Етимологія назв карпатських гір. Горгани.
Перед тим були Чорногора , Мармароси і Свидовець.
Горгани - літературна назва гірського масиву, вживу місцевим населенням вживається тілько в однині - Горган.Походить від від румунського gorgan - "могила, курган". В румунскій вікімапії пишуть, що їх gorgan походить з кургана російського.Західні Горгани - від Яблуниці по Сивулю.Хом"як, раніше Хом"яківський стіг - від "Хом" (Холм)Малий Горган , як і решта розмаїтих горганів - так само як і увесь масив від румунського "gorgan" - курган.Довбушанка,Добошанка,Добошєнка - то від Довбуша чи як варіянт - добоша (той хто грає на бубні по-карпатському , то в мадярів, румунів , поляків, словаків і українців)Пікун варіанти Чорт(діал. Пекун) , горщик для запікання , пік.Чорна Клива - з румунської - cliva - означає “ділити”, “тріска”, “розщеплювати”. А ось у арумунів (ті що жиють на південь від Дунаю) kliva - це те ж що і колиба , з грецької καλύβα (лісова хатина). Як мімімум одна гора з арумунською назвою (гургулат) в Горганах є, то чому б і розмаїтим кливам не мати таке ж походження. Правда, ось гір з назвою "колиба" у Карпатах нема.Друга назва цеї гори Стеришора - від румунського stresioara - стріха, піддашок, піддашшя, навіс.Гропа - З румунської groapă - жолоб, долина, узвір, могила, дзюра.Пантир - з румунської pantă, схил.Тавпишірка- від Тавпишор , румунською маленький Тавпиш .Тавпиш же від рум. talpa «підошва, підметка; основа, фундамент".Гавор - з румунської gaura - дзюра, лігво звіра.Негрова - з румунської negru -чорна , чи , скорше -"Чорного" - як приналежність якогось Негру.Шуваренка - від Шувар , загальна назва болотяних (прибережних ) трав що в нас, що у поляків, та і румун (stufaris) також ;чи від прізвища Шувар .Цікаво, що назви гір з одинаковими суфіксами (Добошєнка,Шуварєнка) при "перекладі" на літературну українську отримали суфікси різні.Станимир - від такого ж імені, цю ж назву має і село і Перемишлянському районі Львівської области.Готар - межа, границя в румунів (hotár) і мадярів (határ)Далі - Центр і Захід
Центральні Горгани - від Сивулі по Молоду .Сивуля - сивого кольору, тут все просто.Матагів - імовірно від рум. matahala (страховисько)Боревка - від "боревий", боровий (ліс), чи від "борівка" - польською чорниця.Грофа - так само як і Гропа - жолоб, долина, узвір.Паренки - пишут же то від пар «рілля, залишена на одне літо без посіву" - але яка там рілля на тій горі - тілько жереп з цекотами .
Можливо, ліпше б підходило від румунської "para" у значенні "численні" - бо там багато приблизно одинакових верхів.Канусяк - пишут від діалектної "каня" - «чотирикутний отвір, видовбаний долотом у підвалині, в яку входить чіп стовпа»(бррр) ,але так само може бути від румунської "câine" - пес, а чи навіть від латині "canus" - сивий.Попадя - рум. păpădie - кульбаба , - від "падати, попадати" «висока скеля, гора зі звислими стінами»Овул - з румун чи то яйця, чи яйцеклітина , щось таке)Буштул - в гуцулів "бушта" - великий шматок чого-небудь, чи від прізвища Бушта, відомого на Закарпатті.Кепута - з румунської caputa -ступня;Петрос - від румунського Petra - камінь, скеля.Ялова Клива - ще одна клива (див. Чорна Клива троха вище), але ялова))Струнга -з румунської strungă - "вузький прохід" , має албанське походження.Західні від Молодої на північ і захід по Мізунку.Аршиця - з румунської "спекотна"Нер"єдів , Нерядів - пишут, же та що випадає з ряду, стоїть в стороні (але це хіба може сказати той, хто там не був ні разу - одна з вершин Аршиці), чи , що скоріше дляхребта - як "нерядова", чимось відмінна від інших - як варінт найвища у східній Аршиці .Малі - варіянти 1.з румунів mal «берег» - як перша вершина, "на березі" зі сходу Аршиці , 2. албанська malj «гора» 3. Ну і слов"янська - просто мала чи менша за решту.Молода -, так само як і потік під нею - правдоподібно від німців , muldan, mulde - кам'яниста земля. Можливо, походження подібне до Молдови, а звідки вже це слово - є у
moya_lepta (https://moya-lepta.livejournal.com/115981.html)Але ось на мапі "австрійського генштабу" цей верх позначений як "Мшана" - по назві іншого потоку коло неї. Правда , самі Горгани там позначені як Karpatische Maldgeb. хз що то таке (може - скорочення від Maldgebraucht - іноді(знову) в користанні ?).
Сиваня - ще оден , поряд з Сивулею і ,можливо, обома Канусяками сивий верх.
Мегла - «купа складеного дерева; крутий схил гори», яке є зворотним східньо -румунським запозиченням: молд. мыглэ, рум. miglti, «стіс дерева», що пов’язують з угор. maglya «багаття (з великих колод); стіс, штабель»,
запозиченим зі слов'янських мов (болг. могйла «могила», серб., хорв. могила )
Гургулат - з мегленорумунської чи арумунської це "кругла", така ж назва є у гори в Болгарії. Але ж мегленорумуни (самоназва волохи) жиют десь на границі Греції і Македонії
то певно якісь їх пастухи забрели так добре на північ).
Горгани на Закарпатській стороні
Негровець - з румунської "negru" - чорний.
Стримба - з румунської "strimb" - кривий,зігнутий.
Берть - з праслов"янської bъrdo «вістря, гребінь»
Канч - вірменською це "Կանչ" - виклик. Вірмени ніби у середньовіччя торгівлю через Карпати вели, ось тільки шляху під горою ніби жодного. То вже скорше від "кант" у значенні "гострий край". Ну і варто нагадати, що 3-я по висоті вершина світу також містить "канч" - Канченджанга.