Зміна пошуків назв обласних центрів в гуглі по відповідних адміністративних одиницях в останній повний довоєнний місяць і перший повний воєнний (січень і березень) українською мовою (%).
Нє, но мене завжди трафляла москальська претензія на "русскій мір" . Москалики, які десь на семім кисели щось мают від дійсної Руси,"возомніли" си Руссю .
Знимки зі ще мирного Львова Нині вже все. Маєм подякувати хуйлу, бульбофюреру і їх прибічникам. Та публіка годиться тільки в розхід, жадні розмови з ними вести вкрай малопродуктивно.
Троха знимок від Йорданя по Стрітення. Січень ще цілком зима , а лютий вже тако-сяко.
З Личаківської до Скнилівського моста але троха іншою дорогою як тут чи тут . В минулому кінотеатр . Збудований у 1954 році за стандартним проектом , вже по Сталіну але враховуючи пережитки, хоча б по стилю. Та і назву мав відповідну - ім. Галана. При Незалежности став ся називати Миколайчука , но але фільми там показувати перестали. Якийсь час був у цій будівлі нічний клуб, потім го взагалі заперли. За кінотеатром раніше була невеличка галявина, де пройшла якась частина мого дитинства - подалі від контролю і не дуже розкручена точка (типу мєнти не шугали). Зараз то всьо під гаражами.
Пару днів по Стрітенню, а вже веселка на небі. Як наслідок зустрічі зими з літом, хтіла зима го заморозити а в результаті тілько добре зіпріла .
В австрійському переписі 1900 - го року ся не опитувало о національність чи етнічне походження. Були тілько графи про конфесійну приналежність чи основну мову.
На наступний день після перетину Львова впоперек перетнувім го і вздовж - зі сходу на захід. Почав зі станції Личаків , чи, точніше, того що ся з неї лишило - вже давно там нема жадних потягів хоча залізничне полотно, повністю вкрите снігом, і складські присіщення ще ся залишили.
Такий собі похід Львовом з півночі на полудень на 25.01. Автостанція № 2 , північні ворота Львова на ближні села і Волинь. Автобуси - переважно наші Еталони.