менше роздумувати, але більше розуміти.
• Якщо ви хочете розвинути здатність до аналізу проблем з метою знаходження рішень, вам допоможе простий, але ефективний інструмент під назвою «Чудо-питання».
Уявіть собі, що сьогодні вночі, поки ви будете спати, у вашому житті станеться диво. Магічна, надзвичайно значуща подія повністю вирішить вашу проблему, і її наслідки, можливо, пошириться на інші сфери вашого життя, безмірно їх поліпшить ... Подумайте трохи ... як зміниться тепер ваше життя? Детально опишіть це. На що ви звернете увагу в першу чергу, прокинувшись вранці?
Ефективність «Чудо-питання» частково пояснюється тим, що він змушує подивитися на свої прагнення ширше.
• Самоусвідомлення неможливо без постановки цілей. Тому постійно ставте собі питання: «Як цей мій вчинок вплине на мою мету?»
ЧАСТИНА III. ЗОВНІШНЄ САМОУСВІДОМЛЕННЯ: ПРАВДА І ПОМИЛКИ.
РОЗДІЛ 7. ПРАВДА, ЯКУ МИ РІДКО ЧУЄМО.
•Якщо внутрішнє самоусвідомлення означає набуття інсайту за допомогою занурення в себе, то зовнішнє самоусвідомлення означає необхідність звернути свій погляд зовні, для того щоб зрозуміти, якими бачать нас оточують люди. Як би ми не старалися, ми просто не в змозі зробити це самі. На жаль, можливість подивитися на себе з боку зводить нанівець один простий факт: як правило, навіть найближчі вельми неохоче діляться такою інформацією. А вони ж зазвичай бачать нас більш об'єктивно, ніж ми самі. Навіть ті люди, яких ви знаєте не дуже добре, можуть стати цінним джерелом зворотного зв'язку.
Подібно до того, як не можна пізнати себе, розглядаючи своє відображення в дзеркалі, так і погляд на себе тільки очима інших людей теж не дає повної картини. Коли ви дізнаєтеся, що про вас думають інші, вони ніби піднімають перед вами своє дзеркало, і ваше відображення в ньому може відрізнятися від відображення в вашому дзеркалі. Наші реальності трохи різняться, але це не означає, що якась із них і є єдино вірна. Іншими словами, самоусвідомлення - це не одна істина, а складне переплетення наших уявлень про себе і уявлень інших людей про нас.
•Термін мовчок-ефект, або збереження мовчання з приводу неприємних повідомлень. Це означає, що люди зазвичай намагаються обходити мовчанням інформацію, яка здатна поставити когось у незручне становище, тобто просто вирішують нічого не говорити. Ситуація ускладнюється тим, що хоча люди дуже неохоче висловлюють власну думку прямо в очі, схоже, у них немає проблем з тим, щоб поділитися своєю думкою з іншими людьми. На жаль, соціальний світ «влаштований так, щоб люди не надто багато знали про те, що думають про них всі інші. Наші співробітники, колеги, друзі і члени сім'ї, швидше за все, дійсно говорять про нас - але тільки не з нами! За даними досліджень, люди цілком готові збрехати, якщо зробити це простіше, ніж сказати гірку правду. Ми схильні брехати в тих випадках, коли іншій людині дуже важливо те, з приводу чого ми висловлюємося.
Страусиная троица