Соборами Відня
Відень цікавий своїми неймовірними соборами, які ще здалеку будуть вражати вас своїми височенними шпилями і запрошувати на знайомство.
Готичні храми - моя особлива любов, я завжди захоплююсь їх величчю і стилем.
Собор знаходиться в центрі старого міста. Перший храм був збудований у цьому місці в 1147 році, а таким собор став виглядати в 1510 році.
В період правління Габсбургів заборонялося будувати собори вищі, ніж собор Святого Штефана.
Цікаво те, що собор не постраждав під час бомбардувань Другої Світової війни (болюча тема зараз), а також під час наступальної операції радянських військ, що розпочалась 2 квітня 1945 року. Під час відступу з Відня комендант міста генерал Йозеф Дитріх наказав німецькій артилерії знищити центр Відню, але наказ не було виконано. 11 квітня 1945 року місцеві мародери підпалили розкрадені лавки; наступного дня пожежа перекинулась на костел. Крівля рухнула від вогню; дзвін провалився всередину Північної вежі й розбився; інтер’єри було майже цілком знищено. Кафедри та найцінніші реліквії збереглись, оскільки були захищені цегляними саркофагами.
Відновлення собору розпочалося завдяки праці добровольців - з грудня 1948 року.
Внутрішнє оздоблення собору змінювалося протягом століть, і ось яким ми його бачимо сьогодні.
В цілому, всередині храм нагадує більшість готичних соборів.
Я не дуже розбираюсь в релігійних реліквіях, більше захоплююсь оздобленням, декором та атмосферою.
В соборі є три органи, основний з яких є найбільшим у Австрії і містить 4 ряди клавіатур, педаль і 10 тисяч органних труб. Було б дуже цікаво послухати, але нам пощастило почути орган в Соборі Петра.
В соборі можна піднятися на дзвіницю. Готуйтесь, 343 сходинки, але воно того варте! Бо вид на Відень захопливий!
Можна роздивитися покрівлю собору, яка складається з 230 тисяч кольорових черепиць, з яких викладено основний класичний узор, а також герби Австрії та Відня.
Фото Відня зібрані з різних моїх подорожей. Фото з дзвіниці зроблені у грудні, одразу видно зовсім інше освітлення на фото.
Піднятися на дзвіницю варто, бо вид просто неймовірний! Відень як на долоні!
Так цікаво роздивлятися криші будівель, самі будівлі, площі і вулиці. Це зовсім інший ракурс і місто розкривається по іншому.
А особливо вражає черепиця на криші Собору.
Наступний відомий, та не менш величний Собор - Собор Святого Петра, або Петерскірхе, одна з найстаріших і гарніших барочних церков Відня.
Якщо на неї поглянути, вона не створює враження величі (враховуючи кількість відвіданих церков в світі), однак так тільки здається через брак навколишнього простору. Насправді, церква дуже масштабна.
А яке вражаюче оздоблення всередині собору. Розписна стеля овального куполу виглядає ніби в якомусь палаці.
Високі склепіння, безліч скульптур, деталей декору і узорів в позолоті виглядає пишно і багато.
А якщо зайти, коли на вулиці темно, то всередині відчувається атмосфера таємничості.
Перший християнський храм на місці сьогоднішньої церкви був возведений у другій половині 4 сторіччя, однак вона була зруйнована. Що цікаво, що в середні віки храм відновили, але вже в готичному стилі.
Вперше про церкву згадується в 1137 році, а в кінці 12 сторіччя вона стає частиною шотландського абатства. У 1661 році церква згоріла і дуже скромно реставрувалась лише за потреб.
Особливо в церкві мене вразив орган! Це був мій перший раз, коли я почула органну музику. Це щось неймовірне.
Щоб послухати орган, обов`язково зайдіть в церкву і знайдіть розклад концертів. Концерти можуть бути не кожен день, однак вони безкоштовні! Не упустіть шанс відчути Відень на слух 😍
Масштабне відновлення церкви після пожежі було за наказом Леопольда І і почалося з 1701,тривало по 1733 роки.
Тепер церква вважається найгарнішою барочною церквою Відня.
Церква, яку ви точно не оминете - Міхаелекірхе (Святого Михаїла), оскільки вона знаходиться на Міхаелеплатц біля входу в Гофбург.
Церква більш новіша, порівняно з попередніми. Її забудову почали монахи ордену Святого Михаїла у 13 сторіччі. Пізніше, в 16 сторіччі вона була реконструйована в готичному стилі, а в 18 сторіччі - в барочному.
Ще згодом, в 18 сторіччі - фасад переробили в класичному стилі. Цим церква і цікава, що її фасад ввібрав в себе декілька архітектурних стилів.
Церква має великий склеп, тільки дворяни і багаті люди могли бути тут захороненні. А виторг від продажу місць йшов на підтримку церкви (250 тіл муміфікованих тіл, особливо я не бачила). В Міхаелкірхе відспівували і Моцарта, вперше тут прозвучала його композиція "Реквієм".
Карлскірхе (церква Святого Карла) для мене завжди була незвичайною церквою. Ніби барокко, але відчуваються нотки сходи, чи не так?
Історія церкви починається з 1713 року і пов`язана з епідемією чуми, від якої помирало багато мешканців Відня. Карл VI дав клятву побудувати церкву на честь свого покровителя Святого Карла Борромео, щоб відвести чуму. Таким чином, і з`явилась на світ церква.
Було оголошено конкурс на найкращий проект, в якому приймали участь найвідоміші архітектори того часу. Конкурс виграв Іоганн Бернхард Фішер фон Ерлах, який розробляв проекти таких палаца Шонбруна, манежа в Гофбурзі та інші. За його задумом, церква мала символізувати силу Габсбургів, велич Відня, а також Римські та Візантійські коріння Римської Імперії.
Дві колони по боках мають збіги з колоною Трояна у Римі, купол нагадує про Собор Святого Петра у Римі. Але, нажаль, архітектор помер, так і не закінчивши проект. Його роботу продовжив син, але він дещо змінив задум батька. У 1737 році будівництво було завершено, а зайняло воно 24 роки.
Напроти собору затишний парк зі ставком, дитячим майданчиком і кафешками. Тут завжди багато людей, туристів та місцевих, і діток. Але тим не менш, місто дуже атмосферне і приємне.
Оздоблення церкви вражає! Скульптури, ліпнина, позолота...
В самому центрі вівтар і скульптура Святого Карла, на честь якого і названий собор.
В соборі є ліфт, на якому можна піднятися на висоту 32 м і ближче роздивитися розпис куполу. Але подивитися Відень з висоти не вийде, бо на вікнах решітки в дуже дрібний квадратик. Тому краще піднятися на дзвіницю собору Святого Штефана.
Звичайно, у Відні є безліч церков, повз багатьох ми просто проходили, щоб не змішувати враження, та й щоб залишити щось новеньке на майбутні подорожі.