Вздовж
На наступний день після перетину Львова впоперек перетнувім го і вздовж - зі сходу на захід.
Почав зі станції Личаків , чи, точніше, того що ся з неї лишило - вже давно там нема жадних потягів хоча залізничне полотно, повністю вкрите снігом, і складські присіщення ще ся залишили.
Реконструкція мосту з Кайзервальду на професорську колонію. Вже десь років зо 30 був зі сторони Кривчиць заварений, але тепер ніби ся збирають розбудовувати "ту сторону" , то зачєли з мосту.
Львів увесь за сніговими хмарами, видко хіба вже в минулому скульптурну фабрику , певно також місце під забудову.
верх вулиці Довбуша. Костел св. Войцеха.
Костел Єзуїтів (тепер храм. св. Петра і Павла УГКЦ) з пагорбу меморіялу героїв Небесної Сотні.
Звідти ж бані Преображенки , а за ними святий Юр і Ельжбета.
Вже відчинений перехід на вулицю Пішу. Прямо по курсу вежа костелу всіх святих.
Далі і до кінця по Городецькій, найдовшій львіській вулиці
Та ж лінія на Персенківку і далі що і в попередньому дописі, але з мосту на Городецькій
Храм Христового Вознесіння УГКЦ
Новобудови коло скнилівського мосту
Азов -Галичина. Кінець маршруту . 12 км і 2,5 год.
А це вже дорогою назад - церква Христового Вознесіння увечері.